Національне виховання учнів у процесі навчання

Сучасний загальноосвітній навчальний заклад покликаний навчати та виховувати таку молодь, яка би була спроможна активно включитись у всі сфери суспільного життя країни, забезпечити прогрес її становлення та розвитку, оволодіти позитивним досвідом старших поколінь і збагачувати його власними надбаннями

Постановка та реалізація виховних цілей уроку повинні здійснюватися в єдності з освітніми цілями. Ця концепція простежується у працях багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. Наприклад, відомий польський дидакт Ч. Купісевич запропонував блочну систему навчання, яка реалізується через змістові блоки виховних та освітніх цілей у вигляді взаємопов'язаного комплексу завдань.

Блочна система навчання й виховання Ч. Купісевича є позитивним прикладом інтеграції виховних та освітніх цілей і свідчить про єдність цих процесів, підтверджує реальність та об'єктивність виховавчого навчання.

Системний підхід, як методологічна основа організації виховання учнів на уроці, передбачає:

· постановку виховних цілей і завдань на уроці;

· виявлення та раціональну реалізацію виховного потенціалу навчального матеріалу;

· визначення комплексу домінуючих компонентів виховної системи та зосередження переважної уваги на ньому у процесі навчання;

· визначення та використання педагогічно доцільного комплексу принципів виховання, оптимальних шляхів їх реалізації;

· вибір і використання ефективних методів впливу на особистість учня у процесі навчання;

· забезпечення взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів виховного впливу на учнів;

· раціональність управління виховним процесом на уроці;

· оцінку ефективності виховання учнів на уроці, концепції змісту, форм і методів виховання учнів у процесі навчання.

До основних компонентів виховного аспекту уроку ми відносимо: національне, моральне, розумове, трудове, фізичне, естетичне, економічне, екологічне та валеологічне виховання.

Національне виховання учнів у процесі навчання

Українська національна ідея виховання молоді тріумфально проходить у всіх працях останнього десятиріччя - уроки незалежності та суверенітету України. На основі вивчення й аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури з питань національного виховання учнів школи, передового досвіду шкіл України В. Гнатюк у процесі дослідження проблеми управління системою національного виховання розробив теоретичну модель її змісту, виражену тріадою «громадянин - патріот - гуманіст». Автором розроблено характерні ознаки кожної складової:

· громадянин (громадянська відповідальність, обов'язок, свідомість, єдність);

· патріот (розуміння та сприйняття української ідеї, сприяння розбудові незалежної України, готовність до захисту своєї Батьківщини, пошана до історичної пам'яті українського народу);

· гуманіст (доброта, толерантність, справедливість, взаємоповага, принциповість, непримиренне ставлення до фальші, цинізму, лицемірства).

Отже, національне виховання учнів на уроці засобами змісту навчального предмета та методами його викладання як один з основних компонентів виховного аспекту уроку може бути об'єктом переважного спостереження. Мета спостереження та аналізу - вивчення й оцінка стану національного виховання учнів на уроці та його результативності.

З метою підвищення ефективності спостереження та об'єктивності оцінки стану національного виховання учнів на уроці нами розроблена й апробована така система оцінних параметрів:

· знання вчителями та учнями суті поняття «українська ідея», уміння її трансформувати в навчально-виховному процесі на уроці;

· знання філософських основ українського національного виховання молоді й уміння їх визначати та реалізувати у процесі викладання навчального предмета;

· уміння вчителів гармонійно поєднувати у процесі навчання освітні та виховні цілі уроку;

· реалізація провідних принципів національного виховання учнів у процесі навчання - гуманізації, демократизації, народності;

· виховання у процесі навчання на уроці громадянина, патріота, гуманіста на основі знань змісту їх характерних ознак.