Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на підставі Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”

Вислуга років — це особливий вид спеціального стажу окремих категорій працівників, який передбачає пільгове пенсійне забезпечення у зв’язку з утратою професійної працездатності й виходом на пенсію до настання віку, який дає право на пенсію за віком.

Пенсія призначається як компенсація втраченої працездатності за професією.

Право на пенсію за вислугу років мають:
- окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу;
- робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені;
- водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи;
- механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення);
- працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;
- робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання;
- деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів;
- працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів;
- спортсмени;
- інші категорії працівників.

Окремими законами врегульовано питання про порядок призначення пенсій державним службовцям, суддям, прокурорам.

До заяви про призначення пенсії за вислугу років надаються такі документи:

1. паспорт або інший документ, що засвідчує особу, місце проживання та вік;
2. довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера заявнику або документ про його відсутність;
3. документи про стаж;
4. довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу;
5. документи про місце проживання (реєстрації) особи;
6. клопотання (направлення) про достроковий вихід на пенсію;
7. документи, що підтверджують виконання роботи, яка дає право на призначення такого виду пенсії.

Пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Пенсії за вислугу років призначаються в розмірі 55 процентів заробітку, але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.

 

 

Пенсія з інвалідності - щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду, призначувані в разі встановлення медичним органом однієї з трьох груп інвалідності, які тягнуть повну або часткову втрату працездатності внаслідок трудового каліцтва, професійного чи загального захворювання, з інших причин.

Інший вид трудової пенсії – це пенсія з інвалідності. Вона є одним із видів соціального захисту непрацездатних. Її можна визначити як щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду, призначувані в разі встановлення медичним органом однієї з трьох груп інвалідності, які тягнуть повну або часткову втрату працездатності внаслідок трудового каліцтва, професійного чи загального захворювання, з інших причин.

Згідно з Законом “Про основи соціальної захищеності інвалідів України”, інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, обумовленим захворюванням, наслідків травм чи уроджених дефектів, що приводять до обмеження життєдіяльності, до необхідності соціальної допомоги й захисту.

Залежно від ступеня втрати працездатності інвалідність диференціюється на три групи: I, ІІ та ІІІ.

Законодавство про пенсійне забезпечення вирізняє два види пенсії з інвалідності залежно від причин інвалідності:

– пенсії з інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання;

– пенсії з інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Пенсії за інвалідністю призначаються за наявності необхідного страхового стажу в залежності від віку визнання застрахованої особи інвалідом. Розміри пенсії за інвалідністю обчислюються у відсотках до розмірів пенсій за віком та з урахуванням до страхового стажу періоду від дня визнання застрахованої особи інвалідом до дня досягнення нею загальновстановленого пенсійного віку.

Необхідний мінімальний стаж

До досягнення 23 років включно - 2 роки

від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 3 роки

від 27 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки

для осіб 32 років і старших - 5 років

Розміри пенсій за інвалідністю

Інвалідам I групи - 100 % пенсії за віком;

Інвалідам II групи - 90 % пенсії за віком;

Інвалідам ІІІ групи - 50 % пенсії за віком.

Тобто при обчисленні пенсії по інвалідності спочатку визначається розмір пенсії за віком. При цьому, до страхового стажу для розрахунку розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також і період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого Законом.

З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. №654, установлено, що, починаючи з 1 липня 2008 року, у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів від 26.03.2008 р. №265, та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає 544 гривень, таким особам здійснюється доплата у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Тобто, ті пенсіонери, які одержували пенсію у мінімальному розмірі (до прийняття постанови це відповідало 482 грн.), будуть одержувати пенсію у розмірі 544 гривень.

З 1 вересня 2008 року інвалідам І групи, одиноким інвалідам ІІ групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким інвалідам ІІІ групи, які досягли пенсійного віку, які отримують пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”), виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень замість 9 грн.96 коп.

Відповідно до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для інвалідів першої та другої груп загального захворювання передбачено:

- безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками за наявності медичних показань;

- безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування для інвалідів, які отримують пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії;

- 50% знижка вартості лікарських засобів, що відпускаються за рецептами лікарів при амбулаторному лікуванні;

- безплатне або на пільгових умовах забезпечення технічними та іншими засобами (протезно-ортопедичними виробами, ортопедичним взуттям, засобами пересування, у тому числі кріслами-колясками з електроприводом, автомобілями, індивідуальними пристроями, протезами очей, зубів, щелеп, окулярами, слуховими і голосоутворювальними апаратами, сурдотехнічними засобами, мобільними телефонами та факсами для письмового спілкування, ендопротезами, сечота калоприймачами тощо) за наявності відповідно медичного висновку;

- першочергове і пільгове встановлення квартирного телефону;

- інвалідам першої та другої груп і сім’ям, у складі яких є два або більше інвалідів, оплата послуг електрозв’язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (похвилинним, посекундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою;

- безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім метрополітену і таксі), а також всіма видами приміського транспорту;

- 50% знижка вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

 

Під терміном “втрата годувальника” розуміється смерть, безвісна відсутність чи пропажа громадянина безвісти, посвідчені в установленому порядку органом реєстрації актів цивільного стану, судом чи іншими органами.

Пенсія у разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності (від 2 до 5 років - залежно від віку померлого годувальника), а в разі смерті пенсіонера або осіб, які померли (загинули) в період проходження строкової військової служби - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Непрацездатними членами сім’ї вважаються:

- чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку (чоловіки - 60 років, жінки - 55 років);

- діти (у т. ч. діти, які народилися упродовж 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

- чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

У разі якщо зазначені особи були на повному утриманні померлого годувальника чи одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування, то вони вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника.

Усиновлені діти також мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми. Пасинок і падчерка також мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від рідних батьків.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які були на його утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування (факт втрати джерела засобів до існування підтверджується рішенням суду).

Пенсії у разі втрати годувальника призначаються за наявності необхідного страхового стажу на момент смерті застрахованої особи, тривалість якого визначатиметься в залежності від віку, у якому застрахована особа померла. Розміри пенсій у разі втрати годувальника обчислюватимуться у відсотках до розмірів пенсій за віком, з урахуванням до страхового стажу періоду від дня смерті застрахованої особи до дня, коли застрахована особа досягнула би загальновстановленого пенсійного віку.

Необхідний мінімальний стаж

У разі смерті годувальника:
до досягнення 23 років включно - 2 роки
від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 3 роки
від 27 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки
для осіб 32 років і старших - 5 років

До заяви про призначення пенсії у зв’язку із втратою годувальника подаються документи:

а) про стаж;

б) довідка про заробітну плату особи за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд до 01.07.2000 р., а починаючи з 01.07.2000 р. індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку;

в)довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера померлому годувальнику;

г)свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;

д)довідка про склад сім’ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім’ї з померлим годувальником;

ж)свідоцтво органу реєстрації актів громадянського стану (РАГС) про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісти відсутнім;

документи про вік померлого годувальника сім’ї при відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім;

з)довідки вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації чи професійно-технічних навчальних закладів про те, що дитина навчається за денною формою навчання;

е)довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

є)документи про місце проживання (реєстрації);

і)документ про перебування членів сім’ї (крім дітей) на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування;

и)виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім’ї, яким право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника надається внаслідок їхньої інвалідності.

До заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника сім’ї військовослужбовця строкової служби додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) військового комісаріату чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво РАГС про смерть годувальника, довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов’язана з проходженням військової служби.

Розміри пенсій у разі втрати годувальника

На одну особу - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника;
На двох і більше осіб - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Круглим сиротам пенсія призначається виходячи з розмірів пенсій за віком кожного з батьків.

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім’ї померлого годувальника вважається непрацездатним, а членам сім’ї, які досягли пенсійного віку (55 чи 60 років),- довічно.

 

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на підставі Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”.

Допомога малозабезпеченим сім’ям надається, якщо у сім’ї з поважних і незалежних від неї причин середньомісячний сукупний доход є нижчим від прожиткового мінімуму сім’ї.

До складу сім’ї враховуються особи, що проживають разом і (або) об’єднані законними правами та обов’язками щодо утримання, а саме: чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти, які навчаються у вищих навчальних закладах I – IV рівнів акредитації та професійно – технічних навчальних закладах з денною формою навчання до досягнення 23 років і не мають своїх власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним.

До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім’ї

Документи, що додаються до заяви:

• документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї;
• довідка про склад сім’ї (для призначення соціальної допомоги на наступний строк довідка про склад сім’ї поновлюється лише у разі змін у складі сім’ї або у разі, коли між поданням заяви на призначення соціальної допомоги на наступний строк та припиненням виплати раніше призначеної соціальної допомоги минуло більше календарного місяця);
• декларація про доходи та майно;
• довідка про наявність та розмір земельної частки (паю).

Соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Державна соціальна допомога призначається на шість місяців.