Охарактеризувати теорію інститутів та інституційних змін

Інститціональна теорія намагається зрозуміти чому організації набувають певної форми, наскільки вони можуть бути схожими

Інститути- це 1) формальні(закони); 2)неформальні (добровільно прийняти норми поведінки)обмеження, також фактори примусу,які структурують взаємовідносини людей

Великі інституційні зміни відбуваються повільно. Коли суспільств відчуває імовірність отримати дохід,неможливий в існуючих увовах, зявляються нові інститути.

Закони змінюються за короткий час; неформальні норми - поступово, що є легітимним підґрунтям дії законів. Політичні інститути зберігають стабільність,якщо їх підтримують організації, яким вигідна ця незмінність. Розвитку сукупності організацій притаманний інституційний ізоморфізм - тотожність об єктів, що відбивається в їх подібності.

Чинники інституційного ізоморфізму організації: 1) сили тиску(примусу)з боку зовнішнього середовища(держава, соціокультурні фактори);2) організації наслідують одна одну(повторюють дії в подібних ситуаціях); 3) з набуттям більшого професіоналізму персоналом, особливо керівництвом, нормативний тиск все більше спрямовує організації в бік ізоморфізму.

отже, інституціональна теорія розглядає побудову організацій не тільки як раціональний процес, але і як процес внутрішнього і зовнішнього тиску,що поступово призводить до тотожності організації певного «поля» (сфери).

В кінці 1980-х - 1990-х років американський вчений Дуглас Норт, що став згодом лауреатом Нобелівської премії з економіки, опублікував цілу серію робіт, що мають безпосереднє відношення до обгрунтування ролі і принципів функціонування організацій. На думку Дугласа Норта, ринок - це складне і неоднозначне явище. Він являє собою структуру, що охоплює різні інститути: закони, правила гри, певні кодекси поведінки, типи відносин та зв'язку. Інститути - це набір правил, відповідностей, моральне та етичну поведінку індивідуумів в інтересах максимізації доходу. Інститути - це розроблені людьми формальні і неформальні обмеження, а також фактори примусу, що структурують їх взаємодії. Інституційний розвиток економіки відбувається під впливом взаємодії між інститутами та організаціями, коли перші визначають «правила гри», а другі є «гравцями». Нові інституції з'являються, коли суспільство вбачає можливість одержання доходу, який не може бути отриманий в умовах сформованої інституційної системи. Іншими словами, якщо виробничі фактори надають можливість збільшення доходів, а інституційні - цьому перешкоджають, то великі шанси виникнення нових інститутів.

Норт показав, що організаційні чинники відіграють важливу роль, ніж технічні, оскільки ведуть до зміни інститутів, які, у свою чергу, істотно впливають на розвиток економіки. Технічні зміни та інші вважаються важливими фактори економічного розвитку розглядаються Нортом як недостатні: будучи складовою процесу зростання, самі по собі вони не можуть його пояснити. Ключем до економічного зростання є ефективна організація економіки. Чим вище інституційна невпевненість, тим вищими стають витрати за операціями. Відсутність можливості укладати контракти і вступати в інші зобов'язують інституційні відносини є причиною економічної стагнації. Аналіз веде до розуміння ролі інститутів у вирішенні цих проблем.

Висновки з теорії нової інституційної економіки зводяться до наступного:

1. Якщо закони можуть бути змінені протягом короткого часу, то неформальні норми змінюються поступово. Саме такі норми створюють легітимну основу для дії законів, а революційні зміни останніх часто призводять до результатів, що відрізняється від очікуваних.

2. Функціонування економіки в значній мірі визначається державним устроєм. Політичні інститути зберігають стабільність, якщо їх підтримують організації, зацікавлені в їх незмінності.3. Ефективні політико-економічні системи формують гнучкі інституційні структури, здатні переживати шоки і зміни, які є фактором успішного розвитку. Однак формування цих систем є результатом тривалого процесу, створення ж ефективних систем, розрахованих на короткострокову перспективу, вимагає в кожному випадку спеціальних досліджень і розробок.