При аналізі заходів поліпшення земель ефективними вважають ті, коли

1) вартість додатково одержаної продукціїпокриває або перевищує додаткові витрати;

2) сума додаткових витрат збільшується при зниженні урожайності;

3) виручка від реалізації не покриває загальних витрат на виробництво продукції;

4) сума додаткових витрат змінюється пропорційно зміні вартості продукції.

 

52. Комплексна оцінка ефективності використання с.-г. угідь проводиться за допомогою:

1) системи натуральних показників;

2) показників обсягу виробництва валової продукції рослинництва і рівня рентабельності;

3) системи узагальнюючих, натуральних (або часткових) та відносних показників;

4) системи відносних показників.

 

53. До активної частини основних виробничих засобів не входять:

1) будівлі, споруди і передавальне устаткування;

2) робочі машини і устаткування;

3) робоча і продуктивна худоба;

4) багаторічні насадження.

 

54. При аналізі складу основних засобів необхідно обчислити:

1) показники руху;

2) структурні показники;

3) показники якісного стану;

4) рівень фондооснащеності підприємства.

 

55. До показників руху при аналізі основних засобів відносять наступну групу:

1) коефіцієнти оновлення, зносу, придатності;

2) коефіцієнти росту, оновлення, фондоозброєності;

3) коефіцієнти росту, оновлення, вибуття;

4) коефіцієнти зносу, вибуття, забезпеченості.

 

56. Аналіз якісного стану основних виробничих засобів проводять за допомогою групи показників:

1) коефіцієнтів фондовіддачі і фондозабезпеченості;

2) коефіцієнтів зносу і придатності;

3) коефіцієнтів фондооснащеності;

4) коефіцієнтів фондовіддачі і фондомісткості.

 

57. Економічний показник, який відображає вартість основних виробничих засобів з розрахунку на одного працюючого, називається:

1) фондовіддача;

2) фондозабезпеченість підприємства;

3) фондоозброєність праці;

4) матеріалонасиченість.

 

58. Аналіз економічної ефективності використання основних виробничих засобів проводять за допомогою групи показників:

1) урожайність плодових насаджень, продуктивності продуктивної худоби;

2) фондозабезпеченість підприємства та фондоозброєність праці;

3 фондовіддача та фондомісткість;

4) коефіцієнти зносу та придатності.

 

59.При багатофакторному кореляційному аналізі можна підрахувати можливі (перспективні) резерви підвищення фондовіддачі в цілому і за рахунок кожного фактору. Для цього необхідно:

1) можливий приріст кожного фактора () помножити на відповідний коефіцієнт у факторній моделі;

2) можливий приріст кожного фактора () поділити на відповідний коефіцієнт у факторній моделі;

3) вважати резервом негативний вплив на результативний показник окремих факторів;

4) вважати резервом результат, який одержано за рахунок зміни кожного фактора на одиницю.

 

60. Ефективність використання матеріальних виробничих засобів можна проаналізувати за допомогою показника норми прибутку (НП), який обчислюється за формулою:

1)НП = П: (ОВЗ - ОЗ);

2) НП = П х (ОВЗ + ОЗ);

3) НП = П: (ВВЗ + ОЗ);

4) НП = П х (ОВЗ - ОЗ),

де П - чистий прибуток;

ОВЗ - вартість основних виробничих засобів;

ОЗ - вартість оборотних матеріальних засобів.

 

61. До складу енергетичних потужностей не входять:

1) механічні двигуни;

2) електроенергія;

3) робоча худоба;

4) продуктивна худоба.

 

62. Відношення енергетичних потужностей до площі с.-г. угідь характеризує рівень:

1) енергоозброєність;

2) електроозброєність;

3) енергозабезпеченість;

4) електрозабезпеченість.

 

63. Рівень механізації виробничих процесів визначається як:

1) різниця між загальним обсягом робіт і обсягом механізованих робіт;

2) добуток загального обсягу робіт на коефіцієнт фондоозброєності праці;

3) відношення обсягу механізованих робіт до загального обсягу робіт;

4) Відношення загального обсягу робіт до площі с.-г. угідь.