II. Вимоги безпеки перед початком роботи 5 страница

Теоретичні відомості

Колообіг води в природі (гідрологічний цикл) – процес циклічного переміщення води в земній біосфері. Складається з випару, конденсації і опадів.

Випаровування з водних просторів створює атмосферну вологу. Волога конденсується у формі хмар, охолоджування хмар викликає опади у вигляді дощу і снігу, які поглинаються ґрунтом або стікають в моря і океани.

Моря втрачають із-за випару більше води, ніж отримують із осіданнями, на суші – положення зворотне. Вода безперервно циркулює на земній кулі, при цьому її загальна кількість залишається незмінною.

 

Хід роботи

1. Ознайомитись і скласти схему кругообігу води.

 

Самостійна робота

1. Яким чином відбувається кругообіг води в біосфері?

2. Назвіть функції води в природі.

3. Яке значення колообігу води в природі?

 

Висновок: _______________________________________________________

Запитання для самоконтролю:

1. Що означає поняття «гідрологічний цикл»?

2. Назвіть основні характерні риси колообігу води.

3. Розгляньте антропогенний вплив на колообіг води.

 

Практична робота №13

Тема: Складання схем кругообігу вуглецю і кисню в екосистемах

Мета: ознайомити студентів з колообігами вуглецю і кисню.

Обладнання і матеріали: схеми, підручник, комп’ютер.

Теоретичні відомості

Колообіг вуглецю – циркуляція вуглецю у біосфері. Найбільш важливими ланками їїявляються засвоєння вуглекислого газу з повітря зеленими рослинами в процесі фотосинтезу і повернення вуглекислого газу в атмосферу при диханні, а також при розкладанні тіл тварин, що живляться рослинами.

Хімічні елементи у вільному стані існують у формі простих речовин. Так, елемент Оксиген утворює дві прості речовини – кисень (О₂) та озон (О₃).

Кисень поглинає енергію і перетворюється на озон, а озон самовільно розкладається, утворюючи кисень. Біля поверхні Землі озону мало. Його концентрація у повітрі коливається (вночі менша, вдень більша). Озоновий шар відіграє значну роль у збереженні життя на нашій планеті. Він затримує найбільш згубну для людини, тварин і рослин частину ультрафіолетової радіації Сонця, яка спричинює онкологічні (ракові) захворювання шкіри. Окрім того, озоновий шар разом з вуглекислим газом (СО₂) поглинає інфрачервоне випромінювання Землі і тим самим запобігає її охолодженню. Так, озоновий шар забезпечує збереження життя на Землі.

 

Хід роботи

1. Ознайомитись і скласти схеми кругообігу поживних речовин – вуглецю і кисню.

 

Самостійна робота

Варіант І
1. Як відбувається кругообіг Оксигену в природі?

2. Як відбувається кругообіг Карбону в природі? Яку роль у цьому процесі відіграє фотосинтез?

 

Варіант ІІ

1. Яке значення колообігу Карбону в природі?

2.Кисень безперервно споживається з атмосфери, як живими істотами, так і підприємствами різних галузей промисловості, а вміст його в повітрі залишається практично незмінним. Як саме в атмосфері поновлюється кисень?

Висновок:________________________________________________________

Запитання для самоконтролю:

1. Назвіть основні характерні риси колообігу кисню.
2. Що таке колообіг вуглецю?
3. Назвіть основні характерні риси колообігу вуглецю.
4. Розгляньте антропогенний вплив на колообіг кисню.

 

 

Практична робота №14

Тема: Порівняння природного і штучного добору

 

Мета: поглибити знання про природний та штучний добір, зробити порівняльний аналіз штучного та природного добору.

Обладнання і матеріали: таблиці «Сорти рослин», «Породи тварин», «Форми природного добору».

 

Теоретичні відомості

Природний добір – це виживання пристосованих у боротьбі за існування організмів,здатних залишити численне потомство. Матеріалом для природного добору є зміни, спричинені спадковою мінливістю. Результатом дії природного добору є формування пристосувань організмів до конкретних умов зовнішнього середовища. Природний добір призводить до збільшення різноманітності форм організмів, ускладнення організації в ході еволюції, видоутворення.

Штучний добір – це вибір людиною у процесі селекції особин з певними ознаками для дальшого розмноження.

Штучний добір – це вибір людиною найцінніших у господарському відношенні тварин, рослин, мікроорганізмів для одержання від них нащадків з бажаними ознаками. Розвиваючи у різних напрямках ознаки одного чи кількох видів диких предків, людина створила багато порід тварин, сортів рослин та штамів мікроорганізмів. Теорію штучного добору створив видатний англійський вчений Чарльз Дарвін.

Хід роботи

1. Заповнити таблицю «Порівняння природного і штучного добору».

Критерії порівняння	Природний добір	Штучний добір
Вихідний матеріал для добору
Ознаки, що добираються
Відбірний фактор
Позитивні зміни
Негативні зміни
Тривалість добору
Результат добору

Висновок _____________________________________________________

Запитання для самоконтролю:

1. Наведіть приклади різних форм природного добору.

2. Від чого залежить ефективність штучного добору?

3. Що сприяє природному добору?

4. У чому проявляється творча роль природного добору?

 

 

Практична робота №15

Тема: Порівняння поновлювальних та не поновлювальних ресурсів біосфери

 

Мета: поглибити знання про поновлювальні та не поновлювальні ресурси, розвивати вміння самостійно робити висновки про вплив людини на екосистему.

Обладнання і матеріали: ілюстрації, підручники, карта, презентація «Природні ресурси».

Теоретичні відомості

Природні ресурси – це сукупність об'єктів та систем живої та неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину. Природні ресурси класифікують за різними критеріями: приналежністю до тих чи інших компонентів природи (мінеральні, кліматичні, лісові, водні), можливістю відтворення в процесі використання – на вичерпні (поновлювані й непоновлювані) і невичерпні та ін. До природних ресурсів входять сонячна енергія, атмосфера, гідросфера, наземна рослинність, ґрунт, тваринний світ, ландшафт, корисні копалини.

Хід роботи

1. Заповнити таблицю «Природні ресурси».

Характеристика	Поновлювальні ресурси	Непоновлювальні ресурси
Визначення
Види ресурсів
Застосування
Запас джерел Землі

 

Висновок: _________________________________________________________

Запитання для самоконтролю:

1. Як проявляється негативний вплив витрат непоновлювальних ресурсів?

2. Чим зумовлені витрати енергоресурсів?

3. Розкрийте доцільність розширення використання поновлювальних джерел енергії з екологічного погляду.

Інструкція

з охорони праці під час проведення

лабораторних занять, практичних робіт,

демонстраційних дослідів у кабінеті біології

І. Загальні положення

1. Інструкція з охорони праці під час роботи в кабінеті біології для студентів повинна бути вивішена на видному місці. Особливо важливо стежити за виконанням правил техніки безпеки під час лабораторних занять, практичних робіт студентів, екскурсій, а також під час експериментів. Якщо студенти мають користуватись реальними інструментами та ін­струментами, що колються (скальпелями, ножицями, препаруваль­ними голками), то необхідно провести інструктаж студентів про робо­ту з ними. Студенти повинні набути міцних навичок брати інструменти тільки за ручки (ножиці за кільця), не спрямовувати їх загострені частини на себе та сусідів. У разі повторного використання одних і тих же інструментів необхідно запропонувати самим студентам розпо­вісти про техніку безпеки під час користування ними.

2. Категорично забороняється мати в кабінеті біології електронагрі­вальні прилади з відкритою спіраллю. Для демонстраційних дослідів допустиме використання електронагрівальних приладів із закритою спіраллю розжарювання.

3. Якщо в кабінеті біології є газова мережа, її вмикає викладач, який проводить заняття. Він повертає загальний газовий кран тільки під час лабораторної роботи або демонстраційного досліду, коли потріб­но щось нагріти. Перед вмиканням мережі перевіряють, чи закриті всі крани на демонстраційному та лабораторних столах. Відразу піс­ля закінчення лабораторної роботи або демонстраційного досліду викладач знову перевіряє крани на демонстраційному та лаборатор­них столах, після чого вимикає газову мережу.

4. У кабінеті (лабораторії) біології забороняється користуватись інсек­тицидами для боротьби з комахами-шкідниками кімнатних рослин. Допускається обробка рослин мильним розчином або мильною пі­ною, тютюновою настоянкою, 5%-м розчином сечовини.

5. У разі використання технічних засобів навчання вживають запобіжних заходів, спільних для всіх навчальних предметів.

II. Вимоги безпеки перед початком роботи

1. Перед проведенням лабораторних робіт, під час яких необхідно щось підігрівати на полум'ї газових пальників, викладач інструктує студентів, як ними користуватися: піднісши запалений сірник до отвору паль­ника, вмикають газ поворотом крана; регулюють подачу повітря в пальник, добиваючись синьо-фіолетового забарвлення полум'я (жовтий його колір свідчить про неповне згоряння світильного газу, причому в повітря виділяється отруйний чадний газ); у разі поши­рення полум'я всередину пальника погасити і дати йому охолонути, закрити подачу повітря і знову запалити пальник; гасити пальник тільки припиненням подачі в нього газу, закриванням крана.

Ін­структаж треба супроводжувати показом.

2. Перед початком лабораторних робіт, під час яких використовується відкрите полум'я спиртового або газового пальника, треба нагадувати учням про те, що необхідно берегти від спалахування волосся та одяг.

3. Перед виконанням лабораторних робіт, у процесі яких нагрівають рідини в пробірках, викладач зобов'язаний ознайомити студентів з пра­вилами техніки безпеки: не спрямовувати отвір пробірки на себе або на тих, хто перебуває поряд, щоб уникнути важких опіків, які мо­жуть бути спричинені рідиною, що виплескується під час закипан­ня; закріплювати пробірки в затискачах штативів або в спеціальних ручних затискачах. Треба категорично заборонити притримувати пробірки паперовими смужками. Інструктаж потрібно супроводжу­вати показом правильних прийомів роботи.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи

1. Під час роботи забороняється запалювати одну спиртівку від іншої. Гасити спиртівку дозволяється тільки ковпачком. У неробочому ста­ні спиртівки треба зберігати в металевих ящиках.

2. Під час проведення демонстраційних дослідів дозволяється використовувати електро-нагрівальні прилади тільки із закритою спіраллю розжарювання.

3. Кип'ятити горючі рідини на відкритому вогні категорично заборо­няється. Такі досліди проводять тільки на водяній бані.

4. Під час виконання лабораторних робіт з використанням лаборатор­ного обладнання (пробірок, хімічних склянок, предметних і накрив­них скелець тощо) необхідно ознайомити студентів з технікою безпеки під час роботи з таким обладнанням: не натискувати сильно паль­цями на стінки пробірок, хімічних склянок, легко брати предметні стекла за краї, щоб уникнути поранення пальців.

5. Під час проведення лабораторних робіт з фіксованим у формалін матеріалом його перед заняттям виймають з розчину і ретельно промивають під сильним струменем води.

6. Під час лабораторних робіт студентам забороняється доторкуватися ру­ками до порошкоподібних хімікатів, їх потрібно набирати спеціаль­ними ложечками (неметалевими). Перед тим як використовувати розчин кислот і лугів, необхідно проінструктувати студентів про техні­ку безпеки під час роботи з цими речовинами: наливати їх тільки в скляний посуд, не допускати, щоб вони потрапляли на шкіру та одяг, для розведення розчинів кислот вливати їх у воду. Додавати воду в розчини кислот забороняється.

7. Необхідно стежити за тим, щоб на лабораторних столах були тільки навчальні

посібники, інструменти та прилади, що стосуються занять.

8. Користуючись спиртівкою, не задувайте полум'я, а гасіть його, по­криваючи спеціальним ковпачком.

Під час роботи бережіть волосся та одяг від спалахування. Не до­пускайте заливання полум'я киплячою рідиною, а якщо це все-таки трапиться, закрийте газовий кран.

9. Коли користуєтесь скельцем, лезом для безпечного гоління, препару­вальною голкою, ніколи не спрямовуйте різальні або колючі частини цих інструментів на себе, на своїх товаришів, щоб уникнути поранень.

10. Нагріваючи рідини в пробірці, користуйтеся тільки спеціальним три­мачем для неї, а не паперовою смужкою, не спрямовуйте отвір про­бірки на себе та своїх товаришів. Усе це допоможе уникнути опіків.

11. Під час використання порошкоподібних хімічних речовин набирай­те їх тільки спеціальною ложечкою (неметалевою), не доторкаючись до порошків. Пам'ятайте, що багато з цих речовин отруйні. Те саме стосується добрив, які використовуються для підживлення кімнат­них рослин.

12. Виготовляючи препарати для розглядання їх під мікроскопом, дуже обережно беріть скельце великим та вказівним пальцем пра­вої руки за краї, розмістіть його паралельно предметному склу, яке ви тримаєте у лівій руці, у безпосередній близькості до нього, а потім випустіть скельце з пальців, щоб воно вільно лягло на пре­парати.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

1. Усі рідини, що залишаються після проведення лабораторних занять з використанням хімічних речовин, зливайте не у водопровідну ра­ковину, а в скляну чашку або склянку, спеціально виставлену з цією метою.

2. Обережно поводьтеся зі скляним посудом. У випадку, якщо він усе-таки розіб'ється, не збирайте осколки руками, а змітайте їх щіточ­кою в призначений для цього совок.

3. Не мийте скляний посуд милом: він стає слизьким і його легко ви­пустити з рук і розколоти.

4. Після закінчення лабораторної роботи обов'язково ретельно вимий­те руки з милом.

V. Дії в аварійних ситуаціях

1. У випадках травми або опіку відразу ж звертайтеся до викладача, він надасть допомогу; в разі необхідності викликати швидку допомогу за телефоном 103.

2. Для надання першої допомоги в разі травм у кабінеті біології треба обов'язково мати аптечку.

 

Інструкція

з охорони праці під час проведення навчальних занять

у кабінеті біології

I. Загальні положення

1. Під час роботи в кабінеті біології будьте обережними, дотримуйтесь порядку й чистоти на робочому місці, виконуйте правила безпеки. Безладність, поспішність, необачність у роботі й порушення правил техніки безпеки можуть призвести до нещасних випадків.