Законодавства про працю та про охорону 16 страница

1) подання працівником заяви про прийняття на роботу з пред­
ставленням всіх необхідних документів;

2) візи певних посадових осіб і резолюція власника або поса­
дової особи, що має право прийняття на роботу;

3) видання власником або уповноваженим ним органом нака­
зу про зарахування працівника на роботу на основі досягнутої
угоди;

4) пред'явлення наказу працівникові під розписку;

5) внесення в трудову книжку запису про прийняття на робо­
ту, який містить всі необхідні елементи оформлення трудової
книжки працівникам, що стають до роботи вперше, видача робіт­
никам, а також службовцям, праця яких оплачується відрядно,
розрахункових книжок;

233

6) ознайомлення власником або уповноваженим ним органом працівника з записом у трудовій книжці під розписку в особистій картці (типова відомча форма № П-2, затверджена наказом Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 р. № 277). Незалежно від того, в усній чи письмовій формі укладено тру­довий договір, потрібне ще видання наказу (розпорядження) власника про прийняття на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ або розпорядження не були видані, але працівник фактично був до­пущений до роботи. Пленум Верховного Суду України в п. 7 постанови № 9 від 6 листопада 1992 р. "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилася за розпорядженням чи з відома влас­ника або уповноваженого ним органу.

Закон забороняє укладення трудового договору з громадяни­ном, якому за медичним висновком запропонована робота про­типоказана за станом здоров'я (ст. 24 КЗпП).

Законодавством передбачений перелік робіт, прийняття на які дозволяється тільки після обов'язкового медичного огляду пра­цівника. Передусім це стосується неповнолітніх (ст. 191 КЗпП). Працівники підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, водопровідних споруд, лікувально-профі­лактичних дошкільних і навчальних виховних установ, об'єктів комунально-побутового обслуговування, інших підприємств, уста­нов та організацій, професійна діяльність яких пов'язана з об­слуговуванням населення і може спричинити розповсюдження інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь, а та­кож працівники, зайняті на важких роботах і на роботах із шкід­ливими або небезпечними умовами праці, або таких, де є потре­ба у професійному доборі, повинні проходити обов'язкові попе­редні (до прийняття на роботу) і періодичні медичні огляди (ст. 26 Закону України "Про забезпечення санітарного і епідеміологічно­го благополуччя населення" // Відомості Верховної Ради Украї­ни. — 1994. — № 27. — Ст. 218; ст. 169 КЗпП). Причому витра­ти на організацію медичного огляду несе власник або уповнова­жений ним орган.

Відповідно до ст. 31 Основ законодавства України про охоро-

234

ну здоров'я Кабінет Міністрів України затвердив перелік про­фесій і видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний (перед допуском до роботи) і періодичний профілактичний нарко­логічний огляд для певних категорій працівників. До них нале­жать працівники підприємств, установ, організацій, які під час виконання своїх функціональних обов'язків повинні використо­вувати насичені й ненасичені вуглеводні (нафта, бензин), спирт етиловий; працівники фармацевтичних підприємств, аптечних установ незалежно від відомчої підлеглості й форм власності; анестезіологи, медичні працівники; працівники, що виконують роботи, пов'язані з використанням вибухових речовин; праців­ники підприємств, які для виконання своїх професійних обо­в'язків повинні отримати і використати вогнепальну зброю, в тому числі працівники воєнізованої охорони, незалежно від ві­домчої підлеглості; водії транспортних засобів; працівники ци­вільної авіації, пілоти-аматори; працівники, що забезпечують рух поїздів; плаваючого складу водного транспорту; особи, що вступа­ють на службу до органів МВС, Державної податкової адміністра­ції, митних органів, СБУ, Збройних Сил, у тому числі ті, які призи­ваються на строкову військову службу (постанова Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1997 р. № 1238 "Про обов'яз­ковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його про­ведення").

Після укладення трудового договору перед допуском до робо­ти власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яс­нити працівникові його права й обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників, про можливі наслідки їхнього впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором; визначити працівнику робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструк­тувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці й протипожежної охорони (ст. 29 КЗпП).

Працівник зобов'язаний особисто виконувати доручену Йому роботу і не має права передоручати її виконання іншій особі.

8.7. Види трудового договору

У законодавстві про працю розрізняють загальну правову модель трудового договору і її модифікації залежно від терміну, особливостей характеру роботи, що виконується, кількості тру­дових функцій, що виконуються, порядку виникнення трудових правовідносин та ін.

Ст. 21 КЗпП передбачає такі види трудового договору залеж­но від терміну.

8.7.1. Трудовий договір на невизначений строк (безстроковий)

Такий договір укладається з дотриманням загальних положень, викладених вище. Це звичайний трудовий договір між робото­давцем і найманим працівником. Він укладається у всіх випад­ках, якщо законодавством не передбачені спеціальні норми для конкретного виду робіт або категорій працівників.