Методичні вказівки та порядок виконання роботи

Календарний план будівництва підземного рудника складають відповідно до схеми розкриття родовища та підготовки експлуатаційного горизонту, розроблених у курсовому проекті з дисципліни «Проектування рудників та САПР» за формою (табл. 6.1).

Таблиця 6.1 – Форма календарного плану у вигляді таблиці-графіка

№ п.п.

Найменування робіт, виробок та камер

Одиниця виміру

Кількість одиниць

Нормативна швидкість проведення м/міс (м³/міс)

Тривалість проведення, міс

Тривалість виконання робіт

20__ р.

Рудопідйомний ствол

…

Сполучення рудопідйомного ствола з приствольним двором

…

Квершлаг

…

Порядок заповнення таблиці-графіка повинен відповідати технологічній послідовності проведення гірничокапітальних виробок і камер при будівництві шахти. Нижче наводиться орієнтовна технологічна послідовність виконання гірничокапітальних робіт при новому будівництві рудника (шахти).

1. Підготовчі роботи (підготовка території під будівництво, проведення доріг, відведення поверхневих вод, облаштування комунікацій на проммайданчику, організація водо- та теплопостачання, проведення устя ствола, будівництво прохідницьких копрів, монтаж обладнання, будівництво тимчасових виробничих споруд та ін.). Тривалість підготовчого періоду — 0,5÷1,5 року.

2. Проходка рудопідйомного ствола до проектної глибини (на крок розкриття родовища).

3. Проходка допоміжного ствола до проектної глибини.

4. Проходка Північного вентиляційного ствола.

5. Проходка Південного вентиляційного ствола.

6. Проходка сполучень рудопідйомного ствола з приствольними дворами довжиною 20 м в обидві сторони (700-1000 м³ у світлі на одне двостороннє сполучення). При цьому проходка сполучень стволів з приствольними дворами здійснюється паралельно з проходкою стволів на проектних відмітках.

7. Проходка сполучень допоміжного ствола з приствольним двором (700-1000 м³ на одне двостороннє сполучення).

8. Проходка сполучень вентиляційних стволів з приствольними дворами (300-500 м³ на двостороннє сполучення).

9. Проходка камери дозатора підземного бункера (500-700 м³).

10. Проходка виробок для чистки зумпфа (300-400 м³).

11. Армування рудопідйомного ствола.

12. Армування допоміжного ствола.

13. Армування Північного вентиляційного ствола.

14. Армування Південного вентиляційного ствола.

15. Проходка клітьового приствольного двора (4000-7000 м³).

16. Проходка комплексу камерних виробок головного водовідливу (насосної станції, електростанції, водозбірника). Об’єм комплексу камер – 6000-8000 м³.

17. Проходка камер дробильно-бункерного комплексу (5000-10000 м³).

18. Проходка скіпового приствольного двора (5000-8000 м³).

19. Проходка головного квершлагу рудопідйомної шахти та сполучень з камерами (200-400 м³ на одне сполучення).

20. Проходка камери тягової підстанції (500-700 м³).

21. Проходка камери електровозного депо та ремонту вагонеток (2000-2200 м³).

22. Проходка камери огляду рухомого складу (600-800 м³).

23. Проходка камери протипожежних матеріалів (200-250 м³).

24. Проходка камери туалету (50-60 м³).

25. Проходка камери вентиляційних дверей (70-100 м³).

26. Проходка камери протипожежних дверей (70-100 м³).

27. Проходка комплексу камер складу вибухових матеріалів (2000-2500 м³).

28. Проходка сполучень головного квершлагу з відкотними штреками (200-400 м³ на одне сполучення).

29. Проходка квершлагу Північного вентиляційного ствола.

30. Проходка квершлагу Південного вентиляційного ствола.

31. Проходка Північного відкотного штреку.

32. Проходка Південного відкотного штреку.

33. Проходка Північного збірного вентиляційного штреку.

34. Проходка Південного збірного вентиляційного штреку.

35. Підготовка, нарізка та відроблення блока №1.

36. Підготовка, нарізка та відроблення блока №2.

Проходка камерних камер, розташованих вздовж квершлагу, здійснюється паралельно з проходкою квершлагу.

При заповненні таблиці-графіка слід мати на увазі, що шахтні стволи будь-якого типу та призначення вимірюють у метрах і кубічних метрах, сполучення виробок – тільки в кубічних метрах, лінійні гірничокапітальні виробки (квершлаги, штреки, підняттєві та ін.) – в метрах.

Геометричні розміри та об¢єми гірничокапітальних виробок і камер приймають у відповідності з розробленими у курсовому проекті схемами розкриття родовища та підготовки експлуатаційного горизонту і визначеною проектною потужністю шахти.

Нормативні швидкості проведення гірничокапітальних виробок і камер буропідривним способом, армування стволів, прокладки трубопроводів та навіски кабелів слід приймати згідно з [2]:

Таблиця 6.2 – Нормативні швидкості проведення найбільш розповсюджених виробок і камер, армування стволів та інших робіт

Види гірничих виробок, камер і робіт	Нормативна швидкість виконання робіт

Стволи (з кріпленням): вертикальні, м/міс. похилі, м/міс. поглиблення вертикальних стволів, м/міс.
Штольні, м/міс.
Приствольні двори та камери (на один вибій) і сполучення виробок (на одне сполучення), м³/міс.
Камери за межами приствольних дворів, м³/міс.
Квершлаги і польові штреки, м/міс.
Штреки по руді та з підривкою породи, м/міс.
Похилі виробки, що проводяться знизу вгору: польові, м/міс. по руді з підривкою породи, м/міс.
Капітальні рудоспуски і підняттєві, м/міс.
Похилі виробки, що проводяться згору вниз: польові, м/міс. по руді з підривкою породи, м/міс.
Армування стволів: установка розстрілів і навіска жорстких провідників, м/міс. навіска канатних провідників, м/міс.
Прокладка трубопроводів (в одну нитку), м/міс.
Навіска кабелів (в одну нитку), м/міс.

Примітки:

1. При проведенні гірничих виробок прохідницькими комбайнами нормативну швидкість слід збільшити на 50%, а у випадку проходки виробок буропідривним способом без кріплення – на 30%.

2. Зменшувати нормативну швидкість слід:

а) у складних гірничо-геологічних умовах (гірські удари, викиди породи, прориви води і пливунів) – на 30%;

б) при проведенні стволів у породах міцністю вище 100 МПа (f ≥10) – на 25%;

в) при проведенні виробок з діючого горизонту – на 20%;

г) при значній обводненості горизонтальних і похилих виробок – на 15%.

Тривалість проведення виробок, камер або виконання інших гірничопрохідницьких та будівельно-монтажних робіт визначають, розділивши об¢єм робіт на нормативну швидкість їх виконання.

Тривалість виконання робіт зображують у вигляді жирних прямих ліній або заштрихованих вузьких прямокутників, довжина яких на графіку відповідає часу виконання робіт у місяцях.

При побудові календарного графіка слід керуватись загальними нормативами технологічного проектування рудників [5], згідно з якими будівельно-монтажні роботи при проведенні підземних гірничих виробок слід виконувати за періодами:

- підготовчому, для якого склад і послідовність виконання робіт визначається проектом організації будівництва (ПОБ);

- першому основному, до складу якого входять:

1) проходка стволів шахт, сполучень стволів з приствольними дворами та приствольними виробками (до 20 м);

2) проведення камер тимчасового та зумпфового водовідливу, камер завантажувальних пристроїв (дозаторів), з’єднувальних виробок, підготовка до армування і армування стволів;

3) підготовка до використання у другому основному періоді засобів шахтного підйому, підземного і поверхневого транспорту, вентиляції та водовідливу, зв’язку і сигналізації, подачі в шахту електроенергії, стисненого повітря і води;

4) при відповідному обґрунтуванні у ПОБ – будівництво бункерів, розвантажувальних ям, виробок підземного дробильно-бункерного комплексу;

- другому основному, до складу якого входять роботи з:

1) проведення горизонтальних і похилих виробок, їх сполучень, підняттєвих, камер приствольного двору та інших горизонтальних виробок на проектних горизонтах;

2) підготовки нижче лежачих горизонтів через вертикальні (похилі) стволи;

Для зменшення загальної тривалості будівництва шахти слід, де це можливо з технологічних і організаційних міркувань, планувати паралельне (суміщене у часі) проведення виробок, камер, сполучень та інших робіт.

Побудову календарного плану будівництва рудника рекомендується виконувати на аркуші міліметрового паперу формату А2 (420х594 мм).

ЛІТЕРАТУРА

1. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва: ДБН А.2.2-3-2004. – К.: Держбуд України, 2004.

2. Нормы технологического проектирования горнодобывающих предприятий черной металлургии с подземным способом разработки. - Л.: Гипроруда, 1986.

3. Кучерявенко І.А. Проектування підземних рудників: Підручник. / І.А. Кучерявенко, Ю.Г. Вілкул, М.І. Ступнік; [за заг. ред. І.А. Кучерявенка]. Кривий Ріг: ВЦ КНУ, 2010. – 332 с.

4. Кучерявенко І.А. Основи автоматизованого проектування підземних рудників: Навч. посіб. / І.А. Кучерявенко, М.І. Ступнік, М.В. Назаренко, С.О. Попов; [за заг. ред. І.А. Кучерявенка]. – Кривий Ріг: ВЦ КНУ, 2013. – 367 с.

5. Справочник по горнорудному делу / под. ред. В.А.Гребенюка.-М.: Недра, 1983.

6. Щелканов В.А., Корж В.А., Кудрявцев М.С., Лубенец В.А., Колодезнев А.С. Оценка экономической эффективности использования минеральных ресурсов при подземной разработке месторождений // Металлургическая и горнорудная промышленность – 1983 – №4. –С. 32-34.

7. Ястребинский М.А., Гитис Л.Х. Эффективность инвестиций в горное предприятие: фактор времени и дисконтирование затрат. – 2-е изд. – М.: Изд-во МГГУ, 2001. – 88 с.

* у розрахунках використовують дані попередньої лабораторної роботи