Структура уроку трудового навчання в початковій школі.
І. Організація уроку (2-3 хвилини). Перевірити наявність в учнів матеріалів, інструментів та обладнання.
II. Виклад нового матеріалу (не більше 10 хвилин).
III. Практична робота.
Інструктаж щодо виконання роботи.
IV. Підбиття підсумків уроку.
Організаційну частину уроку розпочинається з перевірки підготовленості учнів до уроку. Урок можна розпочати лише тоді, коли вчитель переконається, що всі учні мають необхідні для уроку матеріали та інструменти.
Другим етапом уроку є повідомлення учням теми та мети уроку, визначення корисності виробу. Це етап, на якому учитель підготовляє учнів до чуттєвого сприймання нового матеріалу, до формування особистих інтересів у поєднанні з суспільними мотивами праці.
Наступним етапом уроку є аналіз зразка виробу і його графічного зображення. На цьому етапі учитель демонструє зразки виробу.
Четвертим етапом уроку є конструювання виробу. На цьому етапі учитель розглядає з учнями будову виробу, його складові частини, форму деталі, конструктивні особливості.
П'ятий етап — це планування трудового процесу. Цей етап є логічним продовженням попередніх етапів, безпосередньою підготовкою учнів до самостійної роботи. Проводиться він у формі інструктажу. Учитель аналізує технологічний процес виготовлення виробу, показує всі етапи цього процесу за технологічною карткою, демонструє практичне виконання прийомів і операцій, що використовуються при виготовленні даного виробу. Поряд з цим учитель знайомить учнів із матеріалами, які використовуються при виготовленні виробу, їх властивостями, застосуванням у побуті, народному господарстві, на заняттях з праці, в сім'ї; знайомить з інструментами, їх будовою та застосуванням. Інструктаж, проведений методом бесіди, не потребує закріплення, а проведений методом пояснення - закріплюється у формі бесіди. Іноді проводиться поетапний інструктаж з паралельним закріпленням його.
Наступним етапом уроку є проведення технологічних операцій, самостійна робота учнів над виготовленням виробу. У процесі самостійного виконання роботи виявляються індивідуальні особливості учнів, їх здібності, уміння працювати, переборювати труднощі, економно витрачати матеріали, час, тримати своє робоче місце в чистоті і порядку. Самостійна робота учнів із виготовлення виробу не виключає керівної ролі вчителя на уроці. Учитель стежить за діяльністю всього класу й кожного учня окремо, дає додатковий фронтальний або індивідуальний інструктаж, якщо в цьому виникає потреба.
Останнім заключним етапом є підсумок уроку, колективне обговорення якості виробів та оцінка роботи учнів учителем. Підсумовуючи урок, учитель організовує колективне обговорення якості виробів, виготовлених учнями. Для цього він бере 2-3 вироби, показує їх учням, а вони висловлюють свою думку, що зроблено добре, а що неякісне. Потім учитель підсумовує апелювання учнів, навчаючи учнів об'єктивно оцінювати якість виробу.
Другою частиною цього етапу є оцінювання робіт учнів. При цьому вчитель повинен враховувати як якість виробу, так і теоретичні знання, практичні вміння і навички, які учень виявив на уроці. Стежачи за роботою учнів під час практичної роботи, вчитель оцінює їх роботи і ставить оцінки. Підсумовуючи урок після колективного обговорення якості виробів, він оголошує оцінки.
Завершальним етапом попередньої підготовки до занять із праці є продумування системи уроків з кожної теми і складання календарно-тематичного плану. Календарний план складається до навчального року на півріччя і затверджується заступником директора школи по навчальній роботі
Безпосередня підготовка учителя до уроку включає в себе визначення конкретного змісту, форми організації і методи проведення кожного заняття, підготовку інструментів, матеріалів, наочних посібників.
Початком цієї підготовки є аналіз попереднього уроку. Учитель визначає, як була досягнута мета і виконаний план, що проведено вдало і які залишились прогалини в знаннях та уміннях учнів. На основі цього уточнюється тема та мета уроку.
У формуванні мети уроку необхідно дати відповідь на питання, чому передбачається навчити учнів на даному уроці, які нові знання та вміння вони повинні засвоїти. Далі вчитель визначає, який новий матеріал необхідно повідомити на уроці, визначає нові поняття, які необхідно роз'яснити учням, виділяє нові операції і прийоми.
Наступним етапом є визначення структури уроку і продумування методики його проведення. Структура уроку залежить від змісту і дидактичної мети уроку. Крім того, учитель повинен визначити зміст, послідовність і методи викладення нового матеріалу, підготувати наочні посібники і демонстрації, які будуть проводитись на уроці.
Відповідальним етапом підготовки вчителя до уроку є розробка методики інструктування. Учитель повинен точно визначити, який вид інструктажу він застосує, що і як буде показувати учням, які прийоми використає.
Одним із головних завдань трудового навчання є формування в учнів правильних робочих умінь і навичок. Щоб успішно вирішити це завдання, необхідно правильно показати учням всі ті дії, яких вони будуть навчатись на уроці (хватка інструменту), послідовність робочих рухів тощо. Якщо цього не зробити, то у них будуть закріплюватись неправильні дії.
Важливим моментом у підготовці до уроку є контрольне виготовлення учителем виробу, який будуть виготовляти учні. На уроці він може використовуватись як наочний посібник при поясненні, зразком для наслідування. В процесі його виготовлення уточнюється технологія, яка потім рекомендується учням.
У ході підготовки до уроку учитель продумує виховні завдання і шляхи їх реалізації. На уроках трудового навчання в учнів виховується багато якостей, але в кожній з них виділяється головний момент, якому і приділяється основна увага. Учителю необхідно продумати методи і прийоми реалізації цього моменту (наприклад, виховання навиків культури праці, формування колективізму тощо).
Провівши таку роботу, учитель складає план уроку.
Учитель перевіряє виконання практичної роботи учнів. Організовує виставку кращих робіт. Робить аналіз виготовлених виробів, вказує на помилки, які були допущені в процесі практичної роботи та шляхи запобігання помилок у майбутній роботі. Виставляє оцінки за роботу учнів.
Розкрити особливості планування уроків трудового навчання в початковій школі.
Якість кожного уроку з трудового виховання і художньої праці, досягнення поставленої мети залежить від підготовки вчителя до уроку: продумування його структури, змісту, методики проведення, підготовки інструментів і матеріалів тощо.
Підготовка учителя до занять з трудового навчання складається з попередньої підготовки (перспективного планування), що завершується складанням календарно-тематичного плану та безпосередньої підготовки (поточного планування) до даного уроку.
Перспективне планування (попередня підготовка) до занять із праці на декілька етапів.
1. Вивчення навчальної програми і пояснювальної записки до неї, визначення об'єму і змісту занять, практичних умінь і навичок із кожної теми. При необхідності в програму вносяться зміни та доповнення. Особливо ретельно цю роботу повинні виконувати молоді учителі.
2. Вивчення навчальної літератури та нових методичних матеріалів, статей в журналах і збірниках, які висвітлюють досвід і теоретичні питання змісту, організації і методики проведення занять з предмету в цілому і окремих розділів та питань програми..
3. Підготовка обладнання до занять. Учитель підготовляє необхідні матеріали, інструменти, пристрої і прилади. Матеріали повинні бути придбані завчасно в такій кількості, щоб вистачило на всіх учнів класу на навчальний рік. Заготовляти матеріал можна по-різному. В одних школах матеріал закуповують через батьківські комітети, в інших - самі батьки закупляють необхідні матеріали і передають-їх учителеві для зберігання і використання на уроках праці.
Інструменти, пристрої та приладдя для занять повинні бути в такій кількості, щоб забезпечити безперебійну роботу всіх учнів класу.
4. Підготовка наочних посібників і технічної документації. Ще до початку навчального року учитель перевіряє, ремонтує наочні посібники, якщо в цьому є потреба, чого не вистачає - виготовляє, чи організовує придбання.
5. Складання переліку виробів, що будуть виготовлятись учнями з урахуванням програмних, дидактичних і методичних вимог:
а) виготовлення виробів повинно складатись з операцій, передбачених програмою;
б) робота, пов'язана з виготовленням виробу, повинна бути посильною для учнів, як у відношенні точності, так і щодо запрограмованої норми часу;
в) за призначенням і конструкцією виріб повинен бути доступний розумінню учнів.
6. Продумання технології виготовлення виробу. Деякі з виробів учитель повинен виготовити сам, щоб перевірити послідовність технології і витрати часу, передбачити можливі помилки учнів і їх виправлення.
