Зобов’язання з кредитування, що надані клієнтам». 3 страница

1) Дт 9900 «Контррахунок»

Кт 9500 «Отримана застава»;

2) Дт Рахунки для обліку цінних паперів

Кт 2010 «Кредити, що надані за операціями репо суб’єктам господарювання»

Кт 2018 «Нараховані доходи за кредитами, що надані за операціями репо суб’єктам господарювання».

 

 

5.8.5. Облік операцій з урахування векселів

 

Урахування векселя — це форма кредитування банком векселедержателя шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним з дисконтом за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі. Дисконт в даній опе- рації є винагородою, яку отримує банк під час врахування векселів у векселедержателів до закінчення терміну їх сплати.

 

До різновидів операцій із урахування векселів належать безоборотне урахування і урахування з реверсом, які відрізняються від звичайного врахування порядком і обся- гом відповідальності векселедержателя-пред’явника.

Урахування векселя безоборотне — різновид врахування, за якого пред’явник векселя вибуває з числа зобов’язаних за векселем осіб, що здійснюється шляхом вчинення пред’явником у тексті індосаменту безоборотного застереження або шляхом передаван- ня банку векселя пред’явником без вчинення індосаменту, якщо останній індосамент бланковий або на пред’явника.

Урахування векселя з реверсом — різновид врахування, за якого пред’явник векселя дає банку позавексельне зобов’язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати та/або в разі настання/ненастання певних обставин. Із технічного боку враху- вання векселів з реверсом подібне до кредиту, забезпеченого векселями, і є операцією репо з відкладальними та/або скасувальними умовами. Врахування з реверсом відрізня- ється від звичайного врахування тим, що платіж за векселем виконує не безпосередньо зобов’язана за векселем особа-платник, а пред’явник, який підписує реверс і викуповує вексель.

Проведення банками операцій з векселями, у тому числі з урахування векселів, рег- ламентується Положенням про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженим постановою Правління НБУ

№ 508 від 16.12.2002 р.

Механізм проведення операції з урахування векселів полягає в наступному. Для то- го, щоб пред’явити векселі до врахування, векселедержатель має подати в банк заяву, до якої на вимогу банку можуть додаватися інші документи, зокрема ті, що характери- зують фінансовий стан векселедержателя, його кредитоспроможність, а також угоди, на підставі яких були придбані векселі, тощо. Векселі подаються пред’явником до врахування з реєстром пред’явлених до врахування векселів щонайменше у двох при- мірниках. Векселі в реєстрах, як правило, розміщуються в порядку настання строків платежу, починаючи з найближчого. Місцеві та іногородні векселі можуть групувати- ся в окремі реєстри. На самих векселях пред’явник зобов’язаний на вимогу банку виконати повний або бланковий індосамент, навіть якщо останній індосамент блан- ковий або на пред’явника. Виняток становлять лише ті векселі, які подані для безобо- ротного врахування.

Індосамент — це особливий (спеціальний) передатний запис на звороті векселя або на додатковому аркуші (алонжі), що засвідчує перехід права за цим документом до іншої особи.

Під час приймання реєстрів банк перевіряє відповідність даних пред’явника рекві- зитам векселя. Реєстри з неправильними даними повертаються на переоформлення. Якщо векселі прийняті банком для розгляду, то пред’явнику видається розписка про одержання векселів та призначається орієнтовний термін кредитування або ж день, у який він має забрати невраховані векселі.

Векселі, що не відповідають встановленим вимогам викреслюються з реєстрів для повернення пред’явнику. Остаточне рішення щодо врахування конкретних векселів банк приймає на підставі проведеного аналізу векселів і доводить до відома пред’яв- ника. Після прийняття банком позитивного рішення про врахування всіх або окремих

 

векселів установлюється сума дисконту та інших утримань з клієнта за кожним вексе- лем, а з клієнтом укладається договір про врахування векселів. Невраховані векселі повертаються клієнту під розпис.

За врахованими іногородніми векселями банки, крім дисконту, мають право утримува- ти дамно і порто. Дамно — це комісія банку за інкасування іногородніх векселів, а порто — це сума для відшкодування поштово-телеграфних видатків банку за пересилання векселя, яка стягується з векселедавця за векселем з платежем не за місцем його врахування.

Кредит у формі врахування векселів надається шляхом:

• перерахування суми, що належить до сплати пред’явнику векселя на поточний рахунок пред’явника у строк, установлений у договорі про урахування векселів;

• перерахування суми, що належить до сплати пред’явнику векселя на поточний рахунок його кредитора за умови подання документів, що підтверджують наявність кредиторсь- кої заборгованості (акт звірки заборгованості, договори про поставку продукції, товар- но-транспортні накладні тощо).

На дату укладення договору про врахування векселя банк обліковує суму зобов’язань з кредитування такою бухгалтерською проводкою:

Дт 9129 «Інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам» Кт 9900 «Контррахунок».

Операція з урахування векселів супроводжується такими проводками:

• за кредитами, що надані за врахованими векселями суб’єктам господарювання:

Дт 2020 «Кредити, що надані за врахованими векселями суб’єктам господарювання» —

на номінальну суму векселя

Кт 2026 «Неамортизований дисконт за врахованими векселями суб’єктів господарю- вання» — на суму дисконту

Кт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів (1200, 1500, 2600) — на суму наданих коштів;

• за кредитами, що надані за врахованими векселями фізичним особам:

Дт 2220 «Кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам» — на но- мінальну суму векселя

Кт 2226 «Неамортизований дисконт за врахованими векселями фізичних осіб» — на суму дисконту

Кт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів (1200, 1500, 2620) — на суму наданих коштів.

Банк одночасно зменшує зобов’язання з кредитування на суму балансової вартості врахованих векселів, що відображається такою проводкою:

Дт 9900 «Контррахунок»

Кт 9129 «Інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам».

Враховані векселі обліковуються банком за позабалансовим рахунком 9819 «Інші цін- ності і документи» за номінальною вартістю, що супроводжується такою проводкою:

Дт 9819 «Інші цінності і документи» Кт 9910 «Контррахунок».

Банк здійснює амортизацію суми дисконту за векселем за період від дати придбання до дати погашення векселя не рідше одного разу на місяць, що відображається такими бухгалтерськими записами:

 

• за врахованими векселями суб’єктів господарювання:

Дт 2026 «Неамортизований дисконт за врахованими векселями суб’єктів господа- рювання»

Кт 6022 «Процентні доходи за кредитами, що надані за врахованими векселями суб’єктам господарювання»;

• за врахованими векселями фізичних осіб:

Дт 2226 «Неамортизований дисконт за врахованими векселями фізичних осіб»

Кт 6045 «Процентні доходи за кредитами, що надані за врахованими векселями фізичним особам».

Погашення врахованих векселів в установлений строк супроводжується такою бух- галтерською проводкою:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів (1200, 1500, 2600, 2620)

Кт 2020 «Кредити, що надані за врахованими векселями суб’єктам господарювання», або

2220 «Кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам».

У разі непогашення врахованих векселів в установлений строк, на номінальну суму векселів виконується проводка:

• за кредитами, що надані за врахованими векселями суб’єктам господарювання:

Дт 2027 «Прострочена заборгованість за кредитами, що надані за врахованими век- селями суб’єктам господарювання»

Кт 2020 «Кредити, що надані за врахованими векселями суб’єктам господарювання»;

• за кредитами, що надані за врахованими векселями фізичним особам:

Дт 2227 «Прострочена заборгованість за кредитами, що надані за врахованими век- селями фізичним особам»

Кт 2220 «Кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам. Погашення простроченої заборгованості за кредитами, що надані за врахованими

векселями супроводжується такою бухгалтерською проводкою:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів (1200, 1500, 2600, 2620)

Кт 2027 «Прострочена заборгованість за кредитами, що надані за врахованими векселя- ми суб’єктам господарювання», або

2227 «Прострочена заборгованість за кредитами, що надані за врахованими векселя- ми фізичним особам».

У випадку визнання банком заборгованості за кредитами, що надані за врахованими векселями, безнадійною щодо отримання, така заборгованість списується за рахунок спеціальних резервів.

Зауважимо, що банк здійснює облік операцій з урахування векселів, якщо перед- бачає їх утримання до строку погашення. Якщо банк здійснює купівлю векселя для подальшого продажу або дострокового пред’явлення до погашення, то він має обліко- вувати ці векселі за рахунками з обліку цінних паперів у портфелі банку на продаж.

 

 

5.8.6. Облік наданих гарантій

 

Гарантія — це спосіб забезпечення виконання зобов’язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов’язання перед бенефіціаром (оформлене в

 

письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі не- виконання останнім своїх зобов’язань у повному обсязі або їх частину в разі пред’яв- лення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії.

У здійсненні операцій з банківськими гарантіями можуть приймати участь такі сторони:

1) принципал — особа, за заявою якої надається гарантія чи контргарантія;

2) банк-гарант — банк, який надає гарантію на користь бенефіціара;

3) бенефіціар — особа, на користь якої надається гарантія.

4) авізуючий банк — банк, який авізує та надає письмове повідомлення бенефіціару або банку бенефіціара про умови наданої гарантії на користь бенефіціара;

5) банк бенефіціара — банк, що обслуговує бенефіціара за гарантією;

6) банк-контргарант — банк, який надає контргарантію на користь банку-гаранта або на користь іншого банку-контргаранта.

За формами надання розрізняють прямі гарантії та контргарантії (непрямі).

Пряма банківська гарантія — це гарантія, за якої банк-гарант бере на себе зобов’я- зання безпосередньо перед бенефіціаром.

Контргарантія — це гарантія, яку надає банк-контргарант на користь банку-гаранта або іншого банку-контргаранта.

За умовами надання і виконання гарантій, розрізняють відкличні, безвідкличні, умовні та безумовні гарантії.

Безвідклична гарантія — це гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та пого- дження з бенефіціаром. Якщо в гарантії немає прямого застереження про її відклич- ність вона є безвідкличною.

Відклична гарантія — гарантія, умови якої можуть бути в будь-який час змінені і вона може бути відкликана банком-гарантом за заявою принципала без попереднього повідомлення бенефіціара.

Безумовна гарантія — це гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципа- лом свого зобов’язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за пер- шою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Умовна гарантія — гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов’язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару на підставі вимоги бенефіціара та в разі виконання ним відповідних умов або подання документів, зазначених у гарантії.

В залежності від того, на чию користь надаються гарантії, вони поділяються на платіжні гарантії, гарантії повернення авансового платежу, тендерні гарантії (гарантії забезпечення пропозиції), гарантії виконання, гарантії повернення позики тощо.

Платіжна гарантія — гарантія, яка забезпечує виконання зобов’язань покупця (принципала) перед продавцем (бенефіціаром) відносно сплати вартості договору за доставку продукції, виконання роботи або надання послуги в рамках обговореного строку.

Гарантія повернення авансового платежу — це зобов’язання банку щодо повернен- ня суми авансу (або його невикористаної частини) у випадку невиконання (або непов- ного виконання) продавцем своїх зобов’язань за контрактом.

 

Гарантія виконання — це гарантія, яка забезпечує будь-які платіжні вимоги покупця відносно продавця, які можуть виникнути у випадку непостачання товару або невико- нання умов підписаного між ними контракту.

Тендерна гарантія — це зобов’язання банку відносно відшкодування бенефіціару (організаторові тендера) суми втраченої вигоди у випадку невиконання принципа- лом своїх зобов’язань здійснити платіж на користь бенефіціара в межах суми, обго- вореної в гарантії. Тендерна гарантія діє до укладення контракту учасника тендера. Цей вид гарантії забезпечує клієнтам можливість участі в торгах і підтримує їхній діловий рейтинг.

Гарантія повернення кредиту — це зобов’язання банку погасити платіжні вимоги кредитора стосовно боржника, що виникають у випадку невиконання останнім фінан- сових зобов’язань за кредитним договором.

Проведення банками гарантійних операцій регулюється Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, за- твердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 639.

Для отримання гарантії принципал подає до банку-гаранта заяву про надання гара- нтії разом з такими документами:

• копією договору, у якому може бути передбачено надання гарантії;

• копією реєстраційного свідоцтва Національного банку про реєстрацію договору про залучення кредиту, позики в іноземних валютах від кредитора-нерезидента;

• копією установчих документів;

• фінансовими звітами за останні звітні періоди (за потребою);

• іншими документами відповідно до внутрішніх положень банку-гаранта.

Банк-гарант розглядає подані документи, рівень забезпечення гарантії та приймає рішення про надання гарантії або про відмову в її наданні відповідно до своїх внутрі- шніх банківських положень.

У випадку прийняття банком-гарантом рішення про надання гарантії, банківський працівник готує проект договору про надання гарантії і подає його принципалу для під- писання. Якщо заява про надання гарантії має силу договору про надання гарантії, то договір про надання гарантії може не складатися.

Після підписання гарантії банк-гарант надсилає повідомлення із зазначенням умов гарантії за реквізитами, що зазначені в заяві про надання гарантії. Якщо гарантія на ко- ристь бенефіціара надається на паперовому носії, то оригінал гарантії передається ра- зом із супровідним листом (за потребою) принципалу для передавання її бенефіціару або надсилається безпосередньо бенефіціару разом із супровідним листом або через банк бенефіціара, або авізуючий банк, або через банки-кореспонденти, або надається безпосередньо представнику бенефіціара. Гарантія на паперовому носії складається в одному примірнику, оригінал якої надається бенефіціару. Одна копія гарантії залиша- ється в банку-гаранті, інша — передається принципалу.

Гарантія вважається чинною з дати її видачі, якщо в ній не зазначено інше. Датою видачі гарантії вважається день надіслання бенефіціару або банку бенефіціара, або аві- зуючому банку, або банкам-кореспондентам повідомлення із зазначенням умов гаран- тії або дата, зазначена на поштовій квитанції, що свідчить про надіслання гарантії по- штовим зв’язком, або день передавання її представнику бенефіціара або принципала

 

для подальшого передавання її бенефіціару. Надані гарантії підлягають реєстрації в спеціальному журналі, який може вестися як у паперовій, так і в електронній формах.

Банк відображає в бухгалтерському обліку надані гарантії під час первісного визнання як зобов’язання за справедливою вартістю, яка дорівнює сумі отриманих банком-гара- нтом комісій (винагороди за надану гарантію). При цьому на отриману суму комісії за надану гарантію виконується така бухгалтерська проводка:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів (1001, 1002, 1200, 1500, 1600,

2600, 2605, 2620, 2625 та інші).

Кт 3648 «Кредиторська заборгованість за операціями з іншими фінансовими інстру- ментами».

Одночасно надані банком поручительства, прості гарантії, а також гарантії, для яких отримані контргарантії, обліковуються до дати їх виконання або закінчення строку дії за такими позабалансовими активними рахунками:

• 9000 «Гарантії, що надані банкам». За дебетом рахунку проводяться суми гарантій і по- ручительств, що надані банкам. За кредитом рахунку проводяться суми невикориста- них гарантій і поручительств після закінчення строку їх дії; суми виплачених гарантій і поручительств.

• 9020 «Гарантії, що надані клієнтам». За дебетом рахунку проводяться суми гарантій, що надані клієнтам. За кредитом рахунку проводяться суми невикористаних гарантій після закінчення їх дії; суми використаних гарантій.

На суму наданої банком гарантії виконується така бухгалтерська проводка: Дт 9000 «Гарантії, що надані банкам», або

9020 «Гарантії, що надані клієнтам» Кт 9900 «Контррахунок».

Банк здійснює амортизацію первісно визнаного зобов’язання за наданою гарантією прямолінійним методом і відображає такою проводкою:

Дт 3648 «Кредиторська заборгованість за операціями з іншими фінансовими інстру- ментами»

Кт 6108 «Комісійні доходи за позабалансовими операціями з банками», або

6118 «Комісійні доходи за позабалансовими операціями з клієнтами».

Після первісного визнання банк відображає гарантії в бухгалтерському обліку за найбільшою з двох оцінок:

а) як суму коштів, необхідних для погашення зобов’язання на звітну дату балансу;

б) як первісно визнану суму зобов’язання за вирахуванням накопиченої амортизації.

Банк обліковує отримані гарантії з пов’язаною гарантією, наданою іншому контра- генту, за такими позабалансовими пасивними рахунками:

• 9015 «Контргарантії, що отримані від банків». Рахунок призначений для обліку гарантій, що отримані від банків, для яких існує пов’язана гарантія, видана іншому контрагенту і яка обліковується за рахунками 9000 або 9020. За кредитом рахунку проводяться суми отриманих контргарантій. За дебетом рахунку проводяться суми використаних контр- гарантій, суми невикористаних контргарантій після закінчення строку їх дії.

• 9036 «Контргарантії, що отримані від клієнтів». Рахунок призначений для обліку контр- гарантій і поручительств, що отримані від клієнтів. Для цих гарантій і поручительств іс- нує пов’язана гарантія, що видана іншому контрагенту та яка обліковується за рахунком

 

9000 або 9020. За кредитом рахунку проводяться суми отриманих контргарантій і пору- чительств. За дебетом рахунку проводяться суми використаних контргарантій і поручи- тельств; суми невикористаних гарантій після закінчення строку їх дії.

Отримання банком контргарантій супроводжується такою проводкою: Дт 9900 «Контррахунок»

Кт 9015 «Контргарантії, що отримані від банків», або

9036 «Контргарантії, що отримані від клієнтів».

Застава, що отримана як забезпечення за наданою гарантією, відображається такою бухгалтерською проводкою:

Дт Рахунки для обліку отриманої застави (9500, 9501, 9503, 9520, 9521, 9523) Кт 9900 «Контррахунок».

Облік отриманих від принципала коштів грошового забезпечення гарантії здійснюється банком-гарантом за відповідним рахунком з обліку коштів у розрахунках або залучених вкладів (депозитів) та відображаються такою проводкою:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів (1001, 1200, 1500, 2600, 2620) Кт Рахунки для обліку коштів у розрахунках (1602, 2602, 2622), або

Рахунки для обліку залучених вкладів (депозитів) (1612, 1613, 2610, 2615, 2630, 2635). Банк має визначити потрібну суму для сплати за наданою гарантією за станом

на звітну дату, якщо він упевнений у тому, що змушений буде платити за такою гарантією. На визначену суму за вирахуванням суми отриманої винагороди (з ура- хуванням накопиченої амортизації) у бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:

Дт 7706 «Відрахування в банківські резерви на покриття ризиків і втрат» Кт 3690 «Резерви за виданими зобов’язаннями».

Банк має здійснювати аналіз суми зобов’язання за наданою гарантією та коригувати її для визначення реальної оцінки на кожну дату балансу. Якщо вибуття ресурсів, що пов’язані з виконанням зобов’язання, стає маловірогідним, сума резерву сторнується, що супроводжується такою проводкою:

Дт 3690 «Резерви за виданими зобов’язаннями»

Кт 7706 «Відрахування в банківські резерви на покриття ризиків і втрат»

Сплата банком-гарантом коштів за гарантією здійснюється в разі настання гарантій- ного випадку. Гарантійний випадок — це факт порушення принципалом перед бене- фіціаром зобов’язання, забезпеченого гарантією, у зв’язку із настанням якого банк- гарант одержує вимогу бенефіціара на сплату коштів відповідно до виданої гарантії з урахуванням умов наданої гарантії та протягом строку дії гарантії.

Одержана вимога чи повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога чи повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містять- ся в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.

Банк-гарант здійснює перерахування коштів з рахунку, на якому обліковувалися ко- шти принципала для грошового забезпечення (покриття) гарантії, або з інших відповідних рахунків банку-гаранта. Якщо гарантія надавалася за рахунок іншого забезпечення, прий- нятного для банку, то банк-гарант вирішує питання щодо погашення заборгованості

 

принципала шляхом звернення стягнення на предмет застави або договірного списання коштів з поточних чи депозитних рахунків принципала.

Виконання банком-гарантом зобов’язання за наданою гарантією відображається такими бухгалтерськими записами:

Дт 3648 «Кредиторська заборгованість за операціями з іншими фінансовими інстру- ментами»,

Дт 3690 «Резерви за виданими зобов’язаннями»

Кт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів (1001, 1200, 1500, 2600, 2620).

Одночасно сума гарантії списується з позабалансових рахунків, що супроводжується такою бухгалтерською проводкою:

Дт 9900 «Контррахунок»

Кт 9000 «Гарантії, що надані банкам», або

9020 «Гарантії, що надані клієнтам».

У разі отримання вимоги або повідомлення не на повну суму коштів, що забезпечені гарантією, і здійснення банком-гарантом часткової сплати коштів банк-гарант має списати з обліку суму, яка сплачена за гарантією.

Відшкодування боржником або третьою особою виплаченої банком суми за гаранті- єю відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

1) Дт 3548 «Дебіторська заборгованість за операціями з іншими фінансовими інструментами» Кт 7706 «Відрахування в банківські резерви на покриття ризиків і втрат»;

2) Дт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів (1001, 1200, 1500, 2600,

2620).

Кт 3548 «Дебіторська заборгованість за операціями з іншими фінансовими ін- струментами».

Якщо гарантія забезпечена грошовими коштами, то банк виконує гарантію шляхом пе- рерахування коштів з рахунку, на якому обліковувалися кошти принципала для грошового забезпечення (покриття) гарантії. При цьому виконується така бухгалтерська проводка:

Дт Рахунки для обліку коштів у розрахунках (1602, 2602, 2622), або

Рахунки для обліку залучених вкладів (депозитів) (1612, 1613, 2610, 2615, 2630, 2635) Кт 3548 «Дебіторська заборгованість за операціями з іншими фінансовими інструментами».

Банк-гарант списує з позабалансового обліку гарантію також тоді, коли закінчився строк дії гарантії або бенефіціар відмовився від своїх прав за гарантією шляхом повернен- ня до банку-гаранта оригіналу гарантії або шляхом подання банку-гаранту письмового підтвердження або повідомлення про звільнення банку-гаранта від зобов’язань за гаран- тією. Списання гарантії з позабалансових рахунків відображається такою проводкою:

Дт 9900 «Контррахунок»

Кт 9000 «Гарантії, що надані банкам», або

9020 «Гарантії, що надані клієнтам».

У випадку дострокового розірвання або закінчення строку дії гарантії банк має здійснити амортизацію комісійних доходів, що супроводжується такою бухгалтерською проводкою:

Дт 3648 «Кредиторська заборгованість за операціями з іншими фінансовими інстру- ментами»

Кт 6108 «Комісійні доходи за позабалансовими операціями з банками», або

6118 «Комісійні доходи за позабалансовими операціями з клієнтами».

 

Банк здійснює списання вартості застави, що обліковувалася за позабалансовими рахунками, такою бухгалтерською проводкою:

Дт 9900 «Контррахунок»

Кт Рахунки для обліку отриманої застави (9500, 9501, 9503, 9520, 9521, 9523).

Якщо в забезпечення за гарантією принципал надавав грошові кошти, то ці кошти повертаються банком%гарантом на поточний рахунок принципала не пізніше наступно% го робочого дня після припинення гарантії.

 

 

5.9. Розкриття інформації про надані банком кредити та позабалансові зобов’язання кредитного характеру

 

Інформація про надані банком кредити розкривається у таких фінансових звітах:

• звіті «Баланс»;

• звіті про рух грошових коштів;

• примітці до квартальної фінансової звітності «Зобов’язання банку, які обліковуються на позабалансових рахунках»;

• примітках до річної фінансової звітності:

1.6 «Кредити та заборгованість клієнтів»;

8 «Кредити та заборгованість клієнтів»;

37 «Управління фінансовими ризиками»;

39 «Потенційні зобов’язання банку»;

42 «Операції з пов’язаними особами».

Рівень деталізації інформації про кредити, що надані клієнтам у квартальному та рі% чному звіті «Баланс» є різним. У квартальному звіті «Баланс» кредити, що надані клієн% там, а також резерви за цими кредитами відображаються у таких статтях:

• Кредити та заборгованість клієнтів, у тому числі:

• Кредити та заборгованість юридичних осіб, у тому числі: В іноземній валюті;

• Кредити та заборгованість фізичних осіб, у тому числі: В іноземній валюті;

• Резерви під знецінення кредитів;

• Резерви у відсотках до активу.

У річному звіті «Баланс» кредити, що надані клієнтам показуються лише однією статтею — «Кредити та заборгованість клієнтів», а інформація про резерви під знеці% нення кредитів не подається.

Потрібно зазначити, що у розрахунок статті «Кредити та заборгованість клієн% тів», як квартального, так і річного звіту «Баланс» входять суми за наданими кре% дитами юридичним та фізичним особам, суми неамортизованої премії та неамор% тизованого дисконту за наданими кредитами, суми простроченої заборгованості за наданими кредитами, суми нарахованих та прострочених відсотків. Окрім цього, до розрахунку зазначеної статті включається також дебетове сальдо поточних (у тому числі карткових) рахунків клієнтів (кредити овердрафт) та нараховані доходи за кредитами овердрафт.

 

У звіті про рух грошових коштів інформація про кредити, надані клієнтам наводиться у розділі «Грошові кошти від операційної діяльності» у статті «Чистий приріст)/зни- ження за кредитами та заборгованістю клієнтам».

Примітка до квартальної фінансової звітності «Зобов’язання банку, які облікову- ються на позабалансових рахунках» містить такі статті:

• Гарантії, що надані;

• Зобов’язання з кредитування, які надані банкам;

• Зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам;

• Надана застава.

У примітці до річної фінансової звітності 1.6. «Кредити та заборгованість клієнтів»

банк зазначає:

• метод оцінки кредитів та заборгованості клієнтів;

• оцінку, що застосовує банк під час первісного визнання знецінених фінансових акти- вів, умови яких були суттєво змінені;

• процедуру визнання знецінення фінансових активів, що обліковуються за амортизова- ною собівартістю;

• взяті на себе зобов’язання кредитного характеру, у частині акредитивів та фінансових гарантій.

Примітка 8. «Кредити та заборгованість клієнтів» містить детальну інформацію про надані банком кредити клієнтам, яка подається у десятьох таблицях, а саме:

8.1 «Кредити та заборгованість клієнтів»;

8.2 «Аналіз зміни резервів під заборгованість за кредитами за звітний рік»;

8.3 «Аналіз зміни резервів під заборгованість за кредитами за попередній рік»;