Розділ 6. Інструменти безготівкових розрахунків 9 страница

Мішки з готівкою, до яких є зауваження відповідальних осіб НБУ, у присутності інкасаторів відкриваються в першу чергу, готівка виймається та перевіряється в устаноr вленому порядку. У разі невідповідності вкладення мішка складається акт про розбіжr ності, який підписують відповідальні особи та інкасатори і затверджує завідувач відділу касових операцій НБУ. З мішків, до яких немає зауважень, відповідальні особи виймаr ють готівку на стіл і здійснюють її перевірку в установленому порядку.

Після закінчення приймання готівки відповідальні особи територіального управління НБУ оформляють документи, повертають порожні мішки через шлюзовий блок і по теr лефону повідомляють охорону про завершення обслуговування і готовність автомобіля з інкасаторами до виїзду з боксу.

Операції із здавання готівки банком, у тому числі не придатної до обігу, до територіr ального управління НБУ супроводжуються такими бухгалтерськими записами:

• після видачі коштів з операційної каси банку: Дт 1007 «Банкноти та монети в дорозі»

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»;

• після надходження коштів на кореспондентський рахунок банку:

1) Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

Кт 1911 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою»;

2) Дт 1911 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою» Кт 1007 «Банкноти та монети в дорозі».

Якщо банк здає готівку, у тому числі не придатну до обігу, до територіального управління через підрозділ перевезення цінностей та інкасації коштів іншого банку, то в обліку здійснюються такі бухгалтерські проводки:

 

• після видачі коштів з операційної каси банку:

Дт 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою» Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»;

• після надходження на коррахунок банку коштів як оплати за готівку: Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

Кт 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою».

У разі виявлення територіальним управлінням НБУ недостач банкнот (монет) банк повинен відшкодувати відповідну суму протягом трьох днів з дня отримання акта про розбіжності. Відшкодування недостачі супроводжується такою проводкою:

Дт 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою» Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ».

Якщо недостача пов’язана з діями відповідальних працівників банку, то на суму недостачі здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дт 3552 «Нестачі та інші нарахування на працівників банку»

Кт 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою».

У разі відшкодування винними особами недостачі здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 3552 «Нестачі та інші нарахування на працівників банку».

Якщо неможливо встановити винних осіб, то здійснюється така бухгалтерська проводка: Дт 7399 «Інші операційні витрати»

Кт 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою».

Установи банків, які мають надлишки готівки, можуть також передавати її іншим банкам, які мають потребу в підкріпленнях. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з передавання готівки між банками здійснюється ними згідно з обліковою політикою та умовами укладених договорів.

У разі передавання готівки за наявності попередньої оплати за неї у банкуr отримуr вачі готівки здійснюються такі бухгалтерські проводки:

• під час перерахування коштів:

Дт 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою» Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

1600 «Кореспондентські рахунки інших банків»;

• під час отримання готівки:

Дт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»

Кт 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою».

У банку, що передає готівку виконуються такі бухгалтерські записи:

• під час отримання коштів на кореспондентський рахунок за готівку: Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках» Кт 1911 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою»;

 

• під час видачі готівки уповноваженій особі банкуrотримувача:

Дт 1911 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою» Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»;

• відправлення готівки через підрозділ перевезення цінностей та інкасації коштів: Дт 1007 «Банкноти та монети в дорозі»

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;

• під час отримання повідомлення від банкуrпокупця про отримання готівки: Дт 1911 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою»

Кт 1007 «Банкноти та монети в дорозі».

У разі проведення розрахунку за готівку банкомrотримувачем після отримання гоr тівки, у банку, що передає готівку, здійснюються такі проводки:

• у разі відправлення готівки до інших банків: Дт 1007 «Банкноти та монети в дорозі»

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»;

• після отримання повідомлення від банкуr покупця готівки про отримання готівки: Дт 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою»

Кт 1007 «Банкноти та монети в дорозі»;

• отримання коштів за відправлену готівку:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках» Кт 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою».

У банку — отримувачі готівки на умовах післяоплати виконуються такі проводки:

• після отримання готівки від підрозділу перевезення цінностей та інкасації коштів: Дт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»

Кт 1911 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою»;

• під час перерахування коштів за отриману готівку:

Дт 1911 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою» Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках».

Доставка підкріплень установами банків своїм філіям здійснюється власними підрозділами перевезення валютних цінностей та інкасації коштів, службою інкасації Національного банку або підрозділами перевезення валютних цінностей та інкасації коштів інших установ банків.

Опломбована сумка з підкріпленням, споряджена ярликом, на якому проставr ляється найменування установи банку, номер, дата і сума вкладення, вручається інкасаторам під підпис у видатковому касовому ордері. На маршрут інкасаторам виr дається книга обліку готівки, відправленої філіям банку через бригаду інкасації баr нку, у якій завідувач каси (контролер) робить відповідні записи і засвідчує їх своїм підписом.

Доставлена інкасаторами сумка з підкріпленням приймається уповноваженою особою філії банку, яка перевіряє цілісність сумки, правильність її опломбування і відповідність

 

відбитка номера пломбіра номеру, зазначеному в книзі обліку готівки, відправленої філіям банку через бригаду інкасації банку.

Сумка розкривається в присутності керівника філії банку. Готівка перевіряється за пачками і корінцями, а окремі банкноти — поаркушно, монетиr за мішечками (пакеr тами). Поаркушне перерахування банкнот, одержаних у пачках і корінцях, повинно проводитися працівниками в день одержання підкріплення і до початку здійснення операцій з ними.

У разі виявлення недостачі або надлишків готівки складається акт про розбіжності у двох примірниках, засвідчений підписами працівників філії банку, і про це повідомляr ється установі банку.

Працівник філії банку, який прийняв сумку з готівкою, розписується в книзі обліr ку готівки, відправленої філіям банку через бригаду інкасації банку, засвідчує свій підпис відбитком печатки каси, після чого повертає цю книгу і сумки, що звільниr лись, інкасатору.

Завідувач каси філії банку за даними, що зазначені в книзі обліку готівки, відправленої філіям банку через бригаду інкасації банку, перевіряє повноту доставлення інкасатораr ми за призначенням сумок з підкріпленням.

Бухгалтерський облік операцій з передавання готівки між банком та його філіями (відділеннями) та між філіями (відділеннями) одного банку визначається банком самоr стійно з урахуванням його облікової політики.

Під час здійснення розрахунків за готівку в бухгалтерському обліку використовуr ються рахунки 3906 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою між філіями банку» та 3907 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою між філіями банку».

Підкріплення підвідомчих філій готівкою з операційної каси банку супроводжується такими бухгалтерськими проводками:

• проведення розрахунків за готівку:

Дт 3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку»

Кт 3907 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою між філіями банку»;

• передавання готівки з каси банку філії:

Дт 3907 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою між філіями банку» Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку».

У підвідомчій філії, яка одержує підкріплення з операційної каси банку виконуютьr ся такі бухгалтерські записи:

• проведення розрахунків за готівку:

Дт 3906 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою між філіями банку» Кт 3900 «Рахунки філій, що відкриті в банку»;

• одержання готівки філією банку:

Дт 1001 «Банкноти та монети в касі банку»

Кт 3906 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою між філіями банку».

У разі передавання банком готівки національної валюти своїм філіям (відділенням), які розташовані за межами області, а також іншим банкам, незалежно від їх місцезнахоr дження, у день її передавання надсилається повідомлення про передавання готівки як баr нком, що передає готівку, так і банком, що її одержує, відповідному територіальному

 

управлінню НБУ. У повідомленні про передавання готівки мають зазначатися найменування банку, що видав готівку, дата її видачі, сума готівки та найменування банкуrотримувача.

 

 

3.8. Облік надлишків та недостач готівки в касі банку

 

У разі виявлення надлишків або недостач під час проведення касових операцій, а саме: завершення операційного дня, в результаті проведення ревізії операційної каси банку (філії), перерахування клієнтом у приміщенні банку отриманої готівки, в інших подібних випадках здійснюються такі бухгалтерські проводки:

• у разі виявлення надлишків готівки:

Дт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку» Кт 6399 «Інші операційні доходи»;

• у разі виявлення недостач готівки: Дт 7399 «Інші операційні витрати»

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку».

Одночасно суми недостач до встановлення осіб, які мають їх відшкодувати відобраr жаються такою проводкою:

Дт 9611 «Списана у збиток заборгованість за кредитними операціями» Кт 9910 «Контрахунок».

У випадку віднесення суми недостач на винних осіб виконуються проводки:

1) Дт 3552 «Нестачі та інші нарахування на працівників банку»; Кт 6399 «Інші операційні доходи»;

2) Дт 9910 «Контррахунок»

Кт 9611 «Списана у збиток заборгованість за кредитними операціями». Відшкодування винними особами недостачі готівки супроводжується такою бухгалr

терською проводкою:

Дт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 3552 «Нестачі та інші нарахування на працівників банку».

 

 

3.9. Облік операцій з пам’ятними та ювілейними монетами,

що мають гривневий номінал і виконують функцію засобу платежу

 

Пам’ятні монети виготовляють із дорогоцінних або недорогоцінних металів за спеr ціальними технологіями, що забезпечують їх підвищену якість і випускаються в обіг Національним банком України обмеженими тиражами з нагоди ювілейних дат, пам’ятних подій історії та сучасності, заходів з охорони навколишнього природного середовища, інших подій суспільного життя і призначені для колекціонування. Ювілейні монети —

 

різновид пам’ятних, які випускають з нагоди ювілеїв видатних осіб, визначних подій в історії держави, людства тощо. Пам’ятні та ювілейні монети в Україні є дійсним платіr жним засобом та обов’язкові для приймання за їх номінальною вартістю без будьrяких обмежень по всіх видах платежів.

За матеріалом виготовлення пам’ятні монети поділяються на ті, що виготовлені зі звичайних металів, таких як сплави міді, нікелю, алюмінію, цинку, олова, марганцю, магнію, заліза та інших металів, що не належать до категорії дорогоцінних, і такі, які карбуються з дорогоцінних металів — золота, срібла, паладію, платини та їх сплавів. В опису кожного виду монети є інформація про метал та якість виготовлення, зазначено масу, пробу (монети з дорогоцінних металів), рік карбування, обов’язково зазначається тираж, гурт (ребро монети, на яке наноситься система знаків з метою захисту від псуr вання та підробки). Крім пам’ятних монет, випускають і сувенірні — монети, які розr міром і дизайном повторюють обігові або розмінні монети України в дорогоцінному металі та підвищеної якості карбування і вводяться в обіг обмеженими тиражами.

Методика відображення в бухгалтерському обліку операцій з придбання і реалізації пам’ятних та ювілейних монет, що мають гривневий номінал і виконують функцію засобу платежу, залежить від способу розрахунку банку за них. Якщо банк здійснює попередню оплату за пам’ятні монети, то вони обліковуються за рахунком 1001 «Банкr ноти та монети в касі банку» за номінальною вартістю. Облік ювілейних монет, що передані банкам територіальними управліннями НБУ на реалізацію без попередньої оплати в бухгалтерському обліку відображаються за позабалансовим рахунком 9819

«Інші цінності і документи». Різниця між відпускною ціною банку і відпускною ціною

Національного банку обліковується на рахунку 6399 «Інші операційні доходи».

У випадку придбання банком пам’ятних і ювілейних монет на умовах попередньої оплати виконуються наступні бухгалтерські проводки:

• перерахування банком коштів НБУ за пам’ятні і ювілейні монети (за відпускною ціr ною Національного банку):

Дт 1819 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками» Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»;

• оприбуткування пам’ятних і ювілейних монет:

Дт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку» — за номінальною вартістю монет Дт 3500 «Витрати майбутніх періодів» — на суму різниці між відпускною ціною Наr ціонального банку і номінальною вартістю монет

Кт 1819 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками» — за відпускr ною ціною Національного банку.

Реалізація придбаних на умовах попередньої оплати пам’ятних і ювілейних монет клієнтам (банкам) супроводжується такими бухгалтерськими проводками:

• отримання коштів від клієнтів (банків) за пам’ятні і ювілейні монети за відпускною ціною банку:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів 1001, 1002, 1200, 1500,

2600, 2620, 2650 — за відпускною ціною банку

Кт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками», або

2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку»;

 

• видача монет клієнтам (банкам):

Дт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками», або

2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку» — за відпускною ціною банку

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку» — за номінальною вартістю монет Кт 3500 «Витрати майбутніх періодів» — на суму різниці між відпускною ціною Наr ціонального банку і номінальною вартістю монет

Кт 6399 «Інші операційні доходи» — на суму різниці між відпускною ціною банку і відпускною ціною Національного банку.

Використання банком пам’ятних і ювілейних монет, що мають гривневий номінал і виконують функцію засобу платежу на представницькі цілі, супроводжується в обліку такою бухгалтерською проводкою:

Дт 7454 «Представницькі витрати» — за відпускною ціною Національного банку; Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку» — за номінальною вартістю монет; Кт 3500 «Витрати майбутніх періодів» — на суму різниці між відпускною ціною Націоr

нального банку і номінальною вартістю монет.

Памятні і ювілейні монети, що мають гривневий номінал і виконують функцію засобу платежу, які отримані банком на реалізацію без попередньої оплати на підставі укладеного договору, акта здаванняrприймання і доручення банку, в бухгалтерському обліку відображаються за рахунком 9819 «Інші цінності і документи». При цьому викоr нується така проводка:

Дт 9819 «Інші цінності і документи»

Кт 9910 «Контррахунок» — за номінальною вартістю.

Реалізація отриманих без попередньої оплати пам’ятних і ювілейних монет клієнтам

(банкам) супроводжується такими проводками:

• отримання коштів від клієнтів (банків) за монети:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів 1001, 1002, 1200, 1500,

2600, 2620, 2650 — за відпускною ціною банку

Кт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками», або

2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку»;

• видача монет клієнтам (банкам):

1) Дт 9910 «Контррахунок»

Кт 9819 «Інші цінності і документи» — за номінальною вартістю монет;

2) Дт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками», або 2909

«Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку» — за відr пускною ціною банку;

Кт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками» — за відr пускною ціною Національного банку;

Кт 6399 «Інші операційні доходи» — на суму різниці між відпускною ціною банку і відпускною ціною Національного банку.

Перерахування коштів Національному банку за реалізовані ювілейні монети відоr бражається такою проводкою:

 

Дт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ» — за відпускною ціною Націоr нального банку.

Повернення банком нереалізованих ювілейних монет НБУ згідно з умовами договоr ру здійснюється за номінальною вартістю монет і супроводжується таким проведенням:

Дт 9910 «Контррахунок»

Кт 9819 «Інші цінності і документи».

 

Приклад 3.2.

13.03. 2009 р. банк придбав в НБУ на умовах попередньої оплати 10 ювілейних золотих монет «Скорпіон» номіналом 2 гривні за ціною 400 грн. за монету.

16.03.2009 р. банк отримав придбані в НБУ ювілейні монети.

19.03. 2009 р. банк реалізував за готівку 1 монету за ціною 450 грн. Зазначені операції відображаються в обліку банку такими проводками:

• перерахування НБУ попередньої оплати за 10 ювілейних монет 13.03.2009 р.: Дт 1819 4000 грн.

Кт 1200 4000 грн.;

• отримання придбаних 10 монет 16.03.2009 р.: Дт 1001 20 грн. Дт 3500 3980 грн.

Кт 1819 4000 грн.;

• реалізація банком 1 монети за ціною 450 грн.:

1) Дт 1001 450 грн.

Кт 2909 450 грн.;

2) Дт 2909 450 грн.

Кт 1001 2 грн. Кт 3500 398 грн. Кт 6399 50 грн.

 

Приклад 3.3.

1.04. 2009 р. банк отримав від НБУ 15 срібних монет «Морський коник» номіналом 10 гривень на реалізацію без попередньої оплати за ціною 240 грн. за монету.

6.04.2009 р. банк реалізував за готівку 2 монети за ціною 280 грн. за монету та перера4 хував НБУ кошти за продані 2 монети у сумі 480 грн.

Зазначені операції відображаються в обліку банку такими проводками:

• отримання від НБУ 15 срібних монет на реалізацію 1.04.2009 р.: Дт 9819 150 грн.

Кт 9910 150 грн.;

• реалізація банком 2 монет за ціною 280 грн. за монету 6.04.2009 р.:

1) Дт 1001 560 грн.

Кт 2909 560 грн.;

2) Дт 9910 20 грн.

Кт 9819 20 грн;

 

3) Дт 2909 560 грн.

Кт 1919 480 грн. Кт 6399 80 грн.;

• перерахування коштів НБУ за реалізовані 2 монети: Дт 1919 480 грн.

Кт 1200 480 грн.

 

 

3.10. Організація та облік банківських операцій за кореспондентськими рахунками

 

3.10.1. Поняття, види та призначення кореспондентських рахунків

 

Кореспондентські відносини та кореспондентські рахунки є складовими елементаr ми системи міжбанківських розрахунків.

Міжбанківські розрахунки — безготівкові розрахунки між банками, що обумовлені виконанням платежів клієнтів або власними зобов’язаннями одного банку перед інr шим. Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися між банками однієї країни, а також між банками, що знаходяться в різних країнах.

У банківській практиці під кореспондентськими відносинами розуміють усі можливі форми співпраці між двома банками, що базуються на чесному і узгодженому виконанні взаємних доручень.

У більшості випадків, встановлення кореспондентських відносин між банками передбачає взаємне або одностороннє відкриття кореспондентських рахунків. Корес- пондентський рахунок — рахунок, на якому відображаються операції списання і зарахуr вання коштів, що виконує один банк за дорученням іншого банку на підставі кореспоr ндентської угоди. Розрізняють два види таких рахунків: «лоро» та «ностро». Коли банк відкриває кореспондентський рахунок в іншому банку, то з позиції банку, що звернувr ся із заявою про відкриття, це буде рахунок «ностро», а з точки зору банку, що відкрив такий кореспондентський рахунок, він буде рахунком «лоро».

Українські банки можуть установлювати кореспондентські відносини і відкривати кореспондентські рахунки в Національному банку України, інших вітчизняних та заr кордонних банках.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України визначені Законом України «Про платіжr ні системи та переказ коштів в Україні» від 5.04.2001 р. № 2346rІІІ.

Загальні вимоги щодо функціонування в Україні систем міжбанківських розрахунr ків, внутрішньобанківських платіжних систем та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банківrрезидентів у національній валюті регламентуються Інструкцією про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 16.08. 2006 р.

№ 320.

Порядок відкриття та режим кореспондентських рахунків в іноземній валюті реглаr ментується Положенням про відкриття та функціонування кореспондентських рахунків

 

банків — резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банківrнерезидентів у гривнях, затвердженим постановою Правління НБУ від 26.03.98 р.

№ 118 (у редакції Постанови НБУ від 25.05.2000 р. № 209 із змінами).

Порядок реєстрації кореспондентських рахунків банків, банківських об’єднань та здійснення контролю за кореспондентськими відносинами регламентуються Правиr лами реєстрації кореспондентських рахунків банків Національним банком України, затвердженими постановою Правління НБУ від 15.08. 2001 р. № 343.

Міжбанківські розрахунки здійснюються через спеціально створені платіжні систеr ми. Відповідно до Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», обробка та передача в межах України електронних та паперових документів на переказ, докуr ментів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів та документів на відкликання можуть здійснюватися за допомогою як внутрішньодержавних (банківсьr ких та небанківських) платіжних систем, так і міжнародних платіжних систем, що діють в Україні.

Внутрішньодержавна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна органіr зація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України. До внутрішньодержавних банківських платіжних систем відносяться системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньоrбанківські платіжні системи. Державною системою міжбанківських розраr хунків в Україні є система електронних платежів Національного банку.

Міжнародна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація моr же бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.

Згідно з Інструкцією про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, банки (філії) здійснюють міжбанківський переказ за міжбанківськими електроr нними розрахунковими документами, що формуються ними на підставі:

• паперових розрахункових документів клієнтів;

• паперових розрахункових документів банку (філії);

• електронних розрахункових документів, отриманих засобами автоматизованих систем від клієнта — ініціатора переказу;

• електронних розрахункових документів, отриманих засобами внутрішньобанківської міжфілійної платіжної системи від філії банку;

• електронних розрахункових документів, автоматично сформованих системою автомаr тизації банку за умовами договорів або згідно з потребою банку (філії);

• електронних розрахункових документів, отриманих засобами інших платіжних систем, телекомунікаційних систем, інших засобів зв’язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації тощо.

Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов’язково містити реr квізити документа, на підставі якого він сформований, а саме: назву та номер; дату складання (число, місяць, рік); дату надходження до банку платника; ознаку дебет/креr дит; суму; код платника, назву платника, рахунок платника; код банку платника; код отримувача, назву отримувача, рахунок отримувача; код банку отримувача; призначенr ня платежу.

 

Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов’язково містити електронний цифровий підпис та технологічні реквізити (ідентифікатор ключа електr ронного цифрового підпису, відмітку про час оброблення документа тощо).

Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів, а внутрішr ньобанківський переказ — в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

 

 

3.10.2. Організація та облік міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів НБУ

 

Система електронних платежів Національного банку (СЕП) — державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через кореспоr ндентські рахунки банків (філій) у Національному банку із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у файловому режиr мі або режимі реального часу.

Зазначимо, що СЕП НБУ була створена у 1993 році і з того часу зазнала багато змін. Зокрема, було розроблено вісім моделей обслуговування консолідованого кореспондеr нтського рахунку, реалізовано принцип «поставка проти оплати» у взаємодії з Депозиr тарієм державних цінних паперів, вдосконалено засоби захисту інформації, побудовано кількарівневу систему резервування та відновлення роботи. Проте з часом апаратна база СЕП, MSrDOS та апаратні засоби захисту інформації випрацювали свій ресурс, фізично і морально застаріли. Тому стала нагальною потреба переходу на нову проr грамноrапаратну базу, що й спонукало до розробки нового покоління СЕП — СЕПr2, яку було впроваджено в експлуатацію 10 листопада 2006 року.

Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», необхідною умовою для проведення переказу через СЕП НБУ є встановлення банком кореспондентських відносин з Національним банком України шляхом відкриття коr респондентського рахунку в НБУ.

Відкриття кореспондентського рахунку банку здійснюється територіальним управлінr ням НБУ на підставі укладеного договору про кореспондентський рахунок у Національr ному банку України та за умови подання правильно оформлених документів, передбачеr них «Інструкцією про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті».

Для здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП НБУ, банкам відкриваються такі рахунки:

• консолідований кореспондентський рахунок — кореспондентський рахунок, що відкриr тий у територіальному управлінні і на якому об’єднані кошти банку та його філій (або певної кількості філій) у разі роботи банку (філії) у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;