Розділ 6. Інструменти безготівкових розрахунків 6 страница

Наприклад, привілейована акція, яка передбачає обов’язковий викуп емітентом за фіксованою сумою чи сумою, що підлягає визначенню, на фіксовану дату чи майбутню

 

дату, що підлягає визначенню, або надає утримувачеві право вимагати від емітента викупу інструмента на певну дату або після неї за фіксовану суму чи суму, що підлягає визначенню, є фінансовим зобов’язанням. На противагу цьому, нормальні привілейо- вані акції не мають визначеної дати погашення і відповідно емітент не має контрактно- го зобов’язання здійснювати за ними платіж, тому вони класифікуються як інструмент власного капіталу.

Існують фінансові інструменти, які містять як компонент зобов’язання, так і компо- нент капіталу (їх ще називають складні фінансові інструменти). Прикладом таких фі- нансових інструментів є облігації, що конвертуються у фіксовану кількість звичайних акцій емітента. Вони мають два компонента: 1) фінансове зобов’язання, тобто контрак- тне зобов’язання емітента сплатити кошти; 2) інструмент власного капіталу, тобто пра- во утримувача конвертувати облігації у звичайні акції.

Стосовно складних фінансових інструментів, МСБО 32 вимагає, щоб суб’єкт госпо- дарювання подавав інформацію про компоненти зобов’язань та капіталу окремо у своєму балансі. Розщеплення складного фінансового інструмента здійснюється на дату емісії і в подальшому не переглядається.

При розподілі первісної балансової вартості складного фінансового інструменту між його компонентами, сума, за якою визнається компонент капіталу, визначається як залишкова сума після вирахування із справедливої вартості цілого фінансового інстру- мента суми, окремо визначеної для компоненту зобов’язання.

У МСБО 32 містяться також вказівки щодо власних викуплених акцій. Згідно з стан- дартом, якщо суб’єкт господарювання повторно купує свої власні інструменти капіталу, ці інструменти («власні викуплені акції») слід вираховувати з власного капіталу. Ніякий прибуток чи збиток не визнаватиметься у прибутку чи збитку після придбання, випуску чи анулювання власних інструментів капіталу суб’єкта господарювання. Такі власні викуплені акції можуть придбаватися та утримуватися суб’єктом господарювання або іншими членами консолідованої групи. Компенсація, сплачена чи отримана, визнава- тиметься прямо у власному капіталі.

Стосовно дивідендів, МСБО 32 вимагає, щоб суб’єкт господарювання дебетував виплати утримувачам інструмента власного капіталу прямо на власний капітал, за ви- рахуванням будь-якої пов’язаної з ним податкової пільги. Витрати на операції з влас- ним капіталом, інші ніж витрати на випуск інструмента власного капіталу, які прямо розподіляються на придбання бізнесу (яке слід обліковувати згідно з МСБО 22), слід обліковувати як вирахування з власного капіталу, мінус будь-яка пов’язана з ним по- даткова пільга.

У МСБО 10 «Події після дати балансу» містяться вимоги щодо визнання оголоше- них дивідендів після дати балансу. Згідно з МСБО 10, якщо суб’єкт господарювання оголошує дивіденди утримувачам інструментів капіталу після дати балансу, суб’єкт гос- подарювання не визнає такі дивіденди як зобов’язання на дату балансу. Інформацію про такі дивіденди розкривають у примітках до фінансової звітності відповідно до МСБО 1 «Подання фінансових звітів».

МСБО 33 «Прибуток на акцію» містить опис принципів для визначення та по- дання прибутку на акцію у фінансовій звітності. Цей стандарт слід застосовувати суб’єктам господарювання, звичайні або потенційні звичайні акції яких відкрито

 

продаються та купуються, а також суб’єктам господарювання, які перебувають у процесі випуску звичайних акцій або потенційних звичайних акцій на відкриті рин- ки цінних паперів.

Вимоги щодо розкриття інформації, пов’язаної з інструментами власного капіталу, містяться у МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації».

Методика обліку операцій, пов’язаних з власним капіталом українських банків рег- ламентується Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в ба- нках України, затвердженою постановою Правління НБУ від 3.10.2005 р. № 358.

 

 

2.3. Облік операцій з формування статутного капіталу

 

Статутний капітал банку — це сплачений та зареєстрований підписний капітал. Підписний капітал — це величина капіталу, на яку отримано письмові зобов’язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпискою на акції (паї).

Статутний капітал формується відповідно до вимог чинного законодавства України та установчих документів банку. Сума статутного капіталу визначається засновницьки- ми документами, а його мінімальний обсяг регламентується Законом України «Про банки і банківську діяльність», згідно з яким мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути менше 10 мільйонів євро. Національний банк України має право встановити для окремих банків залежно від їх спеціалізації диферен- ційований мінімальний статутний капітал на момент реєстрації банку, але не нижче 10 мільйонів євро.

Питання, пов’язані із створенням і державною реєстрацією банків в Україні регла- ментуються Положенням про порядок створення і державної реєстрації банків, від- криття їх філій, представництв, відділень, затвердженим постановою Правління НБУ

№ 375 від 31.08.2001 р. (зі змінами).

Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти — в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривнях. Кошти можуть перераховуватися лише з власних поточних рахунків юридичними особами та фізичними особами у безготівко- вій формі та вноситися фізичними особами в готівковій формі.

Зауважимо, що статутний капітал банку не повинен формуватися за рахунок коштів, джерела походження яких не підтверджені. Банк має отримати від учасників банку до- кументи й відомості, потрібні для з’ясування джерел походження коштів, що спрямову- ються на формування його статутного капіталу.

Перерахування сум з іноземної вільно конвертованої валюти, унесених нерезиден- тами, у національну валюту України здійснюється за офіційним курсом гривні до інозе- мних валют, установленим НБУ на дату підписання установчого договору про створен- ня банку, а в разі збільшення статутного капіталу банку — на дату прийняття рішення про збільшення статутного капіталу або на дату прийняття рішення про перетворення банку в банк з іноземним капіталом (якщо набуття банком статусу банку з іноземним капіталом проводиться без збільшення статутного капіталу банку).

 

Банки здійснюють емісію власних акцій та оголошують підписку на паї відповідно до законодавства України. Зауважимо, що банкам забороняється випуск акцій на пред’явника.

Державна реєстрація банків здійснюється Національним банком України на основі поданих уповноваженими засновниками банку особами пакета документів, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Положенням про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень.

Кошти для формування статутного капіталу новостворюваного банку акумулюються учасниками банку (резидентами) на накопичувальному рахунку, що відкривається в те- риторіальному управлінні НБУ за місцем створення банку. Не пізніше ніж за 15 робо- чих днів до закінчення тримісячного строку розгляду документів щодо державної реєст- рації банку, учасники банку або уповноважена засновниками особа зобов’язані перера- хувати кошти у розмірі, установленому Законом України «Про банки і банківську дія- льність» на накопичувальний рахунок в установі НБУ. До часу внесення коштів для фо- рмування статутного капіталу на накопичувальний рахунок, відкритий в установі НБУ, ці кошти можуть акумулюватися на поточному рахунку в будь-якому банку-резиденті на території України на підставі відповідного рішення установчих зборів. Під час фор- мування статутного капіталу банку з іноземним капіталом кошти в іноземній валюті акумулюються іноземним учасником банку на накопичувальному рахунку, який від- кривається в НБУ.

Рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в державній реєстрації банку приймається НБУ не пізніше тримісячного строку з моменту подання пакета до- кументів. Реєстрація банків здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи.

Після реєстрації банку в територіальному управлінні НБУ за його місцезнаходженням відкривається кореспондентський рахунок, на який не пізніше наступного дня після його відкриття із накопичувального рахунку перераховуються зібрані кошти, що утворюють статутний капітал банку. У разі відмови в реєстрації банку кошти з накопичувального ра- хунку повертаються учасникам банку за їх заявою протягом трьох робочих днів.

Статутний капітал банку обліковується за рахунками п’ятого класу «Капітал банку», а саме:

• 5000 (пасивний) «Зареєстрований статутний капітал банку». Облік акцій за цим рахунком ведеться за номінальною вартістю. За кредитом рахунку проводяться суми збільшення статутного капіталу після реєстрації змін згідно з законодавством України. За дебетом рахунку проводяться суми зменшення зареєстрованого статутного капіталу та суми не- сплаченого у встановлений строк зареєстрованого капіталу. Сальдо рахунку 5000

«Зареєстрований статутний капітал банку» має відповідати розміру статутного капіта- лу, зафіксованому в установчих документах банку, і дорівнювати сумарній номінальній вартості випущених акцій.

• 5001 (контрпасивний) «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку». За дебе-

том рахунку проводяться суми зареєстрованого, але несплаченого статутного капіталу в

кореспонденції з рахунком 5000. За кредитом рахунку проводяться суми сплаченого статутного капіталу; суми несплаченого у встановлений строк зареєстрованого капіталу. Відображення операцій за рахунками групи 500 «Статутний капітал банку» Плану

рахунків здійснюється на балансі банку- юридичної особи.

 

Емітовані банком акції оплачуються у гривнях, а у випадках, передбачених статутом банку, також в іноземній валюті. Незалежно від форми внесеного вкладу вартість акцій за рахунками капіталу виражається у гривнях. Прості і привілейовані акції, емітовані банком в бухгалтерському обліку відображаються за окремими аналітичними рахунка- ми балансового рахунку 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку».

Акції банку можуть продаватися за номінальною вартістю, або ціною вищою від їх номінальної вартості. У разі продажу акцій за ціною, вищою, ніж їх номінальна вар- тість, виникають емісійні різниці.

Емісійні різниці (емісійний дохід) — це перевищення суми коштів, отриманих від пер- винного випуску або продажу власних акцій (інших корпоративних прав), над їх номіналом або перевищення номіналу акцій (інших корпоративних прав) над вартістю їх викупу.

Емісійна різниця між ціною розміщення акцій та їх номінальною вартістю облікову- ється за пасивним рахунком 5010 «Емісійні різниці». Під час подальшого викупу власних акцій різниця між номінальною вартістю та ціною викупу акцій списується з цього самого рахунку в межах залишку. За кредитом рахунку проводяться суми позитивної різниці в разі первинного та подальшого розміщення акцій. За дебетом рахунку про- водяться суми списання різниці між ціною викупу та номінальною вартістю акцій у межах залишку під час викупу власних акцій.

Після державної реєстрації банку здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ» — на суму коштів, що були отримані від засновників банку за акціями, частками, паями до реєстрації статутного капіталу

Дт 5001 «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку» — на суму зареєстро- ваного, але не сплаченого статутного капіталу

Кт 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку» — на суму зареєстрованого статут- ного капіталу

Кт 5010 «Емісійні різниці» — на суму емісійних різниць (у випадку розміщення акцій за ціною, вищою за їх номінальну вартість).

Банки — юридичні особи мають право надавати дозвіл своїм філіям на розміщення

емітованих цінних паперів серед клієнтів банку. Кошти, що отримані філією банку за реалізовані акції, зараховуються на рахунок 3641 «Кредиторська заборгованість за роз- рахунками за цінними паперами для банку» і перераховуються банку- юридичній особі через рахунки групи 390 «Розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку» для формування статутного капіталу. Банк-юридична особа зараховує кошти за реалізовані філією акції на підставі отриманих від філії документів.

Випуск і розповсюдження банком акцій власної емісії супроводжується певними витратами, які відображаються в обліку за рахунком 7103 «Комісійні витрати за опера- ціями з цінними паперами».

 

 

2.4. Облік операцій із збільшення статутного капіталу

 

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі учасники повністю виконали свої зобов’язання щодо оплати паїв або акцій і попередньо оголошений підписний капітал повністю оплачено.

 

Кошти, що отримані від засновників (акціонерів, учасників) банку за акціями, частками, паями до реєстрації змін до статутного капіталу обліковуються банком за пасивним рахунком 3630 «Внески за незареєстрованим статутним капіталом». За кре- дитом рахунку проводяться суми, що отримані банком в оплату акцій (часток, паїв) до реєстрації статутного капіталу. За дебетом рахунку проводяться суми зареєстро- ваного статутного капіталу, що перераховані на рахунки 5 класу, або суми, поверне- ні акціонерам (учасникам), якщо випуск акцій (часток, паїв) не зареєстровано.

При внесенні сум акціонерами за ще незареєстрованими змінами до статутного капіталу банку виконується проводка:

Дт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 3630 «Внески за незареєстрованим статутним капіталом

Після реєстрації збільшення статутного капіталу банку в бухгалтерському обліку здійснюється проводка:

Дт 3630 «Внески за незареєстрованим статутним капіталом» — на суму попередніх вне- сків до статутного капіталу

Кт 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку»

Кт 5010 «Емісійні різниці» — на суму емісійних різниць.

Одночасно на суму, що залишається внести протягом року з часу реєстрації змін, виконується така проводка:

Дт 5001 «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку» Кт 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку».

Отримання коштів до статутного капіталу згідно з зареєстрованими змінами супро- воджується такою бухгалтерською проводкою:

Дт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 5001 «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку» — на номінальну вар- тість акцій (вартість паїв, часток), за які надійшла оплата

Кт 5010 «Емісійні різниці» — на суму емісійних різниць.

 

Приклад 2. 1.

У травні поточного року на загальних зборах акціонерів банку було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу банку шляхом випуску 18 млн. штук простих іменних акцій. Номінальна вартість однієї акції становить 1 грн.

У червні (до реєстрації збільшення статутного капіталу) банком було продано 10 млн. штук простих іменних акцій на загальну суму 10 000 000 грн. Після реєстрації змін до ста% тутного капіталу банком було продано решту 8 млн. штук емітованих акцій на загальну суму 8 800 000 грн.

Зазначені операції щодо збільшення статутного капіталу банку будуть відображені в обліку такими бухгалтерськими записами:

 

• внесення коштів акціонерами до реєстрації змін до статутного капіталу: Дт 1001, 1200, 2600, 2620 10 000 000 грн. (загальна сума) Кт 3630 10 000 000 грн (загальна сума);

• після реєстрації змін до статутного капіталу:

1) Дт 3630 10 000 000 грн

Кт 5000 10 000 000 грн;

2) Дт 5001 8 000 000 грн.

Кт 5000 8 000 000 грн.;

• внесення коштів акціонерами після реєстрації змін до статутного капіталу: Дт 1001, 1200, 2600, 2620 8 800 000 грн. (загальна сума)

Кт 5001 8 000 000 грн. (загальна сума) Кт 5010 800 000 грн. (загальна сума).

 

 

2.5. Облік викуплених власних акцій

 

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», банки мають право придбавати власні акції або паї. При цьому банки зобов’язані письмово повідом- ляти НБУ про укладені угоди протягом 5 робочих днів з дати їх укладення. Водночас банкам не дозволяється придбання власних акцій, якщо це може призвести до падіння регулятивного капіталу нижче за мінімальний рівень.

Якщо банк має намір придбати загальну кількість власних акцій або паїв у розмірі 10 і більше відсотків загальної емісії, то він має письмово повідомити НБУ за 15 календар- них днів до укладення угод. Національний банк України має право заборонити банку купівлю власних акцій або паїв у разі, якщо це може призвести до погіршення фінансо- вого стану банку.

Викуплені власні акції банк може перепродати, розповсюдити серед своїх працівни- ків або анулювати. Ці акції повинні бути реалізовані або анульовані протягом одного року. Упродовж цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на Загальних зборах акціонерів проводяться без урахування викуплених бан- ком власних акцій.

Облік власних акцій, викуплених в акціонерів для подальшого перепродажу або ану- лювання в установленому порядку, здійснюється за контрпасивним рахунком 5002

«Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)» за номінальною вартіс- тю. За дебетом цього рахунку проводяться суми викуплених акцій (часток, паїв), а за кредитом — суми проданих та анульованих акцій (часток, паїв).

Різниця між номінальною вартістю та вартістю викупу власних акцій списується в межах кредитових залишків з рахунку 5010 «Емісійні різниці», а у разі недостатності залишку коштів за рахунком 5010, з рахунків 5022 «Інші фонди банку», або 5030 «Не- розподілені прибутки минулих років».

Викуп власних акцій в акціонерів банку за ціною, яка вища, ніж номінальна вартість, відображається такими проводками:

Дт 5002 «Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)» — за но- мінальною вартістю

 

Дт 5010 «Емісійні різниці» — на суму, що перевищує номінальну вартість або

5022 «Інші фонди банку» або

5030 «Нерозподілені прибутки минулих років» — у разі недостатності залишку кош- тів за рахунком 5010.

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Викуп власних акцій в акціонерів банку за ціною, яка нижча ніж їх номінальна вар- тість, супроводжується такими бухгалтерськими записами:

Дт 5002 «Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)» — за номі- нальною вартістю

Кт 5010 Емісійні різниці — на суму різниці між номінальною вартістю та ціною викупу

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

У випадку перепродажу викуплених акцій, здійснюються такі проводки: Дт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 5002 «Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)» — за номі- нальною вартістю

Кт 5010 «Емісійні різниці» — на суму різниці між ціною продажу та номінальною вар- тістю акцій.

Анулювання акцій, викуплених в акціонерів, у бухгалтерському обліку відобража- ється такою проводкою:

Дт 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку»

Кт 5002 «Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)».

Анулювання акцій призводить до зменшення розміру капіталу банку. Банк не має права без згоди НБУ зменшувати розмір регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого рівня. Капітал банку не може бути меншим статутного капіталу.

 

Приклад 2.2.

У жовтні поточного року загальними зборами акціонерів банку було прийнято рішення про викуп 30 000 штук власних простих акцій (номіналом 1 грн.) з метою їх подальшого пе% репродажу. Акції викуплялися в акціонерів за такими договірними цінами:

• 3 000 акцій за ціною 0,95 грн. за акцію (кошти виплачувались через касу банку);

• 15 000 акцій за ціною 1 грн. за акцію (кошти були перераховані на поточний рахунок юри%

дичної особи в іншому банку);

• 12 000 акцій за ціною 1,1 грн. за акцію (кошти були перераховані на поточний рахунок фізичної особи в цьому банку).

Усі викуплені акції були перепродані одній юридичній особі за ціною 1,2 грн. за одну акцію.

 

У бухгалтерському обліку банку зазначені операції з викупу і перепродажу власних акцій відображаються такими проводками:

• викуп 3 000 акцій за ціною 0,95 грн. за акцію:

Дт 5002 3000 грн. Кт 5010 150 грн. Кт 1001 2850 грн.;

• викуп 15 000 акцій за ціною 1 грн. за акцію:

Дт 5002 15 000 грн. Кт 1200 15 000 грн.

• викуп 12 000 акцій за ціною 1,1 грн. за акцію:

Дт 5002 12 000 грн. Дт 5010 1 200 грн. Кт 2620 13200 грн.;

• перепродаж акцій за ціною 1,2 грн. за акцію:

Дт 2600 36 000 грн. Кт 5002 30 000 грн. Кт 5010 6 000 грн.

 

 

2.6. Облік розрахунків за дивідендами

 

Дивіденди — це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власника- ми) відповідно до частки їх участі у власному капіталі банку (підприємства).

Після прийняття рішення про виплату дивідендів у бухгалтерському обліку здійсню- ється така проводка:

Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»

Кт 3631 «Кредиторська заборгованість перед акціонерами (учасниками) банку за диві- дендами».

На дату виплати дивідендів банком виконується проводка:

Дт 3631 «Кредиторська заборгованість перед акціонерами (учасниками) банку за диві- дендами»

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Спрямування дивідендів (реінвестиція) на придбання акцій нової емісії супрово- джується такою бухгалтерською проводкою:

Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»

Кт 5003 «Дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу».

У випадку реєстрації збільшення статутного капіталу за рахунок капіталізованих ди- відендів здійснюється така проводка:

Дт 5003 «Дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу» Кт 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку».

 

2.7. Розкриття інформації про власний капітал банку

 

Величина і структура власного капіталу банку мають принципове значення для ко- ристувачів фінансової звітності. Інформація про власний капітал розкривається у:

• звіті «Баланс»;

• звіті про власний капітал;

• звіті про рух грошових коштів;

• примітках до річної фінансової звітності:

1.18 «Власні акції банку, викуплені в акціонерів»;

26 «Статутний капітал»;

35 «Дивіденди»;

38 «Управління капіталом».

Ступінь розкриття інформації про власний капітал у квартальному та річному звіті

«Баланс» відрізняється. У річному звіті «Баланс» інформація про власний капітал є більш стислою і розкривається у таких статтях:

• «Статутний капітал»;

• «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)»;

• «Резервні та інші фонди»;

• «Чисті активи, що належать акціонерам (учасникам) банку»;

• «Частка меншості».

У квартальному звіті «Баланс» стосовно власного капіталу передбачено такі статті:

• «Статутний капітал»;

• «Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)»;

• «Емісійні різниці»;

• «Резерви, капіталізовані дивіденди та інші фонди банку»;

• «Резерви переоцінки основних засобів»;

• «Резерви переоцінки цінних паперів»;

• «Резерви переоцінки за операціями хеджування»;

• «Прибуток/збиток минулих років»;

• «Прибуток/збиток поточного року».

Інформація про власний капітал у звіті про рух грошових коштів наводиться у розді- лі «Рух коштів від фінансової діяльності» у таких статтях:

• «Емісія звичайних акцій»;

• «Емісія привілейованих акцій»;

• «Інші внески акціонерів, окрім емісії акцій»;

• «Викуп власних акцій»;

• «Продаж власних акцій»;

• «Дивіденди виплачені»;

• «Інші виплати акціонерам, окрім дивідендів».

У примітці 1.18 «Власні акції банку, викуплені в акціонерів» банк зазначає політику щодо викуплених в акціонерів власних акцій банку.

Примітка 26 «Статутний капітал» містить інформацію про внески за акціями (пая- ми, частками) нового випуску; власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників); продаж раніше викуплених власних акцій; анульовані раніше викуплені

 

власні акції; дивіденди, що капіталізовані. Дана інформація подається станом на 1 січня та 31 грудня попереднього року, а також на 31 грудня звітного року. Окрім цих даних, у примітці 26 зазначається:

• кількість акцій, об’явлених до випуску;

• кількість випущених і сплачених акцій та випущених, але не повністю сплачених;

• номінальна вартість однієї акції;

• права, привілеї та обмеження, властиві кожній групі акціонерного капіталу, включаю- чи обмеження з виплати дивідендів, повернення капіталу;

• сума та умови акцій, призначені для випуску за умовами опціонів і контрактів з продажу.

У примітці 35 «Дивіденди» розкривається інформація у розрізі простих і привілейо- ваних акцій про:

• дивіденди, за якими прийнято рішення щодо виплати протягом попереднього і звітно- го року;

• дивіденди, виплачені протягом попереднього і звітного року;

• дивіденди на акцію, за якими прийнято рішення щодо виплати протягом попереднього і звітного року.

У примітці 38 «Управління капіталом» банк зазначає цілі, політику, процеси щодо управління капіталом, розкриває інформацію стосовно дотримання протягом звітного періоду нормативів адекватності капіталу та їх значення на звітну дату. Дана примітка включає також дві таблиці:

• 38.1. «Структура регулятивного капіталу»;

• 38.2. «Структура капіталу банку, що розраховується на основі Базельської угоди про капітал».

Розкриття інформації у звіті про власний капітал розглядається у 13 розділі «Фінан- сова звітність банку» даного підручника.

 

 

Запитання для перевірки знань

 

1. Дайте визначення власного капіталу.

2. Від яких двох факторів залежить структура власного капіталу банку?

3. Що входить до складу основного і додаткового капіталу банку?

4. Які міжнародні стандарти фінансової звітності регламентують питання, пов’язані з визнанням, оцінкою, поданням та розкриттям інформації про власний капітал?

5. Згідно з МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання», які фінансові інструменти відно%

сяться до інструментів власного капіталу?

6. Як здійснюється процес державної реєстрації банку?

7. Де зберігаються кошти, що вносяться учасниками банку до державної реєстрації і після державної реєстрації банку?

8. Якими нормативно%правовими актами НБУ регламентується облік власного капіталу банку та розкриття інформації про нього у фінансовій звітності?

9. Охарактеризуйте рахунки за якими обліковується статутний капітал банку.

10. Які бухгалтерські проводки здійснюються при формуванні статутного капіталу після державної реєстрації банку?

 

11. В яких випадках виникають емісійні різниці і за яким рахунком вони обліковуються?

12. Розкрийте методику обліку викупу власних акцій банку, їх подальшого перепродажу та анулювання.

13. Які вимоги містяться у МСФЗ стосовно дивідендів?

14. Якими бухгалтерськими записами супроводжуються операції з нарахування дивідендів за власними акціями банку та їх сплати акціонерам?

15. Як відображається в обліку спрямування дивідендів на придбання акцій нової емісії?