Форма та зміст позовної заяви

Обов'язковою вимогою, передбаченою ГПК, є письмова форма позовної заяви. Позовна заява підписується керівником підприємства, організації або його заступником (органами юридичної особи), прокурором.

Із статті ст. 63 ГПК випливає, що в позовній заяві слід обов'язково вказати посаду особи, яка підписала її від імені юридичної особи.

Ця ж вимога поширюється на випадки, коли позивачем виступав відокремлений підрозділ юридичної особи. Процесуальні документи підписує керівник або заступник керівника юридичної особи, а не керівник структурного підрозділу.

В позовній заяві повинна бути вказана назва господарського суду, до якого надсилається позовна заява. Але, аналізуючи зміст ст. 63 ГПК, можна зробити висновок: якщо назву господарського суду не вказано, це не є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

В позовній заяві вказуються найменування сторін, їх поштова адреса для індивідуалізації учасників спору, а також для відправлення їм судових документів і подальшого виконання рішення. Для цього ж треба вказувати номери рахунків сторін у банківських установах. Позов громадянина-підприємця обов'язково має бути підтверджений документом про його реєстрацію у визначеному законом порядку.

Закон передбачає обов'язкову вимогу про повне найменування сторін (п. 2 ст. 63 ГПК). Таким чином, можливість вказувати їх офіційне скорочене найменування виключається.

В позовній заяві вказується ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. У ціну позову включаються вказані в позовній заяві суми штрафу, пені.

Ціна позову, котрий складається з кількох самостійних вимог, визначається сумою всіх вимог.

По справах про стягнення грошових коштів в іноземній валюті треба вказувати також ціну позову в гривнях за офіційним курсом гривні до іноземних валют.

Позовна вимога, вказана в позовній заяві, - не що інше як обраний позивачем згідно з діючим законодавством засіб захисту права, про що він порушує клопотання перед судом.

Позовна вимога може полягати у стягненні грошової суми, передачі майна, визнанні права або перетворенні спірних правовідносин.

Якщо позов подається до кількох відповідачів, то в позовній заяві повинна бути виділена позовна вимога по відношенню до кожного з них.

В позовній заяві вказуються: обставини, на яких ґрунтується позовна вимога; докази, що підтверджують її; обґрунтований розрахунок стягуваної або оспорюваної суми; законодавство, на підставі якого подається позов. Обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги - юридичні факти, що привели до виникнення спірного правовідношення (договір, тощо), його порушення, настання відповідальності або інших наслідків.

В позовній заяві перераховуються докази, які підтверджують ці юридичні факти з викладенням їх суті.

Розрахунок стягуваної або оспорюваної суми складається із зазначенням застосованих методів, платіжних та товарно-розпорядчих документів з розбивкою по періодам і підписується посадовими особами, які його склали.

Законодавство, на підставі якого подається позов, вказується у вигляді звернення до конкретних положень відповідних нормативних актів.

В зв'язку з тим, що згідно з ст. 5 ГПК спір може бути передано на розгляд суду тільки після вжиття заходів до його досудового врегулювання, то в позовній заяві мають бути відображені відомості про вжиття таких заходів відносно кожного з відповідачів, крім випадків, коли, це не потрібно.

Документи, які підтверджують подання претензії, додаються позовної заяви згідно з ст. 57 ГПК. Необхідно вказувати реквізити претензії, її суть, поступила відповідь чи ні, якщо поступила, то її суть.

В позовній заяві необхідно вказувати перелік документів або інших доказів. Характер документів згідно з переліком передбачено в ст. 57 ГПК. До позовної заяви можуть бути додано, наприклад, речові докази.

В позовній заяві можна вказати й інші відомості, наприклад, про третіх осіб, чиї права можуть бути обмежені результатами розгляду справи. В позовній заяві може вказуватися клопотання про відновлення строку позовної давності, забезпечення позову і т. д.