Поняття претензії. Порядок пред’явлення та розгляду

Претензія – це письмова вимога сторони, чиї права та законні інтереси порушені іншою стороною договору з метою їх відновлення. Вона повинна направлятися заказним або цінним листом чи вручатися під розписку.

Претензія викладається тільки у письмовій формі, у відповідності з вимогами до змісту і основних реквізитів претензії, досить чітко зафіксованих у тексті коментованої статті.

Перш за все в претензії потрібно викладати вичерпно повні дані про учасників спору. Заявник зобов'язаний навести у претензії повне найменування, поштові і банківські реквізити всіх учасників спору. В претензії з посиланням на законодавство та умови договору викладаються конкретні вимоги до її отримувача про відновлення порушеного права заявника претензії. При цьому претензійні вимоги мають описуватися із посиланням на документи, якими підтверджуються фактичні обставини, що стали підставою для заявлення претензії.

Виклад претензійних вимог у випадку, коли претензія підлягає грошовій оцінці, повинен доповнюватися обґрунтованим розрахунком претензійних сум. Розрахунок в переважній більшості не є складною роботою, за винятком, можливо, досить складних розрахунків у спорах про відшкодування збитків. Тут необхідно залучати значну кількість документів, здійснювати їх обробку, щоб розрахувати суму збитків, що виникли у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов'язань.

На обґрунтування претензії заявник має додати до неї необхідний мінімум документів (доказів), які підтверджують заявлені вимоги (в оригіналі або в копії).

Щодо подання документів в оригіналі або в копії загальне правило таке: документи мають подаватися в оригіналі, щоб потім не виникла потреба додатково їх висилати, коли виявиться, що контрагент не в змозі розглянути претензію по копіях. До претензій, які пред'являються транспортним організаціям, обов'язково додаються документи в оригіналі.

Якщо ж претензія пред'являється кільком сторонам, то другій та іншим сторонам у будь-якому випадку надаються належним чином засвідчені копії. Але, як показує практика, частіше за все трапляються випадки, коли у долучені до претензії оригіналів документів взагалі немає потреби, оскільки вони є і в іншої сторони. У випадках, коли до претензії не додаються документи, які є у другої сторони, в ній необхідно вказати на цю обставину.

Претензія надсилається рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку особі, яка має відповідні повноваження. Доказом виконання цих вимог може бути поштова квитанція про те, що за адресою другої сторони прийнято рекомендованим або цінним листом відправлення. Коли претензія здається під розписку, то особа, яка її приймає, повинна залишити на примірнику заявника розписку про прийняття претензії і засвідчити її печаткою підприємства.

Пред'явлення претензії є суб'єктивним правом юридичних осіб, незалежно від їх форм власності та організаційно-правових форм, а також підприємців - фізичних осіб, в той час як надання відповіді на одержану претензію в установленому порядку та у встановлений строк є їх обов'язком.

В процесі розгляду претензії нерідко виникає необхідність в спільних зусиллях для розгляду претензії по суті. Йдеться про звірку фактичних даних та їх об'єктивну спільну оцінку. Наприклад, при розрахунках сторони виставляли одна одній масу рахунків. При цьому мали місце помилки в закритті одних сум іншими. В таких випадках необхідно ретельне дослідження виставлених рахунків, відповідності похідних документів первинним тощо. Для цього потрібно, щоб сторони підготувати взаємо узгоджений документ (зазвичай — акт або протокол звірки взаєморозрахунків).