Рекомендації щодо оформлення Розрахунково-графічної роботи

Оформлення тексту розрахунково-графічної роботи. Текст розрахунково-графічної роботи повинен бути логічно обґрунтованим та грамотно викладеним. У роботі не допускаються стилістичні, орфографічні та граматичні помилки.

При написанні розрахунково-графічної роботи студент повинен показати знання, здобуті в навчальному процесі, вміння використовувати способи і прийоми контролю. Викладення матеріалу повинно бути конкретним та спиратися на діючу практику. При цьому важливо здійснити не простий опис, а критичний огляд об’єкта дослідження.

Розрахунково-графічна робота має бути написана чорнилом одного кольору, грамотно, розбірливо, без скорочення спеціальних і наукових термінів (крім загально визнаних), з однієї сторони аркуша паперу стандартного формату А4 з дотриманням таких розмірів поля: ліве – 30 мм; праве – 10 мм; верхнє – 15 мм; нижнє – 20 мм. Не допускається виділення поля будь-якими рамками.

При виконанні розрахунково-графічної роботи за допомогою комп’ютерної техніки текст друкується на одній сторінці стандартного формату А4 (210х297 мм) до тридцяти рядків на сторінці. Текст необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 25 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє та нижнє – не менше 20 мм. Розмір шрифту в тексті – 14 пунктів, інтервал між рядками – 1,3, в рисунках і таблицях – 12 пунктів, гарнітура Times New Roman.

Приблизний осяг структурних складових друкованого тексту (кількість сторінок) складає: вступ – 2-3 сторінки, теоретична частина – 25-30 сторінок; висновки і пропозиції – 2-3 сторінки, список використаних джерел – 2-3 сторінки.

Заголовки структурних частин розрахунково-графічної роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують з нової сторінки великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовку не ставиться. Заголовки підпунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Абзацний повинен бути однаковим по всьому тексту роботи і складати 1 см (окрім таблиць, рисунків, діаграм). Не прийнято писати “я думаю”, “я рекомендую” та ін. Викладати матеріал рекомендується від першої особи у множині: “на нашу думку”, “виходячи з наведеного”, “ми вважаємо”, “слід відзначити” та ін. У Розрахунково-графічній роботі всі цифрові матеріали з довідників та інших літературних джерел, а також цитати авторів, повинні мати посилання на джерела. Вказується порядковий помер джерела за списком використаної літератури і сторінка, наприклад [18, с. 25].

Нумерація сторінок. Усі сторінки розрахунково-графічної роботи нумеруються. Загальна нумерація сторінок починається з титульної сторінки, яку включають до загальної кількості сторінок Розрахунково-графічної роботи. Номер сторінки на титульному аркуші та змісті не ставиться. Сторінки нумеруються арабськими цифрами у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Оформлення таблиць. Таблиці, розміщені в тексті роботи, нумеруються арабськими цифрами в межах питання і обов’язково містять назву. Над лівим верхнім кутом таблиці перед заголовком розміщують надпис “Таблиця” і вказують номер, що складається з номеру питання за планом та порядкового номеру таблиці. За текстом роботи розміщують лише таблиці, необхідні для викладення змісту питань. Таблиця, що наведена в тексті, має бути невеликою за розміром. Вона розміщується безпосередньо після тексту, де про неї згадується вперше або на наступній сторінці; на таблицю має бути посилання в тексті. Громіздкі таблиці, що не підлягають скороченню, а також містять вихідні дані або проміжні розрахунки, слід розмістити в додатках.

Якщо таблиця переноситься на наступну сторінку, її назву не треба повторювати. У цьому випадку шапка таблиці повторюється на наступній сторінці, над нею вказують “Продовження таблиці...”.

Назва таблиці, заголовки рядків і граф мають бути короткими, точними. У назві таблиці потрібно вказати її зміст, територію (або найменування підприємства, організації, установи), період часу. Заголовки граф наводять у називному відмінку однини.

У таблиці не має бути пустих клітинок. Тому при заповненні таблиць, крім цифр, користуються умовними позначеннями:

ð якщо інформація відсутня – ставлять три крапки або пишуть
“немає даних”;

ð якщо явище не мало місця – ставлять тире;

ð якщо показник не має сенсу – ставлять знак “Х”;

ð якщо дані є, але їх числові значення менші прийнятої в таблиці точності – ставлять 0,0.

Для наочності таблиці громіздкі цифри слід округлювати до одиниць більшої розмірності. Якщо дані таблиці запозичені, то обов’язково робиться посилання на використане джерело. У випадку, коли цифрові дані в таблицях мають різні одиниці виміру, то їх треба показати в заголовку кожної графи або за кожним показником окремо.

Оформлення ілюстрацій. Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми) розміщують, як і таблиці, безпосередньо після тексту, в якому про них вперше згадується, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання.

Назву розміщують під ілюстрацією (рисунком); нумерацію здійснюють арабськими цифрами в межах питання (наприклад: “Рис. 1.1”).

Графіки, схеми мають бути виконані охайно й технічно грамотно. Виділення окремих сегментів або ліній на графіку здійснюється різною штриховою, різними типами зображень ліній, але одним кольором, тим же, що й основний текст.

Рисунки не повинні мати зайвих зображень, які не пояснюються в тексті. У разі виникнення труднощів при побудові графічних зображень економічних явищ необхідно уточнити правила побудови конкретних типів графіків за будь-яким підручником з теорії статистики. До назви графіка відносяться ті ж вимоги, що і до заголовка таблиці.

Додатки. Додатки наводяться в такому ж порядку, в якому вони згадуються в тексті.

Кожен додаток повинен починатись з нової сторінки та мати заголовок.

Додатки позначаються послідовно прописними літерами української абетки, за винятком літер ґ, Г, Е, Є, І, И, Ї, З, О, Ч, Ь, Я. У випадку, якщо не вистачає літер абетки, нумерація додатків починається таким чином: АА; АБ; АВ; АД тощо, далі БА; ББ… і т.д.