Тема 1. Предмет і метод політичної економії

1. До методу політекономії не входить:
а) діалектика;
б) дедукція;
в) синтез;
г) графічний метод;
д) економічний експеримент;
е) правильна відповідь відсутня.

 

2. Сукупність прийомів, засобів та принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем:
а) економічний закон;
б) метод політекономії;
в) економічне моделювання;
г) правильно пп. а, б.

 

3. Штучне відтворення економічних процесів і явищ з метою їх вивчення та подальшого практичного впровадження:
а) економічний експеримент;
б) економічний закон;
в) наукова абстракція;
д) правильна відповідь відсутня.

 

4. До функцій політекономії не належить:
а) пізнавальна;
б) методологічна;
в) практична;
г) прогнозна;
д) виховна;
е) правильно пп. в, д.
ж) правильна відповідь відсутня.

 

5. Найточніше визначення суті індуктивного методу:
а) рух від окремих фактів до загальних висновків;
б) пропонування гіпотез та подальша їх перевірка фактами;
в) проведення лабораторного експерименту, на підставі якого формулюється певна залежність між економічними явищами;
г) правильна відповідь відсутня.

 

6. Найточніше визначення суті дедуктивного методу:
а) пропонування гіпотез та подальша їх перевірка фактами;
б) вимушене спрощення досліджуваного об’єкта для глибокого вивчення його окремих сторін;
в) проведення лабораторного експерименту, на підставі якого формулюється певна залежність між економічними явищами;
г) правильна відповідь відсутня.

 

7. Економічна категорія – це:
а) поняття, що відбиває сутнісний бік економічного явища;
б) слово іноземного походження, яке характеризує відповідний стан економіки;
в) поняття, включене до економічної енциклопедії;
г) слово, використовуване в економічній науці.

 

8. Правильно визначені економічні закони:
а) відбивають лише приблизний хід економічних подій;
б) відбивають найбільш ймовірний хід економічних подій;
в) відбивають єдино можливий хід економічних подій;
г) не відбивають можливого розвитку економічних подій.

 

9. До особливостей економічних законів (порівняно із законами природи) не належить:
а) менша строгість і точність;
б) встановлення найбільш імовірного характеру зв’язків;
в) більша історична рухомість (змінюваність);
г) нетиповість установлюваного зв’язку.

 

10. Економічні закони відрізняються від законів природи:
а) об’єктивністю;
б) суб’єктивність;
в) функціонуванням тільки в людському суспільстві;
г) відсутністю формалізованого вираження.

 

11. Економічна політика – це:
а) заходи, спрямовані на вирішення економічних проблем;
б) конкуренція різних економічних ідей;
в) здатність управляти економічними процесами;
г) здатність приймати ефективні господарські рішення.

 

12. Політекономія – це наука про:
а) відносини між людьми у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг;
б) загальні закони розвитку людського суспільства;
в) економічні аспекти політичної боротьби;
г) правильна відповідь відсутня.

 

13. За визначенням економічний закон – це:
а) об’єктивно існуючі виробничі відносини;
б) постійно повторювані стійкі зв’язки між економічними процесами та явищами;
в) теоретичний вираз реальних виробничих відносин.

 

14. На відміну від законів природи економічні закони:
а) мають об'єктивний характер;
б) мають історичний характер;
в) пізнаються та використовуються людьми у тій чи іншій діяльності.

 

15. Яке з визначень передає суть методу абстрагування?
а) висування попередніх формулювань економічних законів та їх подальша перевірка;
б) навмисне спрощення досліджуваного об'єкта для глибшого вивчення його окремих сторін;
в) рух від окремих фактів до загальних висновків та узагальнень.

 

16. Фізіократи – це:
а) представники наукової школи політичної економії, сформованої в середині ХVІІІ ст. у Франції, які вважали природу єдиним джерелом багатства, а єдиною галуззю, де створюється чистий продукт, – сільське господарство;
б) сучасний напрямок економічної теорії, що досліджує проблеми ефективного використання обмежених ресурсів суспільства;
в) економічне вчення, що виникло наприкінці ХІХ ст., про відносини між індивідами у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг.

 

17. Меркантилізм – це:
а) економічна теорія, що виникла в період становлення капіталістичного способу виробництва і досліджувала внутрішні залежності буржуазних відносин виробництва;
б) економічне вчення епохи первісного нагромадження капіталу, відповідно до якого вирішальну роль в економічному житті суспільства відіграє торгівля, а гроші – єдиний вираз багатства;
в) наукова школа політичної економії, що досліджує економічні закони функціонування сфери виробництва.

 

18. Єдність економічних законів і законів природи полягає:
а) в об'єктивному характері;
б) в історичному характері
в) в незмінності їх дії;
г) правильна відповідь відсутня.

 

19. Обмеженість економічних ресурсів означає, що:
а) у суспільстві вони в недостатній кількості для виробництва необхідних товарів та послуг;
б) з їх допомогою можливе одночасне і повне задоволення всіх наявних потреб;
в) ресурсів вистачає тільки на виробництво предметів споживання.

 

20. Вичерпне визначення економічних ресурсів – це:
а) природно-кліматичні ресурси;
б) фінансові засоби;
в) усе, що використовується або може бути використане для процесу виробництва;
г) правильна відповідь відсутня.

 

21. Об'єктивність економічних законів означає, що вони:
а) завжди виступають як закони суспільного прогресу;
б) з розвитком суспільства не тільки не сходять з історичної арени, не тільки зберігаються, а й відіграють зростаючу роль;
в) виникають та існують незалежно від волі і свідомості людей.