Написання основної частини курсової роботи

При написанні основної частини необхідно відповідно до плану(змісту) розкрити суть вибраної теми. При цьому проводиться аналіз теоретичних і практичних питань, виділяються проблемні і дискусійні аспекти дослідження.

Основна частина курсової роботи складається із трьох розділів, всередині яких можуть бути розглянуті декілька відносно самостійних питань, що виокремленні в окремі параграфи.

Зміст основної частини, як правило, передбачає:

• загальну (теоретичну) характеристику питань досліджуваної теми;

• аналіз діючої практики об'єкта дослідження;

• висвітлення проблем і обґрунтування рекомендацій стосовно удосконалення обліку в банках.

У першому розділі курсової роботи подається дослідження економічних категорій та методів, що використовуються в бухгалтерському обліку відповідно до обраної теми. Висвітлюються різні підходи в трактуванні цих категорій, що є в вітчизняній та зарубіжній науковій літературі, порядок регламентування даної категорії на рівні діючого нормативного законодавства та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

В цьому розділі студент повинен показати вміння узагальнювати теоретичний матеріал, викладати та логічно, послідовно, на основі вивчення та критичного опрацювання літературних джерел, дослідити полеміку навколо питання, що вивчається, визначити власне ставлення та точку зору на проблему.

Наступні розділи курсової роботи повинні бути більш конкретними, детально розкривати сутність вибраної для вивчення проблеми. У них досліджується практичне вирішення питань на прикладі конкретної банківської установи.

Так, у другому розділі роботи мають бути розглянуті загальні теоретичні питання стосовно об’єкта, що досліджується, наведена його загальна економічна характеристика, визначені його роль і місце в діяльності установи, висвітлюються організаційно-економічні особливості банку, обраного за об'єкт дослідження та їх вплив на побудову системи бухгалтерського обліку банку за наступною схемою:

- Галузева приналежність;

- Форма власності;

- Вид діяльності;

- Організаційна структура;

- Обсяг діяльності;

- Фінансовий стан;

- Організація бухгалтерського та податкового обліку;

- Облікова політика.

- Основні економічні показники діяльності.

Організаційно – економічна характеристика установи дається за основними показниками, що відображають виробничий потенціал підприємства:

- наявність, динаміка та питома вага усіх виробничих активів в загальній вартості майна

- наявність, динаміка та питома вага основних засобів у загальній вартості майна, знос основних засобів

- характеристика трудових ресурсів

- виробничі потужності та їх використання

- ефективність виробничої діяльності та фінансові результати

Всі приведені показники розраховуються в динаміці за період від 2 до 5 років.

У третьому розділі курсової роботи висвітлюється порядок ведення окремого елементу або методу облікової теорії обраного за предмет дослідження в обраній банківській установі.

В цьому розділі виявляються окремі недоліки ведення бухгалтерського обліку в банку, проблеми пов'язані з реалізацією облікової теорії в сучасних умовах, розробляються шляхи вирішення цих проблем та рекомендації щодо усунення виявлених недоліків.

Обґрунтування пропозицій щодо запобігання порушення, налагодження контролю, виправлення помилок. За результатами теоретичних досліджень, приведених в першому розділі, практичних наробок другого розділу, оцінюються можливості вдосконалення обліку, внутрішнього аудиту в банках. При цьому висновки і пропозиції повинні обов’язково враховувати виробничу специфіку об’єкту дослідження, сферу його діяльності.

За потребою необхідно застосувати комп’ютерну техніку при розрахунках, економіко – математичні, статистичні методи.

Обов’язковим для розкриття теми курсової роботи є залучення цифрових даних. Джерелом їх можуть бути статистичні щорічники, спеціальні видання Міністерства фінансівчиМіністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, дані податкової адміністрації, а також фактичний матеріал, зібраний за місцем роботи. Цифровий матеріал має бути представлений у вигляді таблиць і рисунків (схем, діаграм, графіків), які повинні бути логічним продовженням викладених теоретичних положень. На кожну таблицю та рисунок потрібно давати посилання на джерело інформації, супроводжувати їх аналізом змісту та висновками. Всі наведені в тексті цитатитакож потрібно супроводжувати посиланнями на відповідні джерела.

 

Таблиця 1

Структура курсової роботи

Структурна частина роботи	Рекомендовані обсяги
Вступ	3стор.
Розділи	І розділ 9-10 стор. ІІ розділ 12-14 стор. ІІІ розділ 7-11 стор.
Висновки	4 стор.

Висновки повинні бути логічним завершенням, підсумком усіх проведених досліджень у процесі виконання курсової роботи. Висновки повинні бути сформульовані чітко і зрозуміло навіть без читання основного тексту, відображати зміст усієї роботи, її сутність, теоретичне і практичне значення. У висновках потрібно стисло (можна по пунктах) виділити основні результати дослідження, наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати їх достовірність, викласти рекомендації щодо їх використання.

Список використаних джерел містить використану для виконання курсової роботи основну та допоміжну літературу і складається згідно зі способами, передбаченими правилами оформлення курсової роботи.

До додатків доцільно включити матеріал, що має допоміжне значення для виконання курсової роботи: копії документів, окремі положення інструктивних матеріалів, проміжні формули і розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних, опис алгоритмів і програм вирішення тих чи інших задач на ПЕОМ, розроблених в процесі виконання курсової роботи, ілюстрації допоміжного характеру.

3.3. Оформлення та обсяги курсової роботи

Загальні вимоги:

Текст курсової роботи має бути набраний на комп’ютері тільки на одній сторінці стандартного аркуша та розміщений таким чином, щоб залишалися поля: з лівого боку — 30 мм, з правого — 10 мм, зверху — 20 мм, знизу — 20 мм. Шрифт — 14, Times New Roman, інтервал між рядками — 1,5.

Обсяг текстової частини роботи має бути в межах 40—50 сторінок стандартного формату А4 (210 х 297 мм), при цьому:

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знаку №.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу (Див. зразок).

 

Зразок

 

 

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка.

Наприклад: 1.1. (перший підрозділ першого розділу)

Або 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Таблиця 2