Промислова безпека у виробничому приміщенні

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ

«ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

у дипломних проектах (роботах) ОКР «спеціаліст»

Усіх форм навчання факультетів КН, КІУ, ПММ

 

Харків 2011

Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» у дипломних проектах (роботах) ОКР «спеціаліст» усіх форм навчання факультетів КН, КІУ, ПММ /Упоряд.: В.А.Айвазов, Н.Л.Березуцька, Б.В.Дзюндзюк, А.В.Мамонтов, Т.Є.Стиценко – Харків: ХНУРЕ, 2011. — с.

 

Упорядники: В.А.Айвазов,

Н.Л.Березуцька,

Б.В.Дзюндзюк,

А.В.Мамонтов,

Т.Є.Стиценко.

 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….

1 Мета розділу «Охорона праціта безпека в надзвичайних ситуаціях» у дипломних проектах (роботах) ОКР «спеціаліст» ……………………………

2 Вимоги до змісту та організація виконання розділу «Охорона праціта безпека в надзвичайних ситуаціях» у дипломних проектах (роботах) …

3 Структура та зміст розділу «Охорона праціта безпека в надзвичайних ситуаціях» у дипломних проектах (роботах) ………………................……

3.1. Аналіз умов праці...............................................................………………

3.2 Промислова безпека у виробничому приміщенні ………..………......…...

3.3 Виробнича санітарія та гігієна праці......................................…........

3.4 Безпека в надзвичайних ситуаціях…………………………………….

3.5 Рекомендації до виконання інженерних розрахунків...................……

Список рекомендованої літератури.................................................…..…….

Додаток А «Завдання до розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» у дипломному проекті (роботі) ОКР «спеціаліст»…………..

Додаток Б «Довідкові матеріали та рекомендації до виконання інженерних розрахунків у розділі «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»»………………………

Додаток В «Карта оцінки виробничого середовища і трудового процесу»

Додаток Г «Гігієнічна класифікація умов праці за показниками

шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища,

важкості та напруженості трудового процесу»…………………….

Додаток Д «Типові завдання до розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» у дипломному проекті (роботі) ОКР «спеціаліст»»

 

 

ВСТУП

Згідно зі спільним наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з гірничого нагляду, промислової безпеки та охорони праці від 21.10.2010р. №969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України» державна атестація випускників з охорони праці передбачає наявність у дипломних проектах (роботах) ОКР «спеціаліст» окремого розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях».

Враховуючи, що нещодавно Україна заявила про підтримку Концепції ООН, де пріоритет віддається розвитку безпеки кожної людини, а також виходячи з незадовільного стану безпеки громадян нашої держави, якісна розробка питань охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях з метою запобігання виникнення ризику життя і здоров’ю людей має бути повною мірою реалізована у дипломному проектуванні.

Крім того, треба обов¢язково враховувати вимоги ГОСТ 34.602-89. “Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Техническое задание на создание автоматизированной системы”, який передбачає:

– “п.2.6.1.5. В требования безопасности включают требования по обеспечению безопасности при монтаже, наладке, эксплуатации, обслуживании и ремонте технических систем (защита от воздействий электрического тока, электромагнитных полей, акустических полей, акустических шумов и т.п.), по допустимым уровням освещенности, вибрационных и шумовых нагрузок.”;

– “п. 2.6.1.6. В требования по эргономике и технической эстетике включают показатели автоматизированной системы, задающие необходимое количество взаимодействия человека с машиной и комфортность условий работы персонала.”;

– “п. 2.6.1.8. В требования к эксплуатации, техническому обслуживанию, ремонту и хранению включают: …

2) предварительные требования к допустимым площадям для размещения персонала и технических средств системы, к параметрам сетей энергоснабжения и т.п.;

3) требования по количеству, квалификации обслуживающего персонала и режимам его работы.”

Таким чином, технічна сторона дипломного проекту (роботи) має бути органічно пов’язана в розділі «Охорона праціта безпека в надзвичайних ситуаціях» з прогресивними заходами та засобами забезпечення безпеки.

При виконанні розділу «Охорона праціта безпека в надзвичайних ситуаціях» в дипломних проектах (роботах) студент повинен залучити знання і

навички, які були отримані при вивченні нормативних дисциплін “Безпека життєдіяльності”, “Основи охорони праці”, “Охорона праці в галузі”, “Цивільний захист” і тим продемонструвати готовність до повноцінного життя з активною участю в забезпеченні рівня безпеки, що залежить від оточуючого середовища (виробництво), державної системи підтримки безпеки людини (цивільний захист, охорона праці), індивідуальної захищеності (психофізіологічний стан, індивідуальні засоби захисту).

При виконанні розділу «Охорона праціта безпека в надзвичайних ситуаціях» студент повинен використовувати матеріали щодо організації безпечного трудового процесу на робочих місцях і в робочих зонах, які були вивчені і підготовлені ним під час проходження переддипломної практики.

При виконанні комплексних дипломних проектів (робіт) зміст розділу «Охорона праціта безпека в надзвичайних ситуаціях» має бути оригінальним у кожному проекті (роботі), при цьому не допускається текстуального збігу в матеріалах загального призначення.

1 МЕТА РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ» У ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ (РОБОТАХ)

Враховуючи, що законодавством України проголошено пріоритет життя і здоров’я людини, метою розділу «Охорона праціта безпека в надзвичайних ситуаціях» є створення безпечних і здорових умов праці на робочих місцях та шляхом розробки питань охорони праці та цивільного захисту.

Досягається це глибоким опрацюванням питань техніки безпеки, виробничої санітарії та ергономіки, органічно пов'язаних з темою проекту (роботи), а також забезпечення пожежної безпеки та цивільного захисту.

Робота над розділом вимагає від студента вміння вирішувати конкретні технічні та організаційні задачі забезпечення безпечних умов праці та дозволяє, завдяки цьому, завершити інженерну підготовку з питань охорони праціта безпеки в надзвичайних ситуаціях.

2 ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ» У ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ (РОБОТАХ)

 

Розділ є складовою частиною дипломного проекту (роботи), тому його зміст має бути узгоджений з інструментальною складовою теми проекту (роботи) та враховувати вимоги з охорони праці, спрямовані на те, щоб заходи та засоби, що розробляються, усували або зменшували вплив можливих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Безпечними та нешкідливими мають бути умови праці користувачів комп'ютерних та інформаційних технологій, до яких відносяться оператори ПЕОМ, інший персонал обчислювальних центрів, користувачі різних керуючих, інформаційних обчислювальних систем і мереж, програмісти та ін.

Питання охорони праці у дипломному проекті (роботі) розроблюються і згадуються у:

1) загальній частині “Вступ” пояснювальної записки;

2) окремому розділі «Охорона праціта безпека в надзвичайних ситуаціях» пояснювальної записки;

3) загальній частині “Висновки” пояснювальної записки;

4) загальному переліку посилань;

5) графічній частині проекту (роботи).

У загальній частині “Вступ” пояснювальної записки дипломного проекту (роботи) необхідно вказати:

а) мету виконання розділу «Охорона праціта безпека в надзвичайних ситуаціях»;

б) для яких умов розробляються питання охорони праці (для організації, в якій використовуватимуть результати дипломного проекту, чи для приміщення, в якому виконувався проект).

Обсяг вступу до 0,2 сторінки тексту.

Структура окремого розділу «Охорона праціта безпека в надзвичайних ситуаціях» пояснювальної записки дипломного проекту (роботи) така:

а) аналіз умов праці у виробничому приміщенні;

б) промислова безпека у виробничому приміщенні;

в) виробнича санітарія у приміщенні;

г) безпека в надзвичайних ситуаціях.

Усі питання охорони праці слід розглядати з точки зору усунення або зменшення впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників на організм працюючих, з поглибленим опрацюванням питань захисту від одного з чинників до рівня інженерного розрахунку. Цей чинник виявляється в результаті аналізу умов праці та узгоджується з консультантом розділу “Охорона праці”.

При цьому необхідно використовувати матеріали переддипломної практики та новітні досягнення науки й техніки з питань охорони праці.

Не допускається підміна інженерної розробки питань охорони праці переліком обов'язків працюючих, заборон або закликів до необхідності дотримання обережності, компіляцією правил, інструкцій, навчальних посібників, наукових робіт та інших джерел без самостійної творчої розробки стосовно до розглядуваних у дипломному проекті (роботі) питань.

Обсяг окремого розділу до 10 сторінок тексту з необхідними розрахунковими схемами, ескізами, таблицями та ін.

Докладні методичні вказівки щодо виконання всіх підрозділів окремого розділу «Охорона праціта безпека в надзвичайних ситуаціях» наведені у розділі 3 даних вказівок.

У загальній частині “Висновки” пояснювальної записки дипломного проекту (роботи) необхідно зазначити, що конкретно зроблено дипломником при розробці питань охорони праці.

Обсяг висновків до 0,3 сторінки тексту.

Література, що використовувалася дипломником в процесі розробки питань охорони праці, наводиться у загальному переліку посилань, при цьому посилання на нормативні джерела треба наводити прямо у тексті розділу.

У графічній частині проекту (роботи) може бути плакат, який ілюструє конструктивне рішення з охорони праці, або карта умов праці, що ілюструє досягнутий клас умов праці.

Усі розробки, що пропонуються проектом (роботою), мають відповідати діючій системі стандартів безпеки праці (ССБТ), міжгалузевим і галузевим правилам з охорони праці, ГОСТ 34.602-89.

При виконанні розділу «Охорона праціта безпека в надзвичайних ситуаціях» необхідно використовувати терміни та визначення за ГОСТ 12.1.009-76, ДСТУ 2293-99, ГОСТ 12.1.033-81, НПАОП 0.00-1.28-10.*

Студент одержує у керівника індивідуальне завдання з розділу «Охорона праціта безпека в надзвичайних ситуаціях» відповідно до умов організації, для якої виконується робота, або приміщення, в якому працює дипломник, та погоджує це завдання з консультантом розділу «Охорона праціта безпека в надзвичайних ситуаціях» (зразок бланка вхідних даних до виконання розділу наведений у додатку А).

Дипломник зобов’язаний ознайомитись з цими методичними вказівками та прибути на консультацію до свого консультанта з розділу «Охорона праціта безпека в надзвичайних ситуаціях» за окремим розкладом кафедри «Охорона праці» у перший тиждень дипломного проектування маючи при собі заповнений бланк вхідних даних до виконання розділу (додаток А).

Чернетка розділу подається консультанту за розкладом консультацій для перевірки. Задовільне виконання студентом розробок з охорони праці консультант-викладач затверджує підписом. Під час виступу на захисті дипломного проекту (роботи) необхідно передбачити час для стислого освітлення розділу «Охорона праціта безпека в надзвичайних ситуаціях».

З СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

Аналіз умов праці

 

Аналіз умов праці необхідно проводити з точки зору виявлення можливих (потенційних) небезпечних і шкідливих виробничих чинників, створюваних технічними засобами, технологічними процесами, невірною організацією праці у виробничих приміщеннях та на робочих місцях.

Аналіз умов праці починається з опису виробничого приміщення. Необхідно вказати найменування приміщення, в якому будинку і на якому поверсі воно знаходиться, скільки робочих місць, яке є обладнання. Вказати розмір приміщення, віконних та дверних прорізів, наявність та ширину евакуаційних виходів. Виходячи з норм на окремі робочі місця та наявності основного й допоміжного обладнання, необхідно оцінити площу та висоту виробничого приміщення.

При виконанні дипломних проектів (робіт), тематика яких пов'язана з моделюванням фізичних об'єктів, технологічних процесів, з управлінням експериментом, необхідно виконати аналіз можливих аварійних ситуацій (розглядають умови, за яких можливий вихід основних контрольованих параметрів об'єкта процесу за допустимі межі, та імовірні наслідки таких відхилень).

Далі необхідно виділити систему «Людина - Машина - Середовище» (Л-М-С), вказати її межі та провести опис системи з точки зору задач охорони праці.

Спочатку розглянемо систему Л-М-С як єдине ціле. Вхідною інформацією для даної системи є інформація з вищестоящої системи (планові завдання, інструкції та ін.). Виходом системи є вплив на людину.

В процесі функціонування системи змінюється її внутрішній стан. З точки зору охорони праці нас цікавить один з елементів внутрішнього стану системи — здоров'я людей, працюючих у системі, та його складові.

Ділимо елемент «людина» на три функціональні частини. Позначимо:

Л1 – це людина, яка виконує управління «машиною», головним чином для виконання основної задачі системи — виробництва кінцевого продукту, а

також забезпечення можливості цього виробництва, цей елемент є об'єктом вивчення інженерною психологією та іншими ергономічними дисциплінами;

Л2 — це людина, яка розглядається з точки зору безпосереднього впливу на навколишнє середовище (за рахунок тепло - та вологовиділення, споживання кисню та ін.);

ЛЗ — це людина, яка розглядається з точки зору її фізіологічного стану під впливом чинників, впливаючих на неї у виробничому процесі, цей елемент вивчається з позиції охорони праці та суміжних з нею дисциплін, стан цього елемента системи є вхідним пунктом процесу декомпозиції, що проводиться.

Елемент «машина» виконує основну технологічну функцію — вплив на предмет праці, допоміжну — формування параметрів навколишнього середовища. В елементі «машина» закладена функція аварійного самоконтролю. Такимчином, елемент «машина» можна поділити на три елементи:

МІ – елемент, який виконує основну технологічну функцію;

М2 — елемент функції аварійного захисту;

МЗ — елемент впливу на навколишнє середовище та людину.

Загальна структура розроблена для абстрактного виробництва та в цьому сенсі вона універсальна (рис. 3.1). Напрямки та зміст зв'язків зведені в таблицю 3.1.

 

Рисунок З.1 – Загальна структура системи Л-М-С

 

Таким чином, ми провели декомпозицію системи Л-М-С на сім елементів та виділили зв'язки між ними. Слід мати на увазі, що тут наведено приклад узагальненої системи Л-М-С, а в проекті необхідно аналізувати конкретну систему Л-М-С, тобто кількість елементів «Людина», «Машина» має відповідати кількості робочих місць і обладнання. При цьому необхідно аналізувати, як мінімум, усіпобічні впливи типу «Людина-Машина», «Людина-Середовище», «Машина-Середовище» і всі зв'язки типу «Людина-Людина».

Далі необхідно виділити небезпечні та шкідливі виробничі чинники (НШВЧ), які діють у системі Л-М-С.

Розгляд НШВЧ починають з аналізу санітарно-гігієнічних умов у виробничому приміщенні та на робочих місцях: мікроклімату, освітленості робочих поверхонь, шумів, випромінювань тощо. При цьому встановлюють джерела

 

НШВЧ, кількісно оцінюють кожний з розглядуваних чинників, використовуючи результати аналізу умов праці, проведеного під час переддипломної практики.

Після цього аналізують умови праці відповідно до конкретного обладнання. Необхідно:

- виконати аналіз технологічної оснащеності робочого місця (обладнання, та їхнього технічного стану, а також їх відповідності стандартам безпеки і нормам охорони праці);

 

Таблиця 3.1 – Перелік зв’язків у загальній системі Л-М-С

 

Номер зв'язку	Напрямки зв'язку	Зміст зв'язку	Примітка
	Л2-С	Вплив людини як біологічного об'єкта на середовище	В лаві ви­падків не є істотною
2.1	С-Л1	Вплив навколишнього середо­вища на якість роботи оператора
2.2	С-Л3	Вплив середовища на стан ор­ганізму людини
3.1	С-Л1	Інформація про стан середовища, що обробляється людиною
3.2.1 3.2.2 3.2.3	М1-Л1 М2-Л1 МЗ-Л1	Інформація про стан машини, що обробляється людиною, інформація про предмети праці та середовище, одержувана від машини
4.1 4.2 4.3	Л1-М1 Л1-М2 Л1-МЗ	Вплив людини на управління технікою

Продовження таблиці 3.1

	Зовнішня сис­тема управління - ЛІ	Керуюча інформація про тех­нологічний процес з зовнішньої системи управління
6.1 6.2 6.3	С-М1 С-М2 С-МЗ	Вплив середовища на роботу машини
	М1-С	Цілеспрямований вплив машини на середовище
	С-МЗ	Інформація про навколишнє середовище, що обробляється машиною
	МЗ-С	Побічний вплив машини на середовище
	ЛЗ-Л1	Вплив стану організму людини на якість його роботи
	ЛЗ-Л2	Вплив психофізіологічного стану на ступінь інтенсивності обміну речовин між організмом, середовищем та енерговиділенням людини
	М2-М1	Аварійні керуючі впливи
	М1-М2	Інформація, необхідна для ви­роблення аварійного керуючого впливу
	М1-ПП	Вплив машини на предмет праці
	ПП-Л3	Вплив предмета праці на психофізіологічний стан людини

- навести характеристику мережі живлення (напругу мережі, частоту струму, режим нейтралі мережі), з'ясувати клас приміщення за небезпекою ураження електричним струмом;

- з'ясувати наявність у приміщенні інших небезпечних виробничих чинників: рухомих частин обладнання; судин, працюючих під тиском; фізичних та емоційних перевантажень людини-оператора тощо. Аналіз умов праці виконується з усіх чинників із вказівкою джерел, умов, що посилюють вплив небезпечних чин­ників.

У кінці підрозділу необхідно скласти спрощену Карту оцінки факторів виробничого середовища і трудового процесу (далі Карту) (див. додатки В і Г) та навести гігієнічну оцінку умов праці.

На підставі Карти визначають перелік не усунених, небезпечних і шкідливих виробничих чинників згідно з ГОСТ 12.0.003-74, які мають місце на даному виробництві (у приміщенні), та визначають домінуючий чинник.

 

 

Промислова безпека у виробничому приміщенні

 

До категорії заходів попередження нещасних випадків слід віднести такі:

- при експлуатації пристроїв, обчислювальних машин, комплексів, систем імереж;

- у технологічних процесах та при експлуатації апаратури збору й відображення інформації.

Длязахисту людей від ураження електричним струмом слід передбачати блокувальні пристрої, електричний розподіл мереж, занулення, подвійну ізоляцію, захисне вимикання (див. ГОСТ 12.1. 019-79, НПАОП 40.1-1.32-01).

Вибір захисних пристроїв потрібно обґрунтувати з посиланням на нормативні документи та навести його (їх) схему.

 

При розробці основних вимог щодо електропроводки виробничого приміщення треба за встановленою потужністю споживачів вибрати тип і кількість силових кабелів, встановити місце розташування поживлюючого щита, вибрати пускорегулюючу та захисну апаратуру.

Особливу увагу необхідно приділити забезпеченню швидкого вимикання пристроїв обчислювальної машини в разі аварії або нещасного випадку.

Якщо необхідно, слід вказати причини виникнення статичної електрики у виробничому приміщенні, величину його потенціалу, розробити заходи щодо попередження утворення статичних зарядів, їх нейтралізації та зняття (див. ГОСТ 12.4.124-83).

Встановити засіб передачі інформації на ПЕОМ, табло чи інші пристрої за допомогою провідного зв'язку. Вибрати тип, перетин і засіб прокладки провідного зв'язку з урахуванням характеристики виробничого приміщення.

За характеристикою апаратури відображення інформації (світлові табло, пульти, мнемосхеми тощо) вказати потужність, яка споживається апаратурою, засіб електроживлення та захисту. Звернути особливу увагу на забезпечення електробезпеки при оглядах і ремонтах.

Необхідно вказати види інструктажів, що проводяться на підприємстві при експлуатації та виробництві приладу (системи); коли і хто повинен їх проводити; основні питання інструктажів, де фіксувати факт інструктажу (див. НПАОП 0.00-4.12-05).

Якщо домінуючим є небезпечний виробничий чинник, то розрахунок захисту від нього наводиться у цьому підрозділі.

 

Виробнича санітарія

 

Враховуючи значну відповідальність оператора, що працює із засобами відображення інформації, та з метою поліпшення умов його праці, необхідно знайти найкращу форму подачі інформації оператору та її дозування, встановити оптимальну частоту слідування доз. На підставі цих даних визначити, який обсяг інформації оператор здатний сприйняти за одиницю часу, в т.ч. його дієздатність. Відбити питання професійної підготовки операторів (професійний відбір, навчання, тренування).

Для приміщень, в яких використовується ПОЕМ, лабораторій та інших виробничих приміщень визначають основні джерела виділення надмірного тепла та сумарне тепловиділення. Вибирають засіб вилучення надмірного тепла, обґрунтовують необхідність кондиціонування повітря, здійснюють вибір необхідного обладнання (наводять повну технічну характеристику). Необхідно також вибрати схему циркуляції повітря (через підпільний простір, або простір над підвісною стелею).

При проектуванні штучного освітлення в приміщеннях необхідно керуватися вимогами НПАОП 0.00-1.28-10, ДБН В.2.5-28-2006. При цьому при встановленні нормативної освітленості (на робочих місцях, в проходах, аварійної),

вибирають систему освітлення, тип освітлювачів і ламп, визначають їхню кількість та розміщення.

У випадку перевищення рівнів звукового тиску в приміщенні, порівняно з нормативним, передбачають заходи з поліпшення шумового режиму: екранування принтерів, облицювання стелі та стін звукопоглинальним матеріалом (навести технічну характеристику).

Якщо домінуючим є шкідливий виробничий чинник, то розрахунок захисту від нього наводиться у цьому підрозділі.

Організація та конструкція робочого місця користувача ЕОМ має забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їхнього розташування ергономічними вимогам ГОСТ 12.2.032-78 та ДСан ПиН 3.3.2-007-98. Тому необхідно навести цю відповідність та схему розміщення робочих місць у приміщенні.

Необхідно мати на увазі, що режим праці і відпочинку працюючих з ЕОМ визначається у залежності від виконуваної категорії роботи. Тому необхідно визначити належність виконуваних робіт до однієї з трьох груп трудової діяльності: група А – діяльність, яка характеризується виконанням одноманітних, ритмічних, легких у виконанні операцій, що не вимагають значної розумової напруги; група Б – діяльність, пов'язана зі здійсненням повторюваних логічних операцій; група В – творчі види діяльності, що вимагають прийняття у процесі роботи рішень за відсутністю заздалегідь відомого алгоритму. На

 

підставі цього встановити раціональний режим праці та відпочинку, додаткові перерви (див. ДСан ПиН 3.3.2-007-98).

Також необхідно визначити рівень навантаження за робочу зміну: кількість знаків за робочу зміну (у тисячах) або тривалість роботи за зміну (годин).

Вимоги до організації робочого місця та режиму роботи мають приводити психофізіологічні шкідливі чинники до норм.