Стаття 94. Оцінка майна банку

 

Майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором у порядку, встановленому законодавством України. Для майна, яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою.

 

Для здійснення оцінки майна ліквідатор має право залучати на підставі договору спеціалістів з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси, якщо інше не встановлено Національним банком України.

 

Стаття 95. Продаж майна

Після проведення інвентаризації та оцінки майна банку ліквідатор розпочинає продаж майна на відкритих торгах, якщо Національним банком України не встановлено інший порядок його продажу.

 

Порядок продажу майна банку, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з Національним банком України та повідомляються через засоби масової інформації.

 

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банку ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із законодавством України.

 

Майно банку, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права відповідно до цивільного законодавства України.

 

Порядок уступки вимог банку регулюється цивільним законодавством України.

 

Ліквідатор має право виставити на відкриті торги цінні папери та вимоги банку, якщо інший спосіб продажу (уступки) вимог банку не встановлено Національним банком України.

 

Стаття 96. Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів { Назва статті 96 в редакції Закону N 3127-IV (3127-15) від 29.11.2005 }

 

Кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

 

1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;

 

2) грошові вимоги по заробітній платі, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до порушення процедури ліквідації банку;

 

2-1) вимоги Пенсійного фонду України щодо зобов'язань перед Накопичувальним пенсійним фондом та вимоги недержавних пенсійних фондів. { Частину першу статті 96 доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом N 4841-VI (4841-17) від 24.05.2012 }

 

3) вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виникли у випадках, визначених законодавством про гарантування вкладів фізичних осіб; { Пункт 3 частини першої статті 96 в редакції Закону N 1617-VI (1617-17) від 24.07.2009 }

 

4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; { Пункт 4 частини першої статті 96 в редакції Закону N 1617-VI (1617-17) від 24.07.2009 }

 

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; { Пункт 5 частини першої статті 96 в редакції Закону N 1617-VI (1617-17) від 24.07.2009 }

 

5-1) вимоги Міністерства фінансів України, що виникли у зв'язку з наданням поворотної фінансової допомоги за виключенням внесків до статутного капіталу; { Частину першу статті 96 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом N 1617-VI (1617-17) від 24.07.2009 }

 

6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності);

 

7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; { Пункт 7 частини першої статті 96 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1617-VI (1617-17) від 24.07.2009 }

 

8) вимоги за субординованим боргом. { Частину першу статті 96 доповнено пунктом 8 згідно із Законом N 1617-VI (1617-17) від 24.07.2009 } { Частина перша статті 96 в редакції Закону N 3127-IV (3127-15) від 29.11.2005 }

 

Оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Національним банком України. До цих витрат, зокрема, належать:

 

оплата державного мита;

 

витрати на опублікування оголошення про ліквідацію банку;

 

витрати на публікацію інформації про порядок продажу майна банку;

 

витрати ліквідатора, пов'язані з утриманням і збереженням активів банку;

 

витрати на оцінку та продаж майна;

 

витрати на проведення аудиту;

 

витрати на оплату роботи ліквідатора (включаючи залучених для забезпечення здійснення повноважень ліквідатора осіб);

 

витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку;

 

оплата кредиту, отриманого для виплати вихідної допомоги. (Статтю 96 доповнено частиною із змінами, внесеними згідно із Законом N 3127-IV (3127-15) від 29.11.2005)

 

Майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. (Статтю 96 доповнено частиною із змінами, внесеними згідно із Законом N 3127-IV (3127-15) від 29.11.2005)

 

Заставодержатель має право за погодженням з ліквідатором здійснити реалізацію заставленого майна у порядку, встановленому чинним законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог повністю або частково. (Статтю 96 доповнено частиною із змінами, внесеними згідно із Законом N 3127-IV (3127-15) від 29.11.2005)

 

У разі недостатності коштів від реалізації заставленого майна для задоволення визнаних ліквідатором кредиторських вимог заставодержателя не задоволені вимоги підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленої цим Законом. (Статтю 96 доповнено частиною із змінами, внесеними згідно із Законом N 3127-IV (3127-15) від 29.11.2005)

 

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.

 

У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги. { Частина сьома статті 96 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3127-IV (3127-15) від 29.11.2005, N 1617-VI (1617-17) від 24.07.2009 }

 

 

{Частину восьму статті 96 виключено на підставі Закону N 1617-VI (1617-17) від 24.07.2009 }

 

 

У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідатор не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

 

Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

 

Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

 

У разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.

 

Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникам, а майно державних банків - відповідному органу приватизації для наступного продажу. Кошти, одержані від продажу цього майна, спрямовуються до Державного бюджету України.

 

Майно кооперативних банків, що залишилося після задоволення потреб кредиторів, підлягає використанню відповідно до законодавства України про кооперацію.