Стаття 30. Структура регулятивного капіталу банку { Назва статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3024-VI (3024-17) від 15.02.2011 }
Регулятивний капітал банку включає: { Абзац перший частини першої статті 30 в редакції Закону N 3024-VI (3024-17) від 15.02.2011 }
1) основний капітал;
2) додатковий капітал.
Основний капітал банку включає статутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у статутний капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів. Розкриті резерви включають і інші фонди такої самої якості, які повинні відповідати таким критеріям: { Абзац перший частини другої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3024-VI (3024-17) від 15.02.2011 }
1) відрахування до фондів мають здійснюватися з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання;
2) фонди і рух коштів до них та з них повинні окремо розкриватись у опублікованих звітах банку;
3) фонди повинні бути у розпорядженні банку для покриття збитків з метою необмеженого і негайного використання у разі появи збитків;
4) збитки не можуть безпосередньо покриватися з фондів, а повинні проводитися через рахунок прибутків і збитків.
За умови затвердження Національним банком України додатковий капітал може включати:
1) нерозкриті резерви (крім того факту, що такі резерви не відображаються в опублікованому балансі банку, вони повинні мати такі самі якість і природу, як і розкритий капітальний резерв);
2) резерви переоцінки (основні засоби та нереалізована вартість "прихованих" резервів переоцінки в результаті довгострокового перебування у власності цінних паперів, відображених у балансі за історичною вартістю їх придбання);
3) гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти, які повинні відповідати таким критеріям:
вони є незабезпеченими банком, субординованими і повністю сплаченими; { Абзац другий пункту 3 частини третьої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3024-VI (3024-17) від 15.02.2011 }
вони не можуть бути погашені за ініціативою власника;
вони можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред'явлення банку вимоги про припинення торгових операцій;
вони дозволяють відстрочення обслуговування зобов'язань щодо сплати відсотків, якщо рівень прибутковості не дозволяє здійснити такі виплати;
4) субординований борг (звичайні незабезпечені банком боргові капітальні інструменти, які за умовою договору не можуть бути забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій всіх інших кредиторів). При цьому сума субординованого боргу, включеного у капітал, щорічно зменшується на 20 відсотків її первинного розміру протягом п'яти останніх років дії договору.
У разі якщо субординований борг наданий в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України, він враховується при розрахунку капіталу за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, встановленим на звітну дату. { Пункт 4 частини третьої статті 30 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 1533-VI (1533-17) від 23.06.2009 } { Пункт 4 частини третьої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1617-VI (1617-17) від 24.07.2009, N 3024-VI (3024-17) від 15.02.2011 }
Національний банк України має право визначати своєю постановою інші складові додаткового капіталу, а також умови та порядок його формування. { Частина четверта статті 30 в редакції Закону N 1617-VI (1617-17) від 24.07.2009 }
Додатковий капітал не може бути більш як 100 відсотків основного капіталу. { Частина статті 30 в редакції Закону N 1617-VI (1617-17) від 24.07.2009 }
