Стаття 10. Банківська корпорація

Банківська корпорація — це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки. Банківська корпорація створюється з метою концентрації капіталів банків — учасників корпора­ції, підвищення їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також за­безпечення координації та нагляду за їх діяльністю.

Банківська корпорація підлягає реєстрації у Національному банку України і заноситься до Державного реєстру банків. Статутний капітал ба­нківської корпорації повинен відповідати загальним вимогам Національ­ного банку України щодо статутного капіталу новостворюваного комер­ційного банку.

Вимоги Національного банку України щодо надання банківській кор­порації ліцензій на виконання окремих операцій встановлюються на рівні загальних вимог для комерційних банків виходячи з розміру консолідова­ного капіталу.

Установчий договір та статут корпорації мають включати положення щодо забезпечення виконання корпорацією та її членами своїх фінансових зобов'язань і відповідальності за результати сумісної діяльності з метою забезпечення інтересів кредиторів та вкладників.

Банки, що увійшли до банківської корпорації, передають корпорації повноваження на здійснення окремих операцій та забезпечують централі­зацію виконання окремих функцій. Централізації в межах банківської кор­порації підлягають;

виконання розрахунків як серед членів корпорації, так і за її межами;

операції на ринках грошей та капіталів;

встановлення та ведення кореспондентських рахунків (у національній та іноземних валютах);

моніторинг кредитних ризиків;

розробка та прийняття загальних для членів банківської корпорації правил і процедур виконання операцій та внутрішньої звітності;

формування зовнішньої звітності;

внутрішній аудит.

Перелік централізованих функцій може бути розширений за згодою банків — членів корпорації. Передача повноважень щодо централізовано­го виконання зазначених вище функцій від банків-членів до банківської корпорації повинна бути зафіксована як у статутах банків — членів кор­порації, так і в статуті самої банківської корпорації.

Банківська корпорація виконує функції розрахункового центру для ба­нків — членів корпорації і не веде безпосереднього обслуговування клієн­тів (фізичних та юридичних осіб, крім банків та інших фінансових уста­нов). Усі банки — члени корпорації виконують свої розрахунки та платежі (як у національній, так і в іноземних валютах) виключно через свої корес­пондентські рахунки, відкриті в Національному банку України або безпо­середньо у банківській корпорації.

Банки, що увійшли до банківської корпорації, зберігають свою юриди­чну самостійність у межах, обумовлених їх статутами та статутом банків­ської корпорації. Банки, що увійшли у банківську корпорацію, не можуть

входити до інших банківських об'єднань, крім як за згодою корпорації' (виняток — участь у професійних асоціаціях, створених не на комерційних засадах). Банки, що увійшли до банківської корпорації, повинні в усіх своїх документах, укладених угодах тощо вказувати свою належність до корпорації.

Назва банківської корпорації встановлюється засновниками довільно з дотриманням вимог цього Закону.