Основи організації касової роботи комерційного банку

Касове обслуговування — це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на від­повідні банківські рахунки та видачі з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів, згідно з розпорядженням клієнтів, на цілі, передбачені чинним законодавством.

Грошові розрахунки здійснюються за допомогою готівкових грошей і в безготівковому порядку.

Готівкові розрахунки застосовуються в основному у взаємовід­носинах підприємств і організацій з населенням, тобто обслугову­ють рух грошових доходів і витрат населення.

Касове обслуговування клієнтів полягає в тому, що комерційні банки приймають від них готівкові кошти та зараховують їх на від­повідні рахунки, видають із цих рахунків готівкові кошти клієнтам за їхньою вимогою на відповідні цілі.

Банки здійснюють касові операції з обслуговування клієнтів на основі єдиних правил, установлених Національним банком Украї­ни. Ці правила визначають порядок прийняття, видачі, упакування, зберігання та обліку готівки.

Комерційні банки виконують касові операції, додержуючись та­ких принципів:

— усі суб'єкти господарської діяльності зобов'язані зберігати свої кошти на рахунках у банку;

— суб'єкти господарської діяльності, які мають готівкові кош­ти, зберігають їх у касі в межах ліміту, встановленого комерційним

банком. Сума готівки, що перевищує ліміт, повинна бути здана в банк і зарахована на поточний рахунок протягом трьох днів, врахо­вуючи день отримання;

— витрачання готівки суб'єктами господарювання здійснюється за цільовим призначенням.

Для прийняття та видачі готівки в установах банків організу­ються прибуткові та видаткові каси. В установах банків з невели­ким обсягом касових операцій можуть організовуватись єдині каси, які здійснюють весь комплекс касових операцій.

Здавання виручки може здійснюватися шляхом:

а) безпосередньої передачі коштів самим клієнтом до кас уста­
нов банку, які можуть бути денними і вечірніми;

б) інкасації виручки інкасаторським апаратом НБУ або комер­
ційних банків;

в) здачі готівки на підприємство зв'язку і подальшим переказом
її на поточні рахунки підприємств.

Для прийняття та видачі готівки в установах банків організу­ються прибуткові та видаткові каси. В установах банків з невели­ким обсягом касових операцій можуть організовуватись єдині каси, які здійснюють весь комплекс касових операцій.

Прибуткові каси приймають від клієнтів готівкові кошти за стандартними документами: оголошення на внесення готівки, прибутковий касовий ордер. У документах, як правило, зазнача­ється характер внесення — торговельна виручка, виручка транс­портних підприємств та ін. На прийняту від клієнта суму готів­кових коштів банк виписує квитанцію. Готівкові кошти, що надійшли до каси банку до закінчення операційного дня, у той самий день повинні бути оприбутковані банком та зараховані на рахунки клієнтів.

В установах банків, що приймають від інкасаторів готівку у спеціальних сумках, організуються каси, в яких перераховуються гроші, що є в інкасаторських сумках (каси перерахування).

Видаткові каси, що працюють протягом операційного дня, ви­дають готівку клієнтам з їхніх рахунків за грошовими видатковими документами — грошовими чеками, видатковими касовими орде­рами. У цих документах клієнти, як правило, повинні зазначити, на які цілі вони отримують готівку (заробітна плата, витрати на відря­дження та ін.).

Комерційні банки займаються прогнозуванням касових оборотів готівки, яка проходить через каси банку. З цією метою всі підпри­ємства подають до комерційного банку, як правило, за 60 днів до початку планового кварталу заявку-розрахунок. У цій заявці пока­зуються касові обороти підприємства по надходженню і видатках

готівки з кас підприємств на плановий квартал, а також фактичні дані за відповідний квартал минулого року.

Відомості подаються в розрізі встановлених НБУ джерел над­ходжень готівки, а також напрямів її витрачання.

Щоб задовольнити потреби клієнтів у готівкових грошах, у касі банку повинна підтримуватися оптимальна сума готівки. Якщо су­ма готівки завищена, банк несе додаткові витрати, тому що ці кош­ти не працюють і не приносять прибутку. Якщо ж сума готівки ме­нша за потрібну, то це позначається на ліквідності банку. Основні джерела надходження готівки в касу банку — це торгова виручка. Основне джерело відтоку готівки з каси банку — це видача грошей на заробітну плату. Приплив і відтік готівки здійснюються нерів­номірно, що змушує банки прогнозувати ці процеси.

Якщо очікується перевищення витоку готівки над її надходжен­ням, то комерційний банк може отримати готівку від НБУ. Для цього він подає заявку в НБУ за три дні. Дозвіл на підкріплення операційної каси, який дає регіональне управління НБУ, дійсний чотири дні. Банки отримують готівку по чеку.

Якщо в комерційному банку є надлишок готівки, то він з дозво­лу НБУ може реалізувати її іншому банку. Операція з продажу го­тівки проходить за коррахунками обох банків у НБУ. В інших ви­падках надлишок готівки зараховується на коррахунок комер­ційного банку в НБУ.

2. Касові операції у прибуткових касах

Приймання готівки в касу банку здійснюється на основі приход­них документів, які виписуються в одному або в двох примірниках:

а) від підприємств, об'єднань, організацій, установ у сплату
будь-яких платежів — за об'явами на внесення готівки (Дода­
ток 18) з видачею квитанції, а від громадян — також за об'явами
або за приходними ордерами;

б) внески для зарахування на поточні рахунки різних фондів —
за об'явами на внесення готівки;

в) платежі від населення — за повідомленнями з видачею кви­
танції;

г) усі інші надходження грошей, у тому числі й від працівників
банку, — за приходними касовими ордерами з видачею підписаних
касиром їх копій з відбитком печатки касира.

Відповідальні працівники (операціоністи) перевіряють наяв­ність реквізитів (назва установи — здавача грошей, сума цифрами і прописом, номер поточного рахунка), після чого оголошення з кви-

танцісю і ордером передається до каси. Далі касир виконує свої ко­нтрольні функції, перевіряючи наявність і тотожність підписів опе­раційних працівників, звіряючи їх із зразками, що є в нього. Викли­каючи особу, яка вносить гроші, поаркушним перерахуванням приймає їх.

Якщо клієнт здає гроші до каси банку за кількома приходними документами для зарахування на різні рахунки, то касир приймає гроші за кожним документом окремо. При отриманні готівки на столі касира не повинно бути ніяких інших грошей, крім тих, що приймаються від особи.

Після одержання грошей касир звіряє суму, зазначену в прихо­дному документі, із сумою, фактично виявленою при рахуванні. При відповідності сум касир підписує об'яву, квитанцію і ордер до неї, ставить на квитанції печатку і видає її особі, яка внесла гроші. Ордер до об'яви касир надсилає відповідальному працівникові, який веде касовий журнал, а об'яву залишає в себе.

З різних причин фактична сума готівки, що пред'явлена до пе­рерахування і здачі в установу банку, може не відповідати сумі, за­значеній в оголошенні на внесення готівки. При виявленні розбіж­ностей касир пропонує здавачу переписати даний прибутковий документ, вказавши в ньому суму, що фактично виявлена при по­аркушному перерахуванні. У такому випадку первісний документ касир перекреслює і на звороті квитанції до нього записує суму, що фактично виявлена при перерахуванні. Повний документ (оголо­шення, квитанція і ордер) передаються назад операційному праців­никові, який викреслює в касовому журналі попередню суму і за­писує нову, за умови, що здавальник переписав документ, який знову надсилається до каси.

У випадку виявлення фальшивих грошей касир повинен термі­ново доповісти про це керівникові установи банку для вжиття не­обхідних заходів з обов'язковим повідомленням правоохоронним органам.

Касири ведуть щоденні записи прийнятих і зданих грошо­вих сум в окремій «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цін­ностей)».

Наприкінці операційного дня на підставі прийнятих документів касир складає довідку касира приходної каси про суму прийнятих грошей та кількість документів, які надійшли до каси і звіряє суму за довідкою із сумою прийнятих ним грошей. Довідку підписує ка­сир, а зазначені в ній касові обіги звіряються із записами в касових журналах операційних працівників.

Отримані протягом операційного дня гроші касир формує у ви­значеному порядку і разом з приходними документами та довідкою

касира приходної каси здає завідувачу каси під розписку в «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)».

При великих сумах готівки касири можуть передавати гроші, що надійшли до прибуткової каси, завідувачеві каси кілька разів протягом операційного дня знову ж таки під розписку в «Книзі об­ліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)». У цьому разі до пе­редачі грошей, касир особисто має переконатися в тому, що факти­чна сума грошей відповідає загальній сумі, вказаній у прибуткових документах, за якими вони прийняті. Наведена схема документоо­бігу дає підставу вважати, що ведення книги обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей) також є елементом внутрішньобанків-ського контролю при здійсненні касових операцій.

Завідувач каси звіряє суму прийнятих грошей і кількість прихо­дних документів з довідкою касира і підписує довідку.

Гроші, що надійшли в приходні каси, можуть передаватися за­відувачеві протягом операційного дня декілька разів. Уся готівка, яка надійшла до закінчення операційного дня, повинна бути опри­буткована в касу і зарахована на відповідні рахунки балансу банку того ж робочого дня.