Прийоми та способи перекладу медичної термінології

Розрізняють декілька основних напрямів медичних перекладів:

- медична документація (епікризи, виписки, історії хвороби, результати лабораторних і інструментальних обстежень, протоколи операцій, виводи фахівців);

- документація по клінічних дослідженнях лікарських препаратів (договір про проведення клінічного дослідження, протокол дослідження, брошура дослідника, форма обізнаної згоди, індивідуальна реєстраційна карта);

- фармацевтична документація (досьє лікарських препаратів, листки-вкладиші, інформація для лікарів і пацієнтів, документація по контролю якості);

- документація до медичного устаткування і інструментарію (інструкції з експлуатації, посібники, описи, рекламні матеріали, каталоги, презентації);

сайти по медицині, фармацевтиці, клінічних випробувань, медичного устаткування і інструментарію;

- науково-популярна література з медицини;

- наукова медична література (наукові статті, матеріали конференцій, огляди, автореферати, дисертації, монографії, довідники, посібники, навчальні посібники для лікарів і студентів медичних Вузів).

Переклад медичних текстів вимагає колосальної відповідальності, оскільки від правильності перекладу документів, медичних довідок і діагнозів деколи залежить життя людини.

Медичний переклад відрізняє від інших видів перекладів обов'язкове знання перекладачем медичної термінології латиною. Або уміння правильного пошуку цієї термінології в словниках та Інтернеті. Процесом медичного перекладу, або медичним перекладом у вузькому розумінні цього сенсу, називають дії перекладача в створенні медичного тексту (власне переклад).

Англійські медичні терміни, що містять означення-прізвище, можуть перекладатися на українську мову наступними способами:

1) означення-прізвище подається у постпозиції в родовому відмінку: Krebs cycle – цикл Креббса; Petri dish – чашка Петрі; Heryng’s sign – симптом Геринга; Fournier’s disease – гангрена Фурньє; Delaney’s solution – розчин Делані; Desault’s bandage – пов’язка Дезо; Lugol’s iodine – розчин Люголя;

2) означення-прізвище подається у постпозиції в орудному відмінку у сполученні з прийменником ’’за’’: Gram’s iodine – розчин йодистого калію для забарвлення за Грамом; Gram-stained smear – мазок, забарвлений за Грамом; Kirk’s amputation – тендопластична ампутація за Кірком;

3) присвійним прикметником, утвореним від прізвища: Ebner’s glands – ебнерівські залози; Lieberkuhn’s crypts – ліберкюнові кишкові залози; Oedipus complex – едипів комплекс; Gasser’s ganglion – гассерів ганглій; gelatin of Wharton – вартонів холодець; Glisson’s capsule – глісонова капсула;

4) словосполученням, у якому присутнє слово «метод» «спосіб» тощо: Monte-Carlo simulation – моделювання методом Монте-Карло; Muller’s maneuver – спосіб Мюллера для визначення відповідності голівки плоду і тазу; McDonald’s maneuver – метод Мак-Дональда для визначення терміну вагітності; Yuzpe method – засіб Юзпе для посткоїтальної контрацепції. У таких випадках і головне слово англійського термінологічного сполучення часто перекладається словосполученням.

5) прізвищем-прикладкою: Fourier optics – фур’є-оптика;

6) описово (з вилученням прізвища): Simpson’s plug – тампон для передньої тампонади носа; Simpson light – лампа ультрафіолетового випромінювання; Fallopian pregnancy – позаматкова трубна вагітність; Mooren’s ulcer – роз’їдаюча виразка рогівки; Morgagni’s cart – клиноподібний хрящ гортані; Morgagni’s concha – верхня носова раковина; Blair-Brown graft – розщеплений шкірний трансплантат; Ferrein’s cords – голосові зв’язки; Morgan unit – одиниця генетичної карти;

Іноді прізвища у таких термінах на професійному жаргоні позначають прилад, пристрій, процес тощо, і перекладаються відповідно: Knapp’s test – проба Кнаппа на органічні кислоти у шлунку; Toynbee’s experiment – дослід Тойнбі для визначення прохідності слухової труби; Liston’s forceps – кісткові гострозубці (щипці) Лістона; Nelaton’s catheter – еластичний катетер Нелатона; Skinner box – камера Скіннера для вироблення умовних рефлексів; Starling’s curve – графік зіставлення серцевого викиду і тиску в передсерді; Wangensteen tube – зонд Вангенстіна для шлунково-кишкової аспірації.

Окремі англійські терміни, що не мають у своєму складі прізвища, можуть перекладатися термінами із прізвищем: murine leprosy – хвороба Стефанського; animal vaccination – противіспова вакцина Дженнера; dysbasia intermittens – синдром Шарко; condensing osteitis – остеомієліт Гарре; iron agar – середовище Вільсона-Блера. Такі англійські медичні терміни мають, як правило, й інші дублетні українські відповідники, що не містять прізвища: murine leprosy – лепра щурів; animal vaccination – щеплення людини коров’ячою віспою; dysbasia intermittens – переміжна кульгавість; condensing osteitis – склерозивний остеомієліт; iron agar – залізосульфітний агар.

Іноді в деяких українських відповідниках англійських термінів, що містять прізвища, відбувається заміна прізвища, тобто вживається інше прізвище: Bamle disease – синдром Сюльвеста; Cori’s disease – хвороба Форбса; Duhring’s disease – хворобливий поліморфний дерматит Брока;

Часто епоніми включені в синонімічні ряди, наприклад: мієломна хвороба, плазмоцитома, хвороба Калера, мієломатоз, множинна мієлома – myeloid disease, plasmocytoma, Kahler’s disease, myelomatosis, multiple myeloma. Слід зазначити наступну закономірність: якщо будь-яка анатомічна структура позначається синонімічними термінами, серед яких є і традиційний епонім, то саме він використовується в якості основи у назвах хвороб, що уражають цю структуру: слухова/євстахієва труба; запалення слухової труби, євстахеїт – auditory/Eustachian tube; inflammation of the auditory tube, eustachitis.

Основними трансформаціями, які застосовуються при перекладі медичних термінів є:

•·транскодування (транскрипція, транслітерація);

•·калькування;

• описовий переклад;

•·переклад варіантним відповідником;

•·переклад еквівалентом.

Деякі вчені переконані, що слід уникати використання термінів-епонімів, оскільки власні назви не несуть практичної інформативності, а лише створені для увіковічення імен, причетних до номінації позначуваної реалії. І тому епонімічні терміни доцільно замінювати кваліфікаційними, тобто такими, що безпосередньо відображають істотні ознаки поняття. Виняток становлять назви, що давно і міцно увійшли в медичну термінологію і від яких утворені похідні слова. У таких випадках епонімічні терміни залишаються як рівноправні синоніми кваліфікаційних. Так, у назвах хірургічних інструментів багато епонімічних термінів продовжують використовуватись поза конкуренцією завдяки їх чіткості та звичності: Gant’s clamp – затискач Гампа; Adson forceps – пінцет Адсона; Kocher forceps – затискач Кохера. Інші ж дослідники, навпаки, вважають, що застосування та вивчення фахівцями медичних термінів-епонімів сприяють глибшому пізнанню еволюції клінічного мислення, діагностики, історії розвитку медицини, підвищує інтелектуальний рівень медика, адже в епонімі – частина історії та культури.

Переклад медичних термінів вимагає від перекладача достатнього рівня обізнаності у відповідній галузі знань та чіткого дотримання норм української мови. Найбільш прийнятними для функціонування в медичній термінології вважаються ті слова, які визнані більшістю спеціалістів, зрозумілі всім та які відображають суть явища або предмета. Смислове значення терміна в медицині лише тоді стає загальним надбанням, коли воно зафіксовано за допомогою чіткого терміна, що не припускає різних тлумачень, є простим та однозначним.

Головне – розуміння та правильна інтерпретація медичних термінів та понять. Перекладач або редактор повинен обов’язково мати медичну освіту. Переклад тексту ускладнюється багатьма скороченнями та часто нечітким почерком лікарів. Тому при виникненні найменших сумнівів потрібно звертатися за консультацією до фахівця, який точно розшифровує незрозумілі моменти. Знання латинської мови теж дуже важливе при перекладі медичних текстів. Тому до роботи над текстом, при потребі, залучаються перекладачі латинської. Медичний переклад, в обов'язковому порядку, після перекладача підлягає редагуванню.

2. Письмово перекладіть поданий тематичний текст. Знайдіть медичну термінологію та вкажіть способи її перекладу.

Australia is a drug-using society. The most common drugs used are alcohol, coffee, nicotine and various medications. Less commonly used are illegal drugs such as cannabis (marijuana), ecstasy, heroin and amphetamines (speed).

What is a drug? A drug is any substance, solid, liquid or gas, that brings about physical and/or psychological changes. The drugs of most concern in the community are those that affect the central nervous system. They act on the brain and can change the way a person thinks, feels or behaves. These drugs are known as "psychoactive drugs".

How are drugs classified? Drugs are commonly classified according to their legal status or their effects on the central nervous system.

· Legal and illegal drugs. Laws and regulations control the availability, quality and price of the "legal" drugs. For example, tobacco may not be sold to persons under the age of 18.

· Illegal drugs

Because they are illegal, there are no price or quality controls on the illicit drugs such as heroin and ecstasy. This means that a user can never be sure that the drug they are taking is in fact what they think it is; for example, PMA (paramethoxyamphetamine), a toxic form of amphetamine, has been sold as ecstasy. The user also cannot be sure of a drug's strength or purity. Various batches of an illegally manufactured drug may have different mixtures of the drug and additives such as poisons, caffeine or even talcum powder.

Effects on the central nervous system There are three main types of drug affecting the central nervous system.

Depressants

Depressants are drugs that slow down the functions of the central nervous system. Depressant drugs do not necessarily make a person feel depressed. They include:

· Alcohol ("booze", "grog")

· Cannabis ("pot", "dope", "mull")

· Barbiturates, including Seconal, Tuinal and Amytal

· Benzodiazepines (tranquilisers), "benzos", "tranx" such as Rohypnol, Valium, Serepax, Mogadon, Normison and Eupynos

· GHB (Gamma-hydroxybutrate), or "fantasy"

· Opiates and opioids, including heroin ("H", "smack"), morphine, codeine, methadone and pethidine

· Some solvents and inhalants

In small quantities, depressants can cause the user to feel more relaxed and less inhibited. In larger quantities they can cause unconsciousness, vomiting and even death. Depressants affect concentration and coordination. They slow down a person's ability to respond to unexpected situations.

Stimulants. Stimulants act on the central nervous system to speed up the messages to and from the brain. They can make the user feel more awake, alert or confident. Stimulants increase heart rate, body temperature and blood pressure. Other effects include reduced appetite, dilated pupils, talkativeness, agitation and sleep disturbance. Mild stimulants include:

· Ephedrine used in medicines for bronchitis, hay fever and asthma

· Caffeine in coffee, tea and cola drinks

· Nicotine in tobacco.

Stronger stimulants include:

· Amphetamines, including illegal amphetamines ("speed", "crystal meth", "ice", "shabu")

· Cocaine ("coke", "crack")

· Ecstasy ("E", "XTC", "eccy")

· Slimming tablets such as Duromine, Tenuate Dospan and Ponderax.

Large quantities of stimulants can "over-stimulate" the user, causing anxiety, panic, seizures, headaches, stomach cramps, aggression and paranoia. Prolonged use of strong stimulants can mask some of the effects of depressant drugs, such as alcohol, making it difficult for a person to judge their effects.

Hallucinogens. Hallucinogens affect perception. People who have taken them may believe they see or hear things that aren't really there, or what they see may be distorted in some way. The effects of hallucinogens vary a great deal, so it is impossible to predict how they will affect a particular person at a particular time.

Hallucinogens include:

· Datura

· Ketamine ("K", "Special K")

· LSD (lysergic acid diethylamide; "trips", "acid", "microdots")

· Magic mushrooms (psilocybin; "gold tops", "mushies")

· Mescaline (peyote cactus)

· PCP ('angel dust')

· Cannabis is an hallucinogen as well as a depressant. Ecstasy can also have hallucinogenic qualities.

Some effects of hallucinogens include dilation of pupils, loss of appetite, increased activity, talking or laughing, emotional and psychological euphoria and wellbeing, jaw clenching, sweating, panic, paranoia, loss of contact with reality, irrational or bizarre behaviour, stomach cramps and nausea.

How do drugs affect a person? The effects of a drug depend on the type of drug and a range of personal and environmental factors. Some factors to consider include:

· How much of the drug is taken and how often. Generally, the greater the quantity taken, the greater the effect. Overdose occurs when the amount taken exceeds the body's ability to cope with the drug.

· How the drug is taken. Generally, drugs that are injected or inhaled act very quickly and the effects are more intense. Snorting through the nose is the next fastest-acting method, while the effects of drugs eaten or swallowed take longer to occur.

· A person's physical characteristics, such as height, weight and gender also influence how a drug affects them.

· The proportion of body fat, rate of metabolism and, for women, stage of the menstrual cycle can all influence the intensity and duration of drug effects.

· The person's mood and environment also plays a role. How a person is feeling and the social setting can have a significant impact on drug effects. A person is more likely to enjoy the experience in a comfortable social atmosphere than in a threatening environment.

· Tolerance to the drug. The first time a person uses a drug, they have a very low tolerance and are likely to feel the effects very strongly. The more often the drug is taken, generally the less intense the effects will be. This means that larger amounts are needed to obtain the desired effect.

· Other drugs used (poly drug use). Combining drugs can increase or alter the effects, often in unpredictable ways.