Сутність і види державного боргу

Державний борг - це сукупність фінансових зобов 'язань цент­рального уряду, місцевих органів влади, державних підприємств і організацій, що підлягає погашенню в обумовлені терміни.

Згідно з Бюджетним кодексом України право здійснювати дер­жавні внутрішні та зовнішні запозичення, надані Міністерству фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України в ме­жах і на умовах, передбачених законом про Державний бюджет України.

Використовувати емісійні кошти НБУ для фінансування бюджет­ного дефіциту, а також позики для фінансування поточних видатків держави забороняється.

Граничний обсяг внутрішнього й зовнішнього державного боргу та граничний обсяг надання гарантій повинні встановлюватися на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України. Величина основної суми державного боргу не повинна перевищу­вати фактичного річного обсягу ВВП України.

Сума основного боргу (принципал) - первісна сума позики, на яку нараховуються проценти.

Процентні платежі за державним боргом - це платежі, які здійс­нюються за рахунок коштів державного бюджету за користування по­зиченими коштами. їхні розміри визначаються на момент платежу.

Поточна заборгованість за неоплаченими зобов'язаннями не вра­ховується у складі державного боргу доти, доки ці зобов'язання не будуть визнані як борг із фіксованим терміном погашення.

Розмір непогашеного боргу - це сума, яку необхідно сплатити при погашенні, а не сума, що визначена на момент виникнення бор­гового зобов'язання.

Залежно від ступеня охоплення державних боргових зо­бов'язань державний борг поділяється на капітальний і по­точний.

Капітальний державний борг - це сукупність усіх раніше випу­щених і непогашених на цей момент боргових зобов'язань, у тому числі відсотків, які мають бути сплачені.

Поточний державний борг - це сума витрат поточного періоду (як правило, фінансового року), спрямованих на погашення частини державного боргу, строк сплати якого настав, і на сплату щорічних відсотків для обслуговування капітального боргу, який переходить у майбутні періоди.

Чистий державний борг - це сума зобов'язань без урахування відсотків за користування позиками.

Залежно від позиції уряду держави щодо накопичення держав­ного боргу його поділяють на активний і пасивний.

Активний державний борг виникає внаслідок дискретних заходів уряду щодо залучення додаткових ресурсів. Він пов'язаний з форму­ванням активної форми бюджетного дефіциту. Активний дефіцит створюється внаслідок державного втручання у подолання кризи.

Пасивний державний борг створюється автоматично з виникнен­ням пасивного бюджетного дефіциту. Пасивний бюджетний дефі­цит виникає тому, що в умовах економічної кризи зменшуються доходи економічних суб'єктів, а тому й податкові надходження до бюджету.

Залежно від отримувача кредитних ресурсів державний борг може формуватися як прямий та умовний.

Прямий державний борг відображає обсяги залучених кредитних ресурсів, що надійшли в розпорядження уряду країни.

Умовний державний борг - це борг, сформований залученням кредитних ресурсів у розпорядження суб'єктів господарювання під гарантію уряду, коли виникають зобов'язання у держави як гаранта повернення ресурсів кредиторові у випадках неплатоспроможності позичальника.

Залежно від джерел залучення коштів державний борг поділяєть­ся на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній державний борг - це сукупність усіх отриманих і не­виконаних зобов'язань країни на користь резидентів щодо сплати ос­новної суми боргу та процентів за ним.

Зовнішній державний борг - це сукупність усіх отриманих і не­виконаних зобов'язань на користь нерезидентів щодо сплати основної суми боргу та процентів за ним.