Питання №45
(Проаналізуйте особливості проведення індустріалізації і колективізації сільського господарства в Україні,якими змінами у соціальній структурі суспільства позначилися ці процеси?)
Індустріаліза́ція в СРСР — комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) у період другої половини 20-х до кінця 30-х років.Проголошена як партійний курс XIV з'їздом ВКП(б) (1925 р.). Здійснювана, головним чином, за рахунок перекачування коштів із сільського господарства: спочатку завдяки «ножицям цін» на промислову і сільськогосподарську продукцію, а після проголошення курсу на форсування індустріалізації (1929 р.) — шляхом продрозкладки. Особливістю радянської індустріалізації був пріоритетний розвиток важкої промисловості та воєнно-промислового комплексу. Всього в СРСР споруджено 35 індустріальних гігантів, третину з яких — в Україні.
Процес індустріалізації в Україні в основному збігся із загальносоюзними тенденціями, хоч і мав певні особливості. Вони були зумовлені спеціалізацією промисловості республіки в межах єдиного народногосподарського комплексу країни, наявністю великих природних багатств і структурою розміщення продуктивних сил.
На початку індустріалізації в Україні здійснювалися побудова і реконструкція великих підприємств, що мали загально державне значення.У роки індустріалізації простежувалася нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки. Однією з особливостей індустріалізації в Україні було значне відставання модернізації легкої та харчової промисловості від важкої індустрії внаслідок менших масштабів капітального будівництва і недостатньої сировинної бази.В Україні були вищі темпи витіснення приватного сектору в економіці, ніж у СРСР загалом.
Основними цілями індустріалізації проголошувалися:
ü забезпечення економічної самостійності і незалежності СРСР;
ü ліквідація техніко-економічної відсталості країни, модернізація промисловості;
ü створення технічної бази для модернізації сільського господарства;
ü розвиток нових галузей промисловості;
ü зміцнення обороноздатності країни, створення військово-промислового комплексу;
ü стимулювання неухильного зростання продуктивності праці і на цій основі підвищення матеріального добробуту і культурного рівня трудящих.
Головні особливості радянської індустріалізації:
ü головними джерелами накопичення коштів для індустріалізації стали: «перекачування» коштів із села в місто; із легкої та харчової у важку промисловість; збільшення прямих і непрямих податків; внутрішні позики; випуск паперових грошей, не забезпечених золотом; розширення продажу горілки; збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хутра та хліба;
ü джерелами індустріалізації стала фактично неоплачена праця робітників і особливо селян; експлуатації багатьох мільйонів в'язнів ГУЛАГУ;
ü першочергова увага приділялася розвитку підприємств військового призначення, мілітаризація економіки;
ü у ході індустріалізації здійснювалася антирелігійна кампанія, відбувалося пограбування церков для потреб радянської економіки;
ü здійснювалася експлуатація трудового ентузіазму людей; впровадження масового «соціалістичного змагання».
Позитивні наслідки індустралізації
1. Робітники України створили могутню індустріальну базу, що за окремими показниками вивела Україну на рівень економічно розвинутих країн світу. Почали давати промислову продукцію гіганти металургії: «Запоріжсталь», «Азовсталь» і «Криворіжсталь». Стали до ладу Краматорський машинобудівний, Луганський паровозобудівний, Макіївський, Дніпродзержинський та інші металургійні заводи.
2.У 1930-х pp. в Україні змінилася структура господарства: зросла частка промисловості у порівняні з часткою сільського господарства в загальному обсязі валової продукції республіки.
3.Україна випередила за рівнем розвитку галузей важкої промисловості деякі західноєвропейські країни.
