Особливості розвитку пам’яті у молодшому шкільному віці

Вікові особливості мають і види пам'яті.

Спочатку молодші школярі краще запам'ятовують наглядний матеріал: предмети, які дитину оточують і з якими вона діє, зображення предметів, людей. Продуктивність запам'ятовування такого матеріалу значно вища, ніж запам'ятовування словесного матеріалу.[5]

Якщо ж говорити про запам'ятовування словесного матеріалу, то протягом молодшого шкільного віку діти краще запам'ятовують слова, які позначають назви предметів (конкретний матеріал), чим слова, які позначають абстрактні поняття (абстрактний матеріал).

В дослідженнях радянських психологів встановлено, що на запам'ятовування конкретних і абстрактних слів великий вплив має спільність сигнальних систем. Так, учні добре зберігають в пам'яті такий конкретний матеріал, який закріпляється в пам'яті з опорою на наглядні образи і являється значним в розумінні того, що запам'ятовується (наприклад, географічна назва, яка позначена на карті). Гірше запам'ятовують той конкретний матеріал, який не має опори на наглядний образ (назва, яка не пов'язана з картою) і не являється значним при засвоєнні того, що запам'ятовується.[4]

Абстрактний матеріал також запам'ятовується по різному. Краще запам'ятовується абстрактний матеріал, який узагальнює ряд факторів (наприклад, взаємозв'язок між окремими географічними явищами). І навпаки, учням тяжко запам'ятати абстрактний матеріал, якщо він не розкривається на конкретному матеріалі(наприклад, визначення понять, які не підкріплюють прикладами).

Конкретно-образний характер пам'яті молодших школярів проявляється і в тому, що діти справляються навіть з такими тяжкими прийомами запам'ятовування, як співвіднесення, ділення на частини тексту, якщо при цьому є опора на наглядність, наприклад, на ілюстрації.

В молодшому шкільному віці розвивається і логічна пам'ять.[9] Школярі поступово відокремлюються від заучування буквального вираження думок і починають володіти умінням схоплювати основний зміст засвоєного матеріалу.

Отже, в представленому розділі розглянуто основні загальні характеристики молодшого шкільного віку. Молодший шкільний вік- якісний своєрідний етап розвитку дитини. Розвиток вищих психічних функцій і особистості в цілому проходить в рамках провідної на даному етапі діяльності (учбової -згідно періодизації Д.Б.Ельконіна), змінюючи в цій якості ігрову діяльність, яка виступала як провідна в дошкільному віці. Включення дитини в учбову діяльність знаменує початок перебудови усіх психічних процесів і функцій.

Відбувається інтенсивний розвиток пізнавальних процесів.[5] Коротко ми окреслили основні процеси, що відбуваються в молодшому шкільному віці. Більш детально ми зупинилися на розгляді такого психічного процесу як пам'ять, зупинилися на основних видах та прийомах запам'ятовування. Пам'ять у дітей молодшого шкільного віку розвивається у двох напрямках - довільності і усвідомлення. Діти мимовільно запам'ятовують учбовий матеріал, який є цікавим для них і подається в формі гри, а також пов'язаний з яскравими наглядними посібниками або образами, спогадами. Змінюється співвідношення мимовільного і довільного запам'ятовування на користь зростання ролі останнього. Розвивається і здатність до довільного відтворення матеріалу.

Однак без педагогічної допомоги діти, як правило, використовують тільки найпростіший спосіб довільного запам'ятовування й відтворення -переказування.

Розвиток довільної пам'яті не означає ослаблення мимовільної. Мимовільна пам'ять молодших школярів характеризується новими якісними особливостями, зумовленими новим змістом та формами діяльності.

Під впливом навчання в молодших школярів формується логічна пам'ять, внаслідок чого істотно змінюється співвідношення образної та словесно -логічної пам'яті.