Патентування винаходів за кордоном може здійснюватися з використанням:
— традиційної системи патентування, тобто відповідно до ви-мог національних законодавств;
— процедури Договору про патентну кооперацію (РСТ);
— механізмів регіональних угод у сфері промислової власнос-ті (Конвенції про видачу європейського патенту, Євразійської патентно конвенції тощо).
В абсолютній більшості винаходів справи із зарубіжними патентними відомствами мають право вести відповідні зарубіжні патентні повірені. На них можна виходити або самостійно, або ж скористатися посередницькими послугами українських патент-них повірених, які знають своїх зарубіжних колег.
Заявниками винаходу в іноземних державах можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи. Питання про зміну заявника при патентуванні винаходу за кордоном має бути вирішено по узгодженню із заявником в Україні. Ця зміна має бути оформлена відповідним договором або передаточним актом.
Вартість одержання правової охорони на винахід в одній державі з використанням традиційної процедури з моменту подання заявки до одержання охоронного документа становить від 3 до 8 тис. дол. США. В цю вартість входить і сплата послуг патентного повіреного в державі патентування.
Матеріали заявки заявник готує самостійно чи користуючись послугами патентних повірених, що зареєстровані у патентному відомстві України. Підготовка матеріалів заявки передбачає складання опису винаходу і формули, а також необхідних юридичних документів, відповідно до вимог законодавств країн патентування.
25. Патентування винаходів, промислових зразків в окремій державі відповідно до вимог національного законодавства (традиційна процедура) до 70-х років ХХ століття часу було єдиною можливістю одержання правової охорони іноземними заявниками на зазначені об’єкти.
Незважаючи на те що на цей час більшість винаходів патентуються з використанням різних міжнародних і регіональних угод, патентування винаходу за традиційною процедурою залишається дуже важливим інструментом патентного захисту і ще довго не втратить своєї актуальності. У деяких випадках вибір заявником цієї процедури є найбільш доцільним, а інколи і єдино можливим.
Відповідно до цієї процедури, заявка на видачу патенту на винахід подається заявником в патентне відомство кожної із держав патентування. У більшості випадків національні патентні законодавства передбачають в обов`язковому порядку ведення всього діловодства за заявками на одержання патенту, починаючи з подання заявки і закінчуючи одержанням патенту і підтримкою його чинності, виключно через патентних повірених цієї держави. Це пояснюється тим, що діловодство по заявками регламентується великою кількістю підзаконних нормативних актів, інформацією про які іноземний заявник не володіє.
Для того, щоб заявка була прийнята іноземним патентним відомством, вона має відповідати всім передбаченим законодавством формальним вимогам. Як правило заявка має містити заяву, опис винаходу, формулу винаходу, креслення, якщо вони необхідні для розуміння опису, реферат, легалізовану копію первинної заявки, що була подана в іншу державу для встановлення пріоритету, переклад заявки на офіційну мову держави патентування (переклад може надійти протягом установленого строку після подання заявки), довіреність патентному повіреному, документ про сплату відповідного збору. Деякі національні законодавства передбачають подання декларації про авторство, передаточний акт, якщо право на одержання патенту передається.
Законодавство багатьох країн, передбачає складання докладного і повного опису винаходу. Опис має розкривати суть винаходу чітко і ясно, таким чином щоб середній спеціаліст у даній галузі міг здійснити винахід не докладаючи творчих зусиль. Незважаючи на цю вимогу національних законодавств, заявник має пам‘ятати, що секрети виробництва (типа "ноу-хау), які можуть мати самостійну цінність, по можливості не повинні розкриватися в описі винаходу.
26. Патентування відповідно до Договору про патентну кооперацію має свої переваги. Зокрема,
· можливість після отримання звіту про міжнародний пошук оцінити шанси на отримання патенту,
· 18 місяців часу (порівняно з подачею заявок безпосередньо в патентні відомства) на подачу заявки до інших країн;
· у зв'язку з міжнародною публікацією заявка стає цікавою для інвесторів та потенційних клієнтів. Багато заявників знаходять інвесторів на переведення заявки на національні фази саме завдяки міжнародній публікації.
27. Патент на винахід має територіальну дію тому патент України на винахід не є чинним в жодній з інших держав. Аналогічно і патенти на винахід видані в інших державах не є чинними в Україні. Приміром патент США на винахід не є чинним в Україні так само і патент на винахід України не є чинним в США.
Це випливає з міжнародних договорів учасницею яких є Україна зокрема з положень Паризької конвенції про охорону промислової власності.
Патент на винахід надає його власнику право використовувати винахід за своїм розсудом та виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід без його дозволу в Україні (ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»). В інших державах заборонити використовувати свій винахід власник патенту не може і винахід може вільно використовуватись.
Але вихід з такої ситуації є: патентувати свої винаходи в інших державах.
Законодавством України передбачена можливість для заявників України запатентувати свій винахід і в інших державах таким чином набувши прав на винахід в цих державах. В свою чергу іноземні заявники можуть запатентувати свої винаходи в Україні. Такі ж можливості передбачені національними законодавствами інших держав та міжнародними угодами.
Статтею 37 Закону визначено що будь-яка особа має право запатентувати свій винахід в іноземних державах. Але перш ніж подати заявку на винахід до патентного відомства іноземної держави необхідно подати її в Україні. У разі порушення цих вимог Закону патент визнається недійсним в Україні.
Слід зазначити що патентною експертизою яка проводиться в патентних відомствах передбачена перевірка винаходів на новизну. Ця перевірка визначає чи не є заявлений винахід відомим серед усіх загальнодоступних у світі до дати подання заявки. Якщо цей винахід є вже відомим то патенти на такі винаходи не видаються.
Якщо винахідник в Україні створив винахід і не подав заявку на видачу патенту на винахід а винахідник в США створив такий самий винахід пізніше але подав заявку на отримання патенту то дійсно про винахід українського винахідника ніхто не буде знати. Більше того запатентувавши свій винахід в Україні заявник із США матиме монополію на цей винахід і зможе заборонити його використовувати навіть тому українському винахіднику який його створив раніше.
Тому найкращим захистом прав на винаходи є подання заявки на винахід до Укрпатенту і отримання патенту.
