Соціально-економічні процеси країн як об’єкт прогнозування

Актуальність проблеми: Головною проблемою життєдіяльності будь-якої країни є успішний розвиток національної економіки із одночасною соціальною захищеністю населення. Рішення, які приймають керівні органи країн для управління економікою, нерідко зумовлюють негативні наслідки, тому передбачення цих наслідків і вибір найкращого шляху розв’язання в сучасній ситуації є головним завданням управління. З огляду на це підвищується роль науково обґрунтованих прогнозів соціально-економічних процесів. Прогнози необхідні за двома основними причинами: майбутнє невизначене і повний ефект від багатьох рішень, що приймаються зараз, не відчуватиметься впродовж певного часу.

Ціль роботи: Розглянути сучасні методи прогнозування, запропонувати сучасний метод прогнозування для удосконалення методів складання прогнозів з метою покращення економічної діяльності підприємств.

У наш час прогнозува­ння соціально-економічних процесів сформувалося у спеціальність, виник­ла нова галузь науки зі своєю специфічною методологією. У розвинених країнах створено інститути прогнозува­ння суспільного розвитку. Розроблення теорії та методів прогнозування соціально-економічної сфери дає змогу уникати експериментів над живими людьми, застосування нових технологій і сучасної обчислювальної техніки у цій царині, забезпечує вибір раціонального способу управління суспільством.

Прогнозування соціально-економічних процесів (СЕП) - це наукова дисципліна, яка вивчає розроблення прогнозів розвитку національної економіки та соціальної сфери в майбутньому, ґрунтується на науковому пізнанні соціально-економічних явищ і використанні всієї сукупності методів, засобів і можливостей прогностики.

Прогноз - науково обґрунтоване судження стосовно можливих станів об’єкта в майбутньому, альтернативні шляхи і терміни їх здійснення. Прогноз має випадковий характер, та оскільки він будується на підставі аргументованих наукових уявлень про стан і розвиток об’єкта, здійснення його є доволі імовірним. Самі розробники прогнозу оцінюють його як очікуваний, імовірний стан об’єкта в майбутньому.

Процес розроблення прогнозів називають прогнозуванням. Подібно до будь-якого процесу трудової діяльності (зокрема й творчої) характер прогнозування визначають його суб’єкт і об’єкт, застосовувані засоби й методи, а також навколишнє середовище.

Суб'єктами прогнозуваннясоціально-економічного розвитку є органи державної влади й місцевого самоврядування, корпорації й підприємства, також науково-дослідні й консалтингові організації, окремі експерти, яких залучають для розроблення й упровадження прогнозів.

Об'єктом соціально-економічного прогнозуванняє соціально-економічні процеси (СЕП) – тобто сукупність економічних і соціальних процесів формування та функціонування соціально-економічної системи, які характеризують динаміку зміни її параметрів на певному рівні господарювання.

На нашу думку, прогнози не можуть бути максимально точними без урахування саме соціального аспекту, тому що саме від суспільства залежить економіка країни. Але, я вважаю, що прогнозування соціальних процесів в економіці є найскладнішою частиною прогнозування. Неможливо скласти максимально точний прогноз, він може бути лише приблизним, тому що суспільство велике, а на мою думку, для точного прогнозу необхідно урахувати уподобання кожної людини. Для вирішення цієї проблеми необхідно більше приділяти увагу суспільству, населенню країни. Наприклад, підприємство проводить соціологічне опитування, в якому люди залишають свої відгуки відносно товару або послуги, свої побажання та зауваження. Тобто, кожна людина має бути замовником в прямому сенсі.

Але не кожне підприємство вважає доцільним ураховувати бажання клієнтів, та, на мою думку, в найближчий час кожен звернеться саме до цього методу прогнозування.

Отже, сьогодні прогнозування є важливою складовою економіки України та в житті кожної людини. Розроблення теорії та методів прогнозування соціально-економічної сфери дає змогу уникати експериментів над живими людьми, застосування нових технологій і сучасної обчислювальної техніки у цій царині, забезпечує вибір раціонального способу управління суспільством.

Добржанський Володимир Олегович

Студент 4 курсу

Одеський національний університет імені.І.І.Мечникова

Спеціальність «Економічна кібернетика»