Ручний та автоматизований варіанти форми Журнал-Головна (загальна характеристика)

Нині в Україні фактично застосовуються такі основні облікові форми:
меморіально-ордерна (за класичною меморіально-ордерною формою та формою «Журнал-Головна»);журнально-ордерна. Кожна із зазначених форм має автоматизований варіант, що містить чимало програмних продуктів, як-то «ПАРУС», «1С-Бухгалтерія», «БЭСТ», «Fin Expert», «Фінанси без проблем» і т. ін.Основною формою бухгалтерського обліку в бюджетних уста­новах є форма «Журнал-Головна» — різновид і спрощений варіант меморіально-ордерної форми. Форму «Журнал-Головна» роз­роблено Державним казначейством України на основі меморіаль­но-ордерної форми бухгалтерського обліку, яка застосовувалась у бюджетних установах раніше, з урахуванням вимог сьогодення. Ця форма застосовується в централізованих бухгалтеріях, які обслуговують установи освіти, охорони здоров’я, культури, у вузах, профтехучилищах, органах законодавчої та виконавчої влади, дослідних інститутах тощо.

Форма «Журнал-Головна» ґрунтується на широкому застосуванні системи місячних накопичувальних відомостей — меморіальних ордерів. Інструкцією про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, затвердженою Наказом Державного казначейства України від 27.07.00 № 68 (далі — Інструкція № 68) передбачено 15 меморіальних ордерів, зміст і порядок ведення яких розглядатиметься у відповідних темах. Кожний меморіальний ордер (МО) має постійний номер і призначений для відображення певних операцій з одним чи групою взаємозв’язаних рахунків/субрахунків.

Регістром синтетичного обліку за формою «Журнал-Головна» (в Інструкції № 68 назви форми немає) є книга «Журнал-Го­ловна», яка й дала назву формі. Облік у книзі «Журнал-Головна» ведеться, як правило, за субрахунками. За рішенням головного бухгалтера вона може вестись за синтетичними рахунками. Порядок відкриття книги, записів у неї, звірки оборотів і залишків розглядався в курсі «Бухгалтерський облік».

Розроблені Державним казначейством облікові регістри надають формі «Журнал-Головна» низку переваг і особливостей, завдяки яким її можна застосовувати в бюджетних установах, що мають різний обсяг господарських операцій і рівень технології їх оброблення. Це такі особливості:

1. Меморіальні ордери № 1—15 застосовуються в разі як ручного, так і автоматизованого ведення бухгалтерського обліку (наприклад, меморіальний ордер № 1. Накопичувальна відомість за касовими операціями — ф. № 380 (бюджет) і ф. № 380 — авт. (бюджет)).

2. Аналітичний облік організується:

використанням позиційного способу записів в окремих меморіальних ордерах (меморіальні ордери № 4, 6, 7, 8);

веденням типових регістрів аналітичного обліку (книг і карток кількісно-сумового обліку, касової книги, інвентарних карток тощо);

використанням спеціалізованих регістрів, призначених для бюджетних установ. З цією метою Державним казначейством України розроблено й затверджено 6 форм карток і книг аналітич­ного обліку бюджетних установ та порядку їх складання (Наказ Державного казначейства України від 06.10.2000 № 100).

3. В облікових регістрах синтетичного й аналітичного обліку забезпечується роздільний облік грошових коштів, доходів і видатків загального і спеціального фондів, що є принциповим для бюджетних установ.

4. Сувора регламентація облікових записів здійснюється на рів­ні не тільки синтетичного обліку (синтетичних рахунків і субрахунків), а й аналітичного, що надає формі «Журнал-Головна» переваг журнально-ордерної форми.

5. Пристосованість окремих регістрів синтетичного й аналітичного обліку до вимог звітності.

6. Ураховуються вимоги міжнародних стандартів щодо розділь­ного обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами.
З цією метою замість меморіального ордера № 6 «Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами» передбачено два меморіальні ордери: № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами» і № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами».

Діалогово-автоматизована (комп'ютерна) форма бухгалтерського обліку ґрунтується на комплексному використанні швидкодіючих ЕОМ, які забезпечують автоматизований процес збирання, реєстрації й опрацювання облікової інформації, необхідної для контролю й управління. Порядок опрацювання первинної документації на ЕОМ визначається системою програмного забезпечення, яка керує цим процесом. Дані первинних документів накопичуються у запам'ятовуючому пристрої ЕОМ (магнітні диски, магнітні стрічки).

Впровадження в обліковий процес комп'ютерної техніки зумовило заміну паперових носіїв інформації технічними з наданням їм, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 р. № 88), юридичної сили.

Кожну господарську операцію (або кілька однорідних згрупованих операцій) на підставі виправдних документів або меморіальних ордерів записують у книгу Журнал-головна, причому суму записують в одному рядку тричі: у графі оборотів, на дебет одного рахунка і кредит - іншого. Якщо запис складний, то суму дебетового або кредитового обороту записують на кількох рахунках, але загальна сума дебетових записів повинна дорівнювати загальній сумі кредитового запису (або навпаки), а також сумі, зазначеній у графі оборотів.

Аналітичний облік при формі Журнал-головна ведуть на картках або в книгах. Господарські операції в них записують на підставі виправдних документів, доданих до меморіальних ордерів. Наприкінці місяця за даними карток (книг) складають оборотні відомості по рахунках аналітичного обліку, підсумки яких порівнюють з оборотами і залишками відповідних синтетичних рахунків, що містяться у книзі Журнал-головна, і встановлюють правильність відображених господарських операцій в облікових регістрах. За даними книги Журнал-головна складають бухгалтерський баланс.