Використання технологій на основі Веб 2.0 у навчальному процесі

В умовах інформатизації суспільства все більш нагальною стає проблема підготовки молоді до використання сучасних інформаційних та комунікаційних технологій. Беззаперечною є потреба у модернізації процесу підготовки викладачів. Від вирішення цього завдання визначальною мірою залежатиме розвиток країни. Саме облаштування освіти є найміцнішим фундаментом суспільства – ще у середині ІХХ сторіччя констатував Костянтин Ушинський.

Для успішного електронного навчання важливим є знання усіх сучасних інструментів, що стосується впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес навчання, у тому числі й тих, які можна використовувати для передачі знань на відстані.

Існує ряд інструментів навчання, які прийшли з традиційного навчання, і лишатимуться обов'язковими постійно. Разом з тим більшість інструментів навчання постійно оновлюються за умов стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Зокрема, традиційно саме спілкуванню відводиться головна роль у процесі навчання. Спілкування – багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що спрямовані на обмін інформацією, сприймання та розуміння іншого, орієнтуючись на певну тактику і стратегію взаємодії. Засоби спілкування не є сталими. У цьому процесі як показують доробки вчених та освітянська практика чільне місце займають технології Веб 2.0., які дозволили:

• забезпечити простоту у спілкуванні та співпраці всіх учасників навчального процесу за допомогою мережних технологій, створення соціальних спільнот, засобів колективного спілкування та обміну знаннями;

• реально впровадити особистісно-орієнтовані технології навчання за умов докорінної зміни ролі викладача з основного джерела отримання знань до фасилітатора навчального процесу.

Фасилітація – стиль педагогічного спілкування, який передбачає полегшену взаємодію під час спільної діяльності учнів та учителів; ненав'язлива допомога групі чи окремій людині в пошуку способів виявлення розв'язування проблем, налагодженні комунікативної взаємодії між суб'єктами діяльності.

Аналіз науково-методичної літератури показує, що в умовах сьогодення школа лише напрацьовує методику застосування технологій Веб 2.0. У той же час широко використовуються мультимедійні презентації, блоги, Вікі-Вікі, геоінформаційні сервіси, віртуальні світи тощо. Крім того для систематичного застосування дистанційних технологій, заснованих на технологіях Веб 2.0, у навчальних закладах вже сьогодні використовуються спеціальні системи управління навчальним контентом - так звані LCMS (Learning Content Management System), які дозволяють реалізувати у навчальному процесі завдання, що ставляться перед системою освіти інформаційним суспільством. Системи управління навчальним контентом, які ще називають системами дистанційного навчання, передбачають створення та розміщення на їх базі електронних навчальних курсів. Учень отримує персональний доступ до такої системи, який забезпечує йому можливість користуватися у будь-який зручний для нього час поданими та розміщеними там навчальними матеріалами нового зразка. При цьому він отримує не лише статичний текст в електронному форматі, а й мультимедійній та відео ресурси та сервіси для колективного використання та спілкування як в онлайн так і в офлан режимах на зразок Вікі, форумів, блогів, вебінарів, підкатів тощо.

Впроваджуючи у навчальний процес LCMS навчальний заклад має можливість:

• накопичувати та аналізувати статистику навчальних досягнень учнів - статистика про успішність в режимі реального часу може передаватися викладачу, керівнику тощо;

• стандартизувати навчальний контент-один електронний курс можуть супроводжувати декілька викладачів, при цьому зміст його не змінюється, змінюється – методика навчання; впроваджувати систему атестації навчальних ресурсів через забезпечення дотримання певних вимог до їх подання та складу;

• оперативно адмініструвати - адміністратор навчання може оперативно надати або анулювати доступ учню до необхідного контенту;

• забезпечувати систематичну та відкриту взаємодію вчителів та учнів, учнів між собою на всіх етапах навчального процесу – при вивченні теоретичного матеріалу, його закріпленні при виконанні практичних завдань, обговоренні проблемних ситуацій та питань, спільному виконання навчальних проектів та їх оприлюдненому захисті, контролі результатів навчальної діяльності, рефлексії та самооцінюванні навчальних досягнень тощо.

У той же час для забезпечення якості навчального процесу дані технології потребують удосконалення. При опрацюванні поданих в електронних курсах навчальних матеріалів у учня можуть виникати додаткові питання, відповіді на які він не завжди в змозі самостійно відшукати, тобто учні потребують консультацій як періодичних, так і систематичних, які забезпечують успішне просування учня у навчальному процесі; складний матеріал набагато простіше засвоювати при його поясненні у реальному часі, коли надається можливість безпосередньо в ході пояснення ставити уточнюючи запитання вчителеві, необхідно забезпечити інтерактивність при обговоренні та навчити учнів самостійно ставити проблемні запитання та організовувати їх обговорення між собою; постає проблема навчання учнів рефлексії, самооцінюванню, оцінюванню результатів навчальних досягнень не лише вчителем а й учнями між собою за наперед визначеними та оприлюдненими критеріями оцінювання всіх видів навчальної діяльності; створення умов, як технічних так і методичних, для забезпечення виконання вчителем ролі фасилітатора навчального процесу, спільної групової роботи учнів, в тому числі за допомогою спеціальних мережних сервісів тощо.

Для вирішення зазначених методичних проблем при впровадженні дистанційних технологій навчання можна застосовувати технологію онлайн семінару під назвою вебінар.

Вебінар - це технологія, яка дозволяє в повній мірі відтворити умови колоборативної (спільної) форми організації навчання, а саме семінарського, лабораторного занять, лекцій, використовуючи засоби аудіо-, -відео обміну даними та спільної роботи з різноманітними об'єктами, незважаючи на те, що його учасники можуть фізично знаходитися в різних місцях. Таким чином створюється віртуальна «аудиторія», що об'єднує всіх учасників вебінару. Вебінаром можна вважати віртуальний семінар, організований за допомогою Інтернет-технологій. Вебінар має головну ознаку семінару – інтерактивність, яка може бути забезпечена за допомогою моделі: доповідач – слухачі, які ставлять питання та обговорюють їх, причому в ролі доповідача може бути як вчитель так і учень, залежно від ролі, яку він має виконувати за сценарієм проведення такого семінару.

Наприклад, Веб-каст – це асинхронна технологія, яка забезпечує лише односторонню доповідь, без інтерактивної взаємодії між доповідачем та слухачами. Веб-каст створюється викладачем чи учнем та розміщується для ознайомлення на навчальній мережній платформі.

Блог, як технологію ведення в Інтернеті власного щоденника, слід віднести до асинхронних мережних сервісів. Його також можна розглядати як варіант особистого освітнього простору та засіб для організації спільної діяльності певної групи студентів – відкритим чи закритим середовищем для організації педагогічних дискусій з різних напрямів. Таке використання блогів допустимо та виправдано, оскільки багато блогів мають додаткові переваги перед форумами: можливість публікувати в тексті мультимедійні фрагменти, можливість перехресних зв'язків між кількома гілками дискусій. Однак блоги не дозволяють обмінюватися повідомленнями в онлайні.

Вікі технології базується на реалізації радикальної моделі колективного гіпертексту, коли можливість створення та редагування будь-якого запису надається кожному із членів мережної спільноти. Це робить Вікі найбільш перспективним засобом для колективного написання гіпертекстів. Саме тому Вікі можна використовувати з метою:

• персонального інформаційного менеджера;

• для організації спільної роботи над колективним проектом. Вікі можна розглядати колективною електронною дошкою, на якій може писати ціла група;

• створення та користування базами даних – середовищ для збереження колективного досвіду тощо.

Все частіше Вікі розглядається як ефективний засіб для організації педагогічної діяльності викладача та як елемент дистанційного навчального курсу. Перший досвід використання колективного середовища зводиться до створення окремих непов'язаних між собою сторінок-презентацій колективної роботи. Перехід на новий рівень спільної діяльності вимагає від організаторів додаткових зусиль, які розширювали б поле зору учасників спільноти, допомагали їм відслідковувати напрями діяльності один одного.

Соціальний сервіс Вікі може бути використаним у педагогічній практиці різними способами:

• подання, розширення та анотування навчальних матеріалів, тобто створення приміток, коментарів та анотацій на полях лекцій, які можуть складати викладачі та учні. На зворотному боці кожної основної Вікі-статті, присвяченій розкриттю та обговоренню певної проблеми, всі зацікавлені учасники можуть залишати свої коментарі та вести обговорення. Електронний варіант подання навчальних матеріалів надає студентам можливість прослідкувати зв'язки між текстами. Система зворотних посилань дозволяє прослідкувати, з яких матеріалів лекцій та семінарських занять посилання звертаються до даного автора;

• спільне створення віртуальних екологічних (географічних, історичних тощо) екскурсій;

• колективне створення творчих робіт;

• колективне створення енциклопедій.

Електронні конференції дозволяють привернути до участі в обговоренні різних проблем досить широке коло бажаючих, забезпечуючи при цьому кожному учаснику можливість одночасної присутності відразу на кількох конференціях, не відходячи від свого комп'ютера. Для всіх учасників навчального процесу електронні конференції дозволяють не лише бути в курсі розвитку проблематики, яка їх цікавить, брати участь в обговоренні проблем певної предметної галузі, але і самому висловлюватися з питань, що обговорюються, безпосередньо в процесі інформаційного спілкування знайти однодумців, зацікавлених колег в обміні інформаційними ресурсами.

Вебінар має всі переваги традиційного семінару, відтворюючи можливості особистого спілкування між слухачами, а також живого спілкування між слухачами та доповідачем. Отже вебінари мають такі переваги:

- висока доступність для «відвідування» слухачами;

- значна економія часу на організацію;

- зручність для «відвідувачів» - сприйняття відомостей та знань у звичній обстановці, без зайвих шумів тощо;

- інтерактивна взаємодія між доповідачем та слухачами, також слухачами між собою тощо.

Веб-тури - спільний веб-серфінг, засіб, що дозволяє спільно «подорожувати» по веб-сайтам.

Колективна робота з засобом створення презентацій - спільна групова робота з мультимедійними презентаціями..

З вищезазначеного можна зробити висновок, що в умовах сьогодення, коли створюється єдиний інтелектуальний і емоційний простір засобами інтернет технологій, нагальною проблемою стає поєднання класичних педагогічних технологій з інформаційними технологіями навчання. Технології Веб 2.0., містять великий потенціал підвищення ефективності навчального процесу і потребують чіткого визначення умов їхнього використання.