Завдання міжнародного співробітництва в галузі стандартизації і сертифікації

ТЕМА 11. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ І СЕРТИФІКАЦІЇ

Розвиток міжнародної торгівлі вимагає єдиного підходу до оцінки якості продукції, її характеристик, вимог до маркування, паку­вання, збереження та транспортування. У міжнародній стандартизації зацікавлені як індустріальні розвинені країни, так і країни, що розви­ваються, які створюють власну національну економіку. Ця зацікав­леність пов'язана з поширенням міжнародних науково-технічних і торговельно-економічних зв'язків.

Завдяки міжнародному співробітництву в галузі стандартизації, початок якого можна віднести на кінець XIX - початок XX ст., фахівці усіх країн говорять нині на єдиній "технічній мові", яка обслуговує телефонний зв'язок між різними країнами, міжнародні польоти літаків, діяльність міжнародних банків та інше.

Міжнародна стандартизація одночасно є наслідком та інстру­ментом управління науково-технічним і економічним розвитком у світі. Вона сформувалась на базі міжнародного розподілу праці, поглиблення на цій основі процесів спеціалізації та кооперації вироб­ництва. Міжнародний розподіл праці сприяє підвищенню ефектив­ності суспільного виробництва.

Економічне і науково-технічне співробітництво між країнами характеризується сьогодні швидкими темпами зростання міжнародної торгівлі, підвищенням частки наукоємної та технічно складної про­дукції в загальному обсягу товарообігу, прискореним впровадженням досягнень науково-технічного прогресу в виробництві продукції, підвищенням попиту споживачів до її якості та надійності. У цих умовах значно зростає роль міжнародної стандартизації як органі­заційно-технічної основи співробітництва країн у різних галузях науки, техніки, економіки, виробництва, що покликана пов'я­зати та систематизувати вимоги світової торгівлі, інтереси спожи­вачів, сприяти найбільш повному використанню продуктивних сил.

Особливе значення міжнародна діяльність зі стандартизації набуває у світлі рішучих заходів, які здійснюються світовим това­риством щодо ліквідації перешкод та обмежень у торгівлі між країнами. Стандартизація у міжнародному масштабі створює сприят­ливі умови для торгівлі за рахунок єдиних підходів до якості продукції, її взаємозамінності, технічної сумісності, безпеки й охорони навколишнього середовища, що пов'язано з розробкою міжнародних стандартів (МС). Використання МС, досвіду міжнародної стан­дартизації дозволяє швидко розвивати і піднімати виробництво до рівня передових промислових країн і тим самим розвивати та поглиблювати торговельно-економічні відносини між країнами. МС, які розробляються різними міжнародними організаціями, усувають технічні бар'єри у торгівлі (ТВТ), що пов'язано з розрізненнями у національних стандартах країн світу. Крім того, на перший план висувається проблема якості продукції.

Міжнародні рекомендації, наведені у стандартах, не обов'язкові для країн, але відповідність продукції нормам подібних стандартів визначає її вартість і конкурентоспроможність на світовому ринку. Конкурентоспроможність національної продукції на світовому ринку є важливим стимулом для країн, які бажають брати участь у між­народній діяльності зі стандартизації. Сьогодні стандартизація є одним з діючих засобів забезпечення високоякісною та конкуренто­спроможною продукцією споживачів, а також має першорядне зна­чення для підвищення зовнішньоторговельного обігу країни.

Зовнішня торговельна діяльність країн залежить від розвитку національних систем стандартизації, їх відповідності вимогам Гене­ральної угоди тарифів і торгівлі (GАТТ) і Кодексу цієї організації. GАТТ є всебічним міжурядовим договором, чинним з 1947 р., що виз­начає права і зобов'язання сторін-учасників в галузі зовнішньої торгівлі, яка об'єднує більше 100 країн. Усі учасники GАТТ і ті країни, які бажають приєднатися до цієї організації, повинні виконувати принципові правила Кодексу стандартів з 40 позицій.

Головне завдання GАТТ полягає у лібералізації зовнішньої тор­гівлі шляхом усунення митних бар'єрів і зниження тарифів, а також використання нетарифних засобів регулювання торгівлі. У 1993 р. на Уругвайському раунді було прийнято рішення про перетворення GАТТ у Світову організацію торгівлі (WTО), яка офіційно почала функціонувати з 1 січня 1995 р. GАТТ, як всебічна угода, що регулює торгівлю товарами, стала складовою частиною WTO.

Сферою дії Угоди ТВТ, так званого Кодексу GАТТ/WТО зі стандартів є технічні правила, регламенти і стандарти, які можуть впливати на торгівлю прямим чи непрямим чином. Угода ТВТ засвід­чує, що національні або регіональні стандарти, які містять обов'язкові вимоги, не створюють непотрібних перешкод у світовій торгівлі, якщо вони базуються на узгоджених міжнародних стандартах. Тому WТО підкреслює перевагу стандартів, які розробляються Міжнародною організацією зі стандартизації (1SO), Міжнародною електротехнічною комісією (ІЕС) та Міжнародним союзом телекомунікацій (ІТU). Діяльність цих організацій поширюється на усі галузі стандартизації у світі та підтримує реалізацію Угоди ТВТ. Угода WТО та ТВТ на осно­ві міжнародних стандартів - це фундамент світового ринку.

ІSО та ІЕС здійснюють тісне співробітництво з питань стандар­тизації з різними міжнародними та регіональними організаціями еко­номічного і науково-технічного профілю. Торговельно-правовий законодавчий зв'язок стандартизації з міжнародною торгівлею й економічним співробітництвом країн знаходиться у центрі уваги таких міжнародних організацій, як Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН), Європейське товариство (ЄС), GАТТ, WТО тощо. ІSО та ІЕС від імені WТО опублікувало у 1996 р. Покажчик Угоди ТВТ для подання систематизованої інформації про органи стан­дартизації, які дотримуються Кодексу доброчинної практики щодо розроблення, приймання та застосування стандартів (додаток № 3 до Угоди ТВТ). Угодою ТВТ передбачається інформаційний обмін між усіма членами WТО стосовно вимог стандартів, правил і технічних регламентів на продукцію.

Процес приєднання України до GАТТ розпочався у 1993 р. Нині Україна проводить консультації та двосторонні переговори з членами WТО. Рекомендовано визначити перехідний період щодо кожної Угоди WТО у рамках вступу України до цієї впливової міжнародної економічної організації. Прагнучи інтегруватися у світову економіку, Україна має намір гармонізувати своє законодавство та нормативні документи з нормами GАТТ/WТО, привести у відповідність до них митне і тарифне регулювання та інші механізми управління зовніш­ньоекономічною діяльністю.

Основним завданням державного регулювання розвитку внут­рішньої торгівлі на сучасному етапі є застосування односторонніх обмежень імпорту товарів відповідно до норм і принципів системи GАТТ/WТО за наявності причинно-наслідкових зв'язків між зрос­танням обсягу їх імпорту та заподіяння серйозної шкоди націо­нальному виробництву або загрозою такого заподіяння тощо.

Україна приділяє велику увагу міжнародному науково-техніч­ному співробітництву в галузі стандартизації і сертифікації з різними організаціями і бере безпосередню участь у роботі міжнародних і регіональних організацій та їх технічних комітетів. Основними завданнями між­народного науково-технічного співробітництва в галузі стандар­тизації і сертифікації є:

• зближення та гармонізація ДСС України з міждержавними та регіональними системами, прогресивними національними системами стандартизації і сертифікації інших країн;

• удосконалення та розвиток фонду НД України з питань стан­дартизації і сертифікації на засадах застосування міжнародних, регіональних і національних стандартів інших країн, а також систематизація, уза­гальнення та максимальне використання досягнень науково-техніч­ного прогресу;

• проведення цілеспрямованої науково-технічної та економічної політики шляхом розроблення міжнародних і регіональних стандартів на базі стандартів України на нові конкурентоспроможні види продукції та послуг;

• поліпшення нормативного забезпечення торговельного, еко­номічного і науково-технічного співробітництва з іншими країнами та участь в міжнародному розподілі праці;

• забезпечення захисту інтересів країни під час розроблення міжнародних, регіональних і міждержавних стандартів;

• забезпечення єдності вимірювань;

• забезпечення взаємного визнання результатів випробувань і сертифікації продукції.

У галузі міжнародної стандартизації і сертифікації Держспоживстандарт України, як національний орган зі стандартизації і сертифікації, представляє Україну в між­народних та міждержавних організаціях з питань стандартизації і сертифікації:

• з 1992 року - в Міждержавній Раді зі стандартизації, метро­логії та сертифікації країн СНД (в рамках "Угоди про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та серти­фікації" та інших);

• з 1993 року - в Міжнародній організації зі стандартизації (ІSО) та Міжнародній електротехнічній комісії (ІЕС) - найбільш впливових міжнародних організаціях у сфері стандартизації і сертифікації;

• з 1997 року Україна є членом за підпискою Європейського комітету зі стандартизації (СЕN) і членом-кореспондентом Між­народної організації законодавчої метрології (ОІМL).

Держспоживстандарт України бере активну участь у роботі Робочої групи з питань стандартизації ЄЕК ООН, представляє Україну в Орга­нізації державних метрологічних комітетів ІSО - Комітеті з інфор­маційних систем і послуг (INFСО), Комітеті з оцінки відповідності (САSСО), є членом міжнародної інформаційної мережі (ІSONЕТ).

Ведуться роботи щодо вступу України до Європейського комітету зі стандартизації в електротехніці (СЕNЕLЕС) та до Регіо­нальної Організації метрологічних установ країн Західної Європи (ЕURОМЕТ).

Держспоживстандарт України послідовно здійснює активну політику, спрямовану на укладання двосторонніх міжнародних угод про спів­робітництво в галузі -стандартизації, метрології та сертифікації.