Навчальна мета самопідготовки

Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про примусові заходи медичного характеру та примусове лікування.

Час проведення самопідготовки – 2 години.

Питання для самопідготовки та самоконтролю:

Примусові заходи медичного характеру.

Примусове лікування.

Методичні вказівки по вивченню теми

Перше питання: засвоєння матеріалу необхідно почати з визначення поняття примусових заходів медичного характеру, враховуючи положення ст. 92 КК України. Також слід визначитись з метою та підставами застосування примусових заходів медичного характеру, з категоріями осіб, до яких вони можуть бути застосовані. Слід пам’ятати, що застосування примусових заходів медичного характеру можливо лише до осіб, які є суспільно небезпечними (ч. 2 ст. 416 КПК України). Розглядаючи види примусових заходів медичного характеру, необхідно зазначити, що Кримінальний кодекс України 2001 р. вперше передбачив примусовий захід медичного характеру, що не пов’язаний з поміщенням особи до стаціонарного психіатричного закладу, окрім цього, КК надав суду право передавати психічно хворого на піклування родичам або опікунам з обов’язковим лікарським наглядом. Потрібно детально проаналізувати кожний з видів таких заходів, зазначити необхідність застосування примусових заходів медичного характеру щодо окремих категорій осіб, в залежності від психічного стану та характеру вчиненого діяння. Слід виділити критерії, які суд враховує при призначенні певного виду примусових заходів медичного характеру.

Щодо продовження, зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру необхідно виходити з того положення, що примусові заходи медичного характеру застосовуються до особи без вказівки на тривалість перебування у психіатричних закладах. Слід пам’ятати, що таке лікування повинно продовжуватися до видужання або зміни ступеня тяжкості захворювання, коли особа перестає бути небезпечною для себе або інших осіб. Необхідно визначитись з умовами, за яких примусові заходи медичного характеру можуть бути продовжені, змінені або взагалі припинені. При цьому слід звернути увагу на саму процедуру продовження, зміни та припинення.

При розгляді другого питання про примусове лікування необхідно звернути увагу, що на відміну від примусових заходів медичного характеру, які застосовуються до неосудних та обмежено осудних, примусове лікування застосовується „до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб”, що свідчить про його специфіку. Увагу слід приділити можливості застосування примусового лікування незалежно від призначеного покарання, звернувшись до Основ законодавства України про охорону здоров’я виділити категорії осіб, до яких може бути застосоване примусове лікування. Необхідно визначити підстави для застосування примусового лікування, окреслити юридичний і медичний критерії. Розкрити питання щодо продовження й припинення примусового лікувального процесу, звернувши увагу на те, що частково ці питання вирішено у кримінально-процесуальному і кримінально-виконавчому законодавстві.

Література.

Основна

1. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, Л.М.Кривоченко та і.н.; За ред. Проф. В.В.Сташиса, В.Я.Тація – К.: Юрінком Інтер, 2007.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ – Харків, 2005.

3. Бажанов М.І. Кримінальне право України: Загальна частина. Учбовий посібник./ Укладач Тютюгін В.І..-Дніпропетровськ: Пороги. 1992.

4. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах / Упоряд. Н.О. Гуторова, О.О. Житний. – Х.: Одіссей, 2007.

Додаткова

1. Музика А. А. Примусові заходи медичного і виховного характе­ру. — К: Нац. акад. внутр. справ України, 1997. — 125 с.

2. Овчинникова А.П. Сущность и значение принудительных мер медицинского характера. – М., 1977.

3. Протченко Б.А. Принудительные меры медицинского характера. М., «Юрид. лит.», 1976. – 103 с.