Методичні вказівки по вивченню теми. При викладенні першого питання теми слід розглянути історію розвитку принципів та загальних засад призначення покарання

При викладенні першого питання теми слід розглянути історію розвитку принципів та загальних засад призначення покарання. Слід ознайомитися з точками зору про відмежування принципів від загальних засад призначення покарання. Розкрити зміст принципів законності, справедливості, гуманізму та індивідуалізації призначення покарання.

Вивчаючи друге питання особливу увагу слід приділити характеристиці статті 65 КК України, що визначає загальні засади призначення покарання. Слід враховувати, що загальні засади призначення покарання, як їх закріплено в законі, складаються в своїй сукупності з наступних трьох критеріїв:

а) суд визначає покарання в межах, встановлених санкцією статті закону, що передбачає відповідальність за цей злочин;

б) суд визначає покарання у відповідності до положень Загальної частини КК України;

в) суд визначає покарання, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

При характеристиці першого критерію слід розкрити значення призначення судом покарання лише в межах (рамках) санкції статті Особливої частини КК України, за якою кваліфіковано діяння винного.

При розгляді другого критерію важливо вказати, які принципові положення, що відносяться до злочину, умов відповідальності за нього, призначення покарання, визначення видів покарання та звільнення від покарання, необхідно враховувати в якості передумови застосування покарання. Слід також детально проаналізувати ці передумови застосування покарання.

При висвітленні третього критерію загальних засад призначення покарання особливу увагу слід приділити тяжкості злочину (характер та ступінь суспільної небезпеки). Необхідно розкрити зміст понять «характер» (якісна характеристика) та «ступінь» (кількісна характеристика) суспільної небезпеки діяння, а також назвати об’єктивні та суб’єктивні обставини, що впливають на характер та ступінь суспільної небезпеки злочину.

Далі слід розглянути обставини, які характеризують особу винного. В роботі слід проаналізувати дані про особу винного, які враховуються судовою практикою при призначенні покарання: фізичний стан, психічний стан, соціальний статус та правовий статус винного.

Відповідаючи на третє запитання, слід мати на увазі, що у ст.65 КК в якості складового елементу загальних засад призначення покарання виступають обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Слід визначити правову природу пом’якшуючих та обтяжуючих обставин і висловити свою думку з приводу того, на що ж вони повинні впливати: на пом’якшення та обтяження покарання, відповідальність, вини, ступеню тяжкості. Необхідно також перерахувати пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, що враховуються судом при призначенні покарання. При вивченні даного питання слід зупинитися на двох моментах: про закритий чи відкритий перелік обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, та про врахування цих обставин у випадку, коли їх включено законодавцем в якості ознаки складу злочину. Розглядаючи питання про врахування судом пом’якшуючих та обтяжуючих обставин при призначенні покарання, необхідно засвоїти сам «механізм» такого врахування. При цьому особливу увагу слід приділити мотивуванню покарання у вироку. На завершення, необхідно обґрунтувати положення про те, що обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, повинні розглядатись не ізольовано, а в єдиній сукупності.

При розгляді четвертого питання необхідно звернути увагу на те, що в ст.68 КК законодавець визначає певні особливості призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті. Слід пам’ятати, що при призначенні покарання за незакінчений злочин суд, керуючись положеннями статей 65-67 КК, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця. При призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись положеннями статей 65-67 КК, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину.

Аналізуючи п’яте питання, слід враховувати, що ст. 69 КК України - це особлива, виключна норма, яка вносить певні корективи у загальні засади призначення покарань. Розглядаючи ст. 69 КК, необхідно детально проаналізувати підстави застосування цієї норми: 1) наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, 2) особа винного. Необхідно проаналізувати поняття "особи винного" й показати які обставини повинні враховуватись при її оцінці. Слід також розглянути проблему врахування при призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, негативних факторів, що характеризують особу винного (наприклад, зміни соціального оточення, негативні характеристики з місця проживання та роботи, та ін.) Необхідно розкрити проблему єдиного врахування двох підстав застосування ст. 69 КК.

Далі слід детально проаналізувати порядок застосування ст. 69 КК, коли суд призначає покарання нижче нижньої межі і коли він приймає рішення про перехід до іншого, більш м’якого покарання. При цьому необхідно мати на увазі, що у першому випадку суд призначає той же вид покарання, який фігурує у санкції, але у нижчих межах. Важливо вказати, до якої межі суд може знизити таке покарання, як застосовується така норма при наявності альтернативних санкцій.

Аналізуючи перехід до іншого більш м’якого покарання, слід вказати коли цей варіант доцільно використовувати суду; які види покарань тут можуть бути призначені.

Особливу увагу слід зосередити на аналізі положень ст. 69 КК стосовно призначення додаткових покарань. Тому необхідно проаналізувати, яким чином додаткові покарання закріплені у санкціях статей Особливої частини КК і як це впливає на специфіку застосування ст. 69 КК. Слід також розглянути проблему звільнення винного від обов’язкового додаткового покарання і пом’якшення такого покарання у порядку ст. 69 КК. Далі необхідно визначити скільки усього є варіантів застосування ст. 69 КК і показати особливості її використання при вчиненні тяжких злочинів; розглянути питання про мотивування у вироку суду застосування такої виключної норми; розглянути питання про місце ст.69 КК по відношенню до статей Загальної частини КК; особливості використання статті 69 КК при вчиненні особою не одного, а двох чи більше злочинів.

При відповіді на шосте питання, на підставі вивчення ст. ст. 70, 71 КК України слід з’ясувати порядок призначення покарання при вчиненні особою декількох злочинів та за декількома вироками, провести відмінність призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків. Визначити принципи визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків: поглинання повного складання, часткового складання. Слід зосередитися на можливості визначення остаточного покарання при сукупністю вироків лише у випадках, коли за один зі злочинів призначене довічне позбавлення волі.

Література.

Основна

1. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, Л.М.Кривоченко та і.н.; За ред. Проф. В.В.Сташиса, В.Я.Тація – К.: Юрінком Інтер, 2007.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ – Харків, 2005.

3. Бажанов М.І. Кримінальне право України: Загальна частина. Учбовий посібник./ Укладач Тютюгін В.І..-Дніпропетровськ: Пороги. 1992.

4. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах / Упоряд. Н.О. Гуторова, О.О. Житний. – Х.: Одіссей, 2007.

Додаткова

1. Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. — К.: Вища школа, 1980. — 216 с.

2. Бажанов М. И. Назначение наказания по совокупности преступлений и совокупности приговоров: Учеб. пособие. — X.: Юрид. ин-т, 1977.-50 с.

3. Маляренко В. Г. Покарання за новим Кримінальним кодексом України. —К: Фонд «Правова ініціатива», 2003. — 156 с.

4. Полтавець В. В. Загальні засади призначення покарання за кри­мінальним законодавством України. — Луганськ: РВВ ЛАВС, 2005. — 240 с.

5. Тютюгін В. І. Призначення більш м'якого покарання, ніж перед­бачено законом: Конспект лекції. — X.: УЮА, 1993. — 18 с.

6. Тютюгин В.И. Назначение наказания при совершении нескольких преступлений и по нескольким приговорам. Конспект лекций. – Харьков, 1992.