Правила Оформлення курсової роботи

3.1 Загальні вимоги. Курсову роботу пишуть від руки або друкують за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також використати папір форматів у межах від 203х288 до 210х297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату АЗ.

Обсяг основного тексту курсової роботи повинен становити 35-40 сторінок комп’ютерного тексту. Зазначений обсяг курсових робіт розрахований на використання при їх оформленні звичайних (не портативних) друкарських машинок при друкуванні через 2 інтервали на папері формату А4 або комп'ютерів з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий - не менше 30 мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою.

Вписувати в текст курсової роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання курсової роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи і розміщують, як правило, в додатках.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту.

В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

3.2 Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати:«1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу не повинна стояти крапка, наприклад: «2.3» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера не повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсової роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в курсової роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу (за винятком таблиць, поданих у додатках) курсової роботи. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в курсової роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Формули в курсової роботі (якщо їх більше одної) нумерують аналогічно рисункам та таблицям. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1).

3.3 Ілюстрації. Ілюструють курсові роботи, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Приклад:

Рис. 2.4 Схема розміщення елементів касети:

1 - розмотувач плівки;

2 - сталеві ролики;

3 - привідний валик;

4 - опорні стояки.

Основними видами ілюстративного матеріалу в курсових роботах є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. 3.3)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.3» або «... як це показано на рис. 3.3».

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

3.4 Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок,) - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм.

Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Таблиця друкується 14 шрифтом 1,5 інтервалом, але, при необхідності, якщо це покращить вигляд роботи може друкуватись 12 шрифтом з одинарним інтервалом.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дипломної роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - бокових.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл. 1.2".

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див.табл.1.3".

3.5 Оформлення списку використаних джерел. В списку використаної літератури спочатку розміщуються нормативні акти (за роками прийняття), а далі всі інші літературні джерела в алфавітному порядку за авторами а при відсутності такого – по назві видання.

3.6 Додатки. Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках курсової роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток _» Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г', Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

 

 

РОЗДІЛ 4

Захист курсової роботи

Виконану і належним чином оформлену курсову роботу студенти в призначений термін здають керівнику на рецензування.

Керівник курсової роботи знайомиться з її змістом і готує на неї письмову рецензію. У рецензії відмічаються позитивні і негативні сторони роботи, недоліки її змісту і оформлення. При необхідності робота повертається студенту на доопрацювання. Відрецензована робота повертається студенту для підготовки до захисту перед комісією, яку призначає завідуючий кафедрою.

Студент у виділений для нього час (5-8 хв.) робить коротку доповідь в якій розкриває основний зміст роботи, дає відповіді на критичні зауваження, які вказані в рецензії керівника, а також на питання членів комісії. Комісія, як правило, задає питання по темі роботи студента. Захищенні роботи, підписані головою і членами комісії передають по реєстру завідуючому лабораторією кафедри. Однією з умов впровадження нових технологій навчання для забезпечення якості підготовки фахівців є модульно-рейтингова система оцінки успішності студентів.

Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за курсову роботу – 100. Шкала оцінювання:

Відмінно – 90

Добре – 75-89

Задовільно – 60-74

Незадовільно – 59

Максимальна кількість балів, яку отримує студент за курсову роботу при перевірці керівником – 60 балів. З них:

- технічний рівень - 10;

- якість -10;

- складність - 20;

- новизна – 10;

- ритмічність роботи відповідно до календарного графіку – до 10-ти балів.

Захист оцінюється за глибиною знань теми:

- публічний згідно графіку - до 30 балів;

- публічний в резервний день - до 25 балів;

- не публічний (комісії) - до 20 балів;

- не публічний (комісії) (за 2-ю відомістю) - до 15 балів;

- не публічний (комісії) (за 3-ю відомістю) - до 10 балів.

Студент може отримати додаткові бали згідно з рішення комісії по захисту (10 балів), якщо його робота має значну практичну цінність.

Курсова робота оцінюється тільки один раз. В разі одержання при захисті роботи незадовільної оцінки викладач призначає студенту нову тему курсової роботи, яка захищається студентом в строки встановлені деканатом.

 

 

РОЗДІЛ 5

Теми курсових робіт

1. Організація та економічна ефективність виробництва озимої пшениці на біоетанол.

2. Організація та економічна ефективність виробництва ярої пшениці на біоетанол.

3. Організація та економічна ефективність виробництва жита на біоетанол.

4. Організація та економічна ефективність виробництва ярого ячменю на біоетанол.

5. Організація та економічна ефективність виробництва озимого ячменю на біоетанол.

6. Організація та економічна ефективність виробництва цукрових буряків на біоетанол.

7. Організація та економічна ефективність виробництва картоплі на біоетанол.

8. Організація та економічна ефективність виробництва кукурудзи на біоетанол.

9. Організація та економічна ефективність виробництва проса на біоетанол.

10. Організація та економічна ефективність виробництва соняшнику на біодизель.

11. Організація та економічна ефективність виробництва сої на біодизель.

12. Організація та економічна ефективність виробництва озимого ріпаку на біодизель.

13. Організація та економічна ефективність виробництва ярого ріпаку на біодизель.

14. Організація та економічна ефективність виробництва льону на біодизель.

15. Організація та економічна ефективність виробництва гірчиці на біодизель.

16. Організація та економічна ефективність використання відходів ВРХ на біогаз.

17. Організація та економічна ефективність використання відходів свиней на біогаз.

18. Організація та економічна ефективність використання пташиного посліду на біогаз.

19. Організація та економічна ефективність використання кукурудзяного силосу на біогаз.

20. Організація та економічна ефективність виробництва верби на паливні брикети.

21. Організація та економічна ефективність виробництва тополі на паливні брикети.

22. Організація та економічна ефективність використання лушпиння соняшнику на паливні брикети.

 

РоЗділ 6

Список рекомендованої літератури:

 

1. Азізов С.П. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах / С.П. Азізов, П.К. Канівський, В.М. Скупий. – К.: ІАЕ,2001.- 834 с.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. Підручник. / В.Г. Андрійчук -К.: ІЗМН, 1996. - 512 с.

3. Березівський П.С. Організаційно-економічні параметри ресурсоощадних технологій виробництва продукції рослинництва і тваринництва. / П.С. Березівський, Б.В. Більський, Я.Я. Дудаш, З.П. Березівсь­кий. - Львів: Українські технології, 2000.- 223 с.

4. Березівський П.С. Організація виробництва в аграрних формуваннях. Навчальний посібник / Березівський П.С., Михайлюк Н.І. [за ред. П.С.Березівського]. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 560с.

5. Економіка підприємства: Навчальний посібник / А.В. Шегда, Т.М.Литвиненко, М.П.Нахаба та ін.; [за ред. А.В.Шегди]. – К.: Знання – Прес,2001.-335 с.

6. Економіка, організація і планування сільськогосподарсько­го виробництва. / Грінчук Л.К. - К.: Вища школа, 1974. - 416 с.

7. Калетнік Г.М. Біопалива: ефективність їх виробництва та споживання в АПК України: навч. посібник / Г.М. Калетнік, В.М. Пришляк. – Вінниця: Енозіс, 2008. – 192 с.

8. Калетнік Г.М. Біопаливо. Продовольча, енергетична та екологічна безпека України: / моногр. / Г.М. Калетнік. – К.: Хай-Тек Прес, 2010. – 516 с.

9. Калетнік Г.М. Розвиток ринку біопалив в Україні: / моногр. / Г.М. Калетнік. – К.: Аграрна наука, 2008. – 464 с.

10. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник. / В.І. Мацибора – К.: Вища школа,1994. – 415 с.

11. Організація і планування виробництва на сільськогос­подарських підприємствах / За ред. Л.Я. Зрібняка.- К.: Урожай, 1999.-352 с.

12. Організація сільськогосподарського виробництва / за ред. Г.С. Тарасенка та ін. - К.: ФАДА ЛТД, 2000. - 446 с.

13. Рослинництво: Підручник / О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко; [за ред. О.І. Зінченка]. – К.: Аграрна освіта. 2003. – 591 с.

14. Соловйов М.Ф. Організація виробництва на сільськогосподарських підприємствах. / М.Ф. Соловйов - К.: Урожай, 1995 - 208 с.

15. Технологія спирту / ред. В. О. Маринченка: підруч. для студентів ВНЗ. – К.: НУХТ, 2003. – 496 с.

16. Циков В. С. Кукурудза: технология, гибриды, семена. / В.С. Циков. – Днепропетровск: Зоря, 2003. – 295 с.

17. Шиян, П.Л.Інноваційні технології спиртової промисловості. Теорія і практика: моногр. / П.Л. Шиян, В.В. Сосницький, С.Т. Олійнічук. – К.: Асканія, 2009. – 424 с.

 

Додаток 1