Вправа 5. Прочитайте і перепишіть прислів’я та приказки. Підкресліть у них слова, що вживаються рідко.Доберіть до них загальновживане слово

Лексика української мови з погляду сфер уживання

ПЛАН

1. Загальновживана лексика. Лексика обмеженого вживання.

2. Територіально обмежена лексика. Класифікація діалектизмів.

3. Соціальні діалектизми: просторіччя, сленгізми, піджин, жаргонізми. Поняття соціолекту.

4. Науково-термінологічна лексика.

ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ

1. Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів/Д. І. Ганич, І. С. Олійник. – К., 1985.

2. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – Вид. 4-е. – К.: Вища шк., 1972.

3. Кочерган М. П. Вступ до мовознавство: підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти/М. П. Кочерган. – К., 1999.

4. Сучасна українська літературна мова /Керівник авт. колективу О.Д.Пономарів). – К., 1997.

5. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія/[за ред. І. К. Білодіда]. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 101–150.

6. Сучасна українська мова: Лексикологія. Фонетика: підручник / А. К. Мойсієнко, О. В. Бас-Кононенко, В. В. Бондаренко та ін. — К.: Знання, 2010. — с. 94-95.

7. Сучасна українська літературна мова: підручник/[за ред. А. П. Грищенка]. – К., 1997. – С. 174–202.

8. Сучасна українська літературна мова: підручник/[за ред. М. Я. Плющ]. – К., 2000.

9. Шкуратяна Н. Г. Сучасна українська літературна мова: навчальний посібник /Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. – К., 2000. – С. 117–138.

10. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – К.: Либідь, 2003.

11. Словник української мови: В 11 т. – К.: Наук. думка, 1970-1980.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які слова становлять найбільший тематично-стилістичний шар лексики української мови?

2. Чим характеризується загальновживана лексика?

3. Чи зазнає змін склад загальновживаної лексики? Обґрунтуйте власну відповідь.

4. Якими частинами мови найчастіше є слова цього шару лексики?

5. Що розуміють під лексикою обмеженого вживання?

6. Дайте визначення територіально обмеженої лексики.

7. Проілюструйте класифікацію діалектизмів.

8. Що маємо на увазі, коли говоримо про соціальні діалекти.

9. Які групи слів ми відносимо до соціальних діалектів?Проілюструйте на прикладах.

10. Розкрийте поняття сленг, жаргон, арго, просторіччя, піджин. Назвіть основні характеристики цих груп слів. Проілюструйте на прикладах.

11. Чи відрізняються між собою піджин та жаргон? Відповідь обґрунтуйте.

12. Потлумачте поняття соціолекту. Наведіть приклади.

13. Сфера вживання науково-термінологічної лексики.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Законспектувати статтю: Матвіяс І. Г. Діалектна основа лексики і фразеології в українській літературній мові // Мовознавство. — 2007. — № 3. — № 23-27.

Вправа 1. До названих груп запишіть загальновживані слова (не менше десяти).
Зразок. Назви явищ природи: дощ, грім, блис­кавка,, сніг, мороз, вітер...
1. Назви тварин. 2. Назви людей. 3. Назви речей. 4. Назви почуттів, стану людини. 5. Назви кольорів. 6. Назви дій. 7. Назви професій. 8. Назви рослин. 9. Назви підприємств. 10. Назви якостей.

Вправа 2. Прочитайте і спишіть поезію. Випишіть загальновживані слова (за варіантами).

ВАРІАНТ 1
...Жити буде наша мова,
Зоряниця Кобзаря,
Зірка Лесина й Франкова,
Рильського ясна зоря!
Ми самі себе помножим,
Ми народимся стокрот,
Ми собі самі поможем,
Якщо справді ми — народ!..
Д. Павличко

ВАРІАНТ 2
Матусин заповіт
Раз мені казала мати;
«Можеш мов
Багато знати,
Кожну мову
Шанувати,
Та одну
Із мов усіх,
Щоб у серці ти зберіг».
В серці
Ніжну і погідну
Збережу я мову
Рідну!
М. Хоросницька

ВАРІАНТ 3
Найкраща в цілім світі
Люблю я в рідному краю
веселі співанки пташині,
і річки бистру течію,
і руту-м'яту при долині;
пропахлі вітром колоски,
гінке, гінке безмежне поле,
і мамин хліб, і ті стежки,
якими вранці йду до школи;
і перші проліски в гаю,
і щедре сонечко в блакиті...
Люблю Вітчизну я свою,
вона — найкраща в цілім світі!
Л. Компанієць

ВАРІАНТ 4
Рідна мова
Промовлю слово «мати», промовлю слово «син»,
А потім ще два слова — «калина» і «журба»...
Пречиста рідна мова з непам'ятних глибин —
Співуча, як весілля, живуча, як верба.
Рідна мово, перше слово.
Ти в устах моїх плекала,
Першу пісню колискову
Наді мною вознесла,
І як я рідні печальній
Прошепчу слова прощальні,
Присягаю, рідна мово,
Будуть це твої слова.
Промовлю слово «батько» і слово «буревій»,
А потім знов два слова — «криниця» і «кобзар»...
Могутня рідна мова народ водила мій
По мисленому древу — від мурави до хмар.
Б. Стельмах

ВАРІАНТ 5
Де найкраще місце на землі?
Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
- Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі?
Сонце усміхнулося здаля:
— Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
Д. Павличко

 

Вправа 3.Перепишіть, підкресліть загальновживані слова. Поясніть значення слів обмеженого вживання (за варіантами).
Варіант І
Словник, жалива, глива,постійно, ненашко, бебешка,схожий, вовна, біля, жижа, бунація, верхній, величина, наука, характер, вільха, самовар, здрейфити.
Варіант II
Алмаз, бутина, весна, бушля, важіль, журнал, легкий, легко, валити, програма, валява, вальс, вандри, ванна, ватажок, запитувати, ніби­то, під, вогнище, вартний.
Варіант III
Бутон, буцик, бучина, школа, акація, важкий, важко, валь­ний, вандрівка, кімната, можна, відповідати, чистий, проте, сад, варунок, ватра, вітрець, книга, убрід.
Варіант IV
Варцаб, вдалині, вдяч­ний, великий, веліти, велодром, вепринник, верблюд, вередувати, верем'я, верста, може, але, зелений, два, свій, вертипорох, взаємодопомога, вага.
Варіант V
Вартувати, ввічливо, вгород, вдолині, ведмідь, велемудрий, велетенський, величина, вельбучний, верболіз, мабуть, зате, синій, чотири, твій, вечірня, виводок, вивозити, вигадка, ви­гідно.
Варіант VI
Коса, травиця, вгору, вділ, велетень, величаво, вентер, вербовий, верітчина, очевидно, однак, білий, вісім, мій, вечорина, вітряно, віц, вітчим, віяти, вокруги.

Вправа 4.Прочитайте текст, випишіть слова за тематичними група­ми, доповніть їх словами не з тексту.
Зразок:

одяг: хустка, спідниця, кожух...

посуд: горщик, тарілка, ложка...

рух: іти, їхати, бігти, простувати...

колір: синій, жовтий, рожевий...

смак: гіркий, солодкий, кислий...
В неділю вранці перед службою Мотря Довбишівна приби­ралась до церкви. Вона принесла з хижки зав'язані в хустці квіти та стрічки і розсипала їх по столі, застеленому білою скатертю; принесла й поставила на лаві червоні сап'янці Довбишівна сіла на круглому дзиґликові коло стола, а под­руга-сусідка наділа Метрі на голову кибалку, вирізану з тов­стого паперу, схожу на вінок; на кибалку, над самим лобом, поклала вузеньку стрічку з золотої парчі, а потім клала стріч­ки одна вище од другої так, що над лобом було видко пру­жок од кожної стрічки. Всю кибалку кругом і всі коси вона об­тикала квітами з червоних, зелених, синіх і жовтих вузеньких стьожок. За вуха вона позатикала пучки дрібненького бар­вінку, качурині кучері та павині пера і потім розстелила по спині двадцять довгих кінців стрічок до самого пояса (І. Нечуй-Левицький).

Вправа 5. Прочитайте і перепишіть прислів’я та приказки. Підкресліть у них слова, що вживаються рідко.Доберіть до них загальновживане слово.

1. Трапляється і такий год, що на день сім ногод.

2. Як випадуть у маю три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи.

3. Нащо вороні великі розговори, коли вона знає своє «кра».

4. Як колесо ламається, мужик ума набирається.

5. Жить — не вола кормить, вік ізвікувать — не пальцем перекивать.
(Народна творчість)

Вправа 6. Прочитайте речення, знайдіть у них діалектні слова, поясніть, що вони означають. Наведіть приклади діалектизмів з Вашої місцевості (користуйтеся «Слоником української мови в 11 т.»).

1. Теплим весняним ранком Іван пішов у полонину. Ліси ще дихали холодками, гірські води шуміли на скоках, а плай радісно підіймався угору поміж воринням. 2. По далеких горбах самотіли тихі гуцульські осереди, вишневі од смерекового диму, яким прокурились, гострі дашки оборогів з запашним сіном, а в долині кучерявий Черемош сердито поблискував сиваною та світив попід скелі недобрим зеленим вогнем. 3. Ніжно дзвеніла над ним хвоя смерек, змішавшись з шумом ріки, сонце налляло золотом глибоку долину, зазеленило трави, десь курився синій димок од ватри… 4. З подри, де сохнуть великі круглі буханці будзу, повіває на ватага вітер, але не може прогнати зі стаї запаху вугляр, сиру і овечої вовни (З тв. М.Коцюбинського). 5. Ще буду мати час для справляння строїв. 6. Потім якесь пацання чимось плесковатим, наче хто хустя прав. 7. Дзиґар ударив раз і замовк. 8. А ось, певне, вона у цьому пуделочку. 9. То солі нам тра купити, то запалок (З тв. Лесі Українки). 10. Рівна, укатана возами, а зрідка й машинами бруківка йшла собі далі, широкою биндою вихоплювалася на пагорб. 11. І пахло, пахло. Грибами, позьомками, старим листям, квітками. 12. – Я йому, - розказував Андрон, - так і так, чому, питаю, не воюєте, де ваші танки та іроплани, а він стенає плечима і все… (З тв. М.Олійника).

Вправа 7.З художніх творів доберіть та запишіть не менше десяти прикладів, в яких зустрічається територіально обмежена лексика (діалектизми). Пояснити при цьому значення діалектних слів. (Вказати обов’язково твір, з якого взято уривок, та його автора).

Вправа 8. Використовуючи періодику (газети, журнали), художні тексти, радіо, телебачення, мовлення оточуючих людей, накресліть таблицю (в довільній формі), яка б відображала всі групи соціальних діалектизмів, репрезентовані прикладами (не менше 5 на кожну групу).