Сутність заохочувальних механізмів та їх значення в розвитку підприємницької діяльності

Розуміння змісту заохочення — головний показник професійної майстерності доброго керівника організації. Знання про те, чому люди роблять те, що вони роблять — необхідна передумова для того, щоб допомогти їм реалізувати власні мотиви та попередити випадки, коли мотивації можуть викликати певні ускладнення.

Ефективний менеджмент ґрунтується на поєднанні реальних цілей, життєвих цінностей і установок, очікувань і потреб працівника з цілями організації. Людина яка поділяє цілі й усвідомлює цінності своєї організації, здатна визначити собі завдання, знаходити шляхи їх вирішення, здійснювати самоконтроль, тобто переходити від зовнішнього мотивування до самомотивування. Воно можливе за певних об'єктивних умов, серед яких важливу роль відіграють задоволення первинних потреб працівника, висока культура виробництва, реальне самоуправління.

Менеджер повинен забезпечити розвиток позитивних мотивів у співробітників, створити ситуаційне поле, яке спонукатиме кожного робити те, що від нього очікують. Для цього потрібно використати методи мотивації (способи управлінських впливів на персонал для досягнення цілей організації). Їх класифікують за об'єктами мотивації, використовуваними стимулами, видами потреб, спрямованості і т.д.

Заохочувальний механізм - це сукупність процесів, прийомів, методів, підходів щодо цілеспрямованого формування у працівника зацікавленого ставлення до праці та її результатів. [ 16 ]

Заохочувальний механізм розглядається як упорядкована сукупність мотивів, що спрямовані на досягнення мети. Структура і складність заохочувального механізму адекватна структурі й складності цілей організації. Цей механізм зазвичай працює на основі таких системних принципів:

– заохочувальний механізм повинен мати властивість раціональної цілісності й відособленості його елементів;

– кожній меті організації повинен відповідати встановлений заохочувальний комплекс;

– заохочувальний механізм повинен включати елементи з різною тривалістю їх життєвого циклу;

елементи цього механізму взаємопов'язані між собою і зміна одного з них вимагає зміни інших елементів. [ 16 ]

Однією з найважливіших проблем функціонування підприємства в сьогоденні є вирішення питань стосовно запровадження ефективного механізму мотивації персоналу. Адже, саме трудові ресурси є ключовим аспектом та основною рушійною силою успішної діяльності підприємства.

Зважаючи на умови, що склалися в Україні на сучасному етапі, проблема заохочення набула важливого значення, оскільки вирішення задач, які стоять перед суспільством, можливе лише за умови створення належної заохочувальної основи, здатної спонукати персонал підприємств до ефективної діяльності. А саме застосування таких форм і методів стимулювання персоналу, які б сприяли високій результативності його роботи. [ 2 ]

– заохочувального механізму високоякісної продуктивної праці;

– заохочувального механізму науково-технічного розвитку виробництва;

– заохочувального механізму підприємництва.

Проте, найбільш вагомим економічним елементом заохочувального механізму спонукання до цілеспрямованої праці кожної людини є отримання все більшої маси обмінних цінностей (засобів), зокрема грошей, за які придбаються інші цінності (об’єкти потреб), в першу чергу засоби існування, в тому числі продукти харчування, ліки, одяг, а також різні послуги. З накопиченням обмінних цінностей кожна людина хоче отримати більше нових засобів життєзабезпечення.

Адже, прагнення до задоволення потреб слід відносити до внутрішніх збуджуючих мотивів. Воно є і стимулом ефективної праці, змін виду, місця трудової діяльності як індивідів, так і їх колективів. І взагалі, прагнення до надбання засобів для відповідного вирішення проблем із задоволення потреб – основи мотиваційного механізму трудової діяльності кожної людини в економічній сфері. Разом з тим зазначимо, що у цьому мотиваційному механізмі щодо задоволення потреб органічно поєднуються економічні потреби окремих осіб (особистостей), колективів підприємств, власників підприємств, держави.

Заохочення трудової діяльності не може бути дійовою без застосування сучасних форм і методів матеріального стимулювання персоналу. Матеріальне стимулювання праці – це засіб забезпечення матеріальних потреб та посилення матеріальної зацікавленості працюючих залежно від

Матеріальне стимулювання виконує на підприємстві важливу роль діючих мотиваторів або основних носіїв інтересів робітників. Кожний робітник прагне до збільшення загальної вартості одержуваних матеріальних стимулів, у той час як дієвість окремих адміністративних і соціально-психологічних стимулів є специфічною для кожного працюючого.

Рівень матеріальної мотивації значною мірою залежить від наявності прямого зв'язку між трудовим внеском і винагородою за послуги праці. Цей зв'язок досягається належною організацією заробітної плати, котра на практиці як організаційно-економічний механізм оцінки трудового внеску найманих працівників, і формуванням параметрів заробітної плати відповідно до цієї оцінки, вартості послуг робочої сили та стану ринку праці. Матеріальні мотиви, безумовно, відіграють важливу роль у визначенні трудової поведінки працівників, однак це не означає, що нематеріальні мотиви і стимули є другорядними. Сучасна практика господарювання незаперечно свідчить, що роль нематеріальних мотивів і стимулів постійно зростає.

Як вже зазначалось вище, заохочувальний механізм на підприємстві зазвичай спирається на діючу систему матеріального і нематеріального стимулювання. Однак для створення дієвого мотиваційного механізму на підприємстві необхідно сформувати належний мотиваційний клімат.

Прийнято виділяти два типи заохочувального клімату на підприємстві: заряджувальний і розряджувальний. Заряджувальний клімат характеризується такими особливостями роботи персоналу підприємства: своєчасне визначення і схвалення високих результатів роботи працівника; урізноманітнення робіт; високий рівень самостійності і відповідальності за роботу; постійна участь в прийнятті управлінських рішень; постійне навчання і професійне зростання;атмосфера довіри в колективі; наочність трудових досягнень; високий статус посади; постійна інформованість колективу і високий рівень заробітної плати.

Розряджувальний заохочувальний клімат в організації зумовлюється такими обставинами: постійне непорозуміння між працюючими в колективі; недостатня довіра до співробітників; погані побутові умови роботи;

Отже, для того щоб заохочення булл ефективним і спрямовувалось на розвиток підприємства необхідно запроваджувати заохочувальний моніторинг. Заохочувальний моніторинг – це система постійного спостереження і контролю стану мотивації трудової діяльності. Запровадження заохочувального моніторингу є актуальним для більшості підприємств, адже на сьогодні вивчення потреб, інтересів заохочувальної спрямованості персоналу здійснюється на підприємстві епізодично, або взагалі відсутнє.

Сучасний бізнес передовсім базується на трудових ресурсах. Ефективна мотивація трудової діяльності, індивідуальний підхід до кожного найманого працівника приведе до зростання продуктивності праці, а як результат до бажаних успіхів та до досягнення головної місії підприємства – це максимальне отримання прибутку. [ 3 ]