Виникненню й поширенню української національної самосвідомості сприяло багато факторів суспільно-політичного і культурно-освітнього характеру. Зокрема, наприкінці XVIII ст. імпульс цьому процесові дав ряд найважливіших політичних подій, що мали загальноукраїнське і загальноросійське значення. Це — російсько-турецькі війни за Північне Причорномор'я та Крим (70—80-ті роки), ліквідація Запорізької Січі (1775 p.), скасування автономної козацької адміністративно-політичної системи на Слобожанщині та Лівобережжі і юридичне оформлення тут у 1783 р. загальноросійського кріпосного права, насильницьке приєднання Російською імперією території Правобережної України, а Австрійською — Галичини і Буковини (70—90-ті роки). Розчленування, з одного боку, і возз'єднання, — з другого, території українського етносу, знищення останніх опор його державності супроводжувалося також і його русифікацією.
Важливе місце в пробудженні національної самосвідомості українців належить творчості першого класика вітчизняної літератури й драматургії І.П. Котляревського (1769—1838 pp.). Його перелицьована "Енеїда", без волі автора видрукувана 1798 p., була першою книжкою, яка надзвичайно високо підняла в очах українського громадянства народне українське слово.
Українська національна ідея — це дальше формування і утворення української соборної самостійної національної держави (стислий варіант), (все нижче викладене на даний час — повний варіант), в основу якої покладено українські національні цінності і в першу чергу українська культура і мова як державна, яка пануватиме в усіх сферах суспільного життя на всій території України (10 ст. Конституції України і її тлумачення Конституційним Судом України.
63.Основні риси культури українського середньовіччя.
Культура Київської Русі
Перша держава східних слов’ян, яку історики називають Київською Руссю, існувала в ІХ-ХІІІ ст. Це була одна з найбільш розвинутих держав тогочасної Європи. Найбільшої могутності Русь досягла в ХІ ст. при князюванні Ярослава Мудрого.
Історичні чинники формування культури давньоруської держави:
1. К.Р. успадкувала культуру тих східнослов’янських та неслов’янських племен, які складали етнічне ядро цього державного утворення.
2. Входження у загальноєвропейський історико-культурний простір.Держава являла собою історично важливу, контактну територію між Арабським Сходом і Західною Європою, Візантією та Скандинавією.
3. Рушієм нового культурного процесу стала християнізація Русі.
Основні здобутки культури Київської Русі:
1. В галузі культури особливо значним виявився вплив християнства на розвиток архітектури та живопису К.Р. Головний тип храму – хрестово-купольний. Зразки давньоруської архітектури: Десятинна або Богородицька церква (996 р.), Софійський собор у Києві (1037 р.), Спасо-Преображенський (1036 р.), Борисоглібський (1128 р.) собори у Чернігові, Кирилівська (1146 р.) і Василівська (1183 р.) церкви у Києві, Успенська (1078 р.) церква Києво-Печерської лаври; одно купольні: П’ятницька церква у Чернігові, Успенський собор у Володимирі-Волинському, Михайлівський собор Видубицького монастиря (1088 р.) Основні види давньоруського живопису: фреска, мозаїка, ікона, книжкова мініатюра.
2. Важливим показником розвитку культури К.Р. є формування права. Першим давньоруським писемним зведенням норм світського права стала «Руська Правда» (початок складання за часів Ярослава Мудрого).
64.Вплив творчості І.Франка на розвиток української культури.
Усебічно обдарований, енциклопедично освічений, надзвичайно працьовитий, Франко виявив себе на багатьох ділянках української культури. Був поетом, прозаїком, драматургом, критиком й істориком літератури, перекладачем, видавцем. Сюжети для творів Франко черпав з життя і боротьби рідного народу, з першоджерел людської культури — зі Сходу, античної доби, Ренесансу.
За стилем поезії Франко належить до перших реалістів української літератури, найвизначніший поет пошевченківської доби. Збірки:«З вершин інизин»,«Мій Ізмарагд»,«Зів'яле листя»,«Із днів журби». Багато автобіографічного вклав Франко у свою найвизначнішу поему «Мойсей» (1905), в якій на матеріалі біблійного сюжету показано конфлікт вождя з народом, засуджується зрада національних інтересів та проголошується ідея служіння рідному народові.
Проза Франка відзначається жанровим багатством, реалістичним зображенням життя всіх прошарків суспільства.
У драматургії Франко виявив себе майстром соціально-психологічної та історичної драми й комедії.Твори: «Юґурта»,«Три князі на один престол», соціально-психологічна драма «Украдене щастя», віршована історична драма «Сон князя Святослава». З більших п'єс відомі комедії «Рябина»,«Учитель».
65.Вплив творчості Лесі Українки на розвиток української культури.
Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами; досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й оригінальними строфічними будовами, використовуючи гексаметр, верлібр, п'ятистоповий ямб тощо, вона збагатила строфіку, ритміку й метрику української поезії. На переломі 19 — 20 ст., використовуючи мандрівні сюжети світової літератури, Леся Українка стала в авангарді творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену світової літератури.Леся Українка широко займалася громадсько-просвітницькою діяльністю. Її прагненням було перш за все підвищити загальну грамотність населення України. Була членом українського товариства „Просвіта", які створювалися задля допомоги розвитку української культури і просвіти українського народу рідною мовою.
66.Здобутки та проблеми розвитку медичної культури за період незалежної української держави.
В сучасній Україні розвиткові медицини також приділяється особлива увага в державній політиці. Головним органом, що курирує медицину, є Міністерство охорони здоров'я України.
За останні роки були проведені численні реформи медичної системи. Масово відкриваються нові медичні установи, закуповується нове сучасне обладнання.
У базі державних програм охорони здоров'я дуже велику важливість має забезпечення населення якісними медичними послугами нового покоління. Новонароджені, діти та студенти регулярно проходять всі необхідні обстеження. При університетах України створено свої окремі поліклініки та лікарні, здатні прийняти всіх нужденних і надати необхідну медичну допомогу.
