Аналіз результатів емпіричного дослідження особливостей емоційної сфери підлітка

1) Проективна методика «Неіснуюча тварина» (авт. Колосова С.Л)

Після проведення проективної методики «Неіснуючої тварини» (авт. Колосова С.Л) були отримані наступні результати за наступними показниками:

Емоційний стан	Кількість учнів з яскраво вираженим високим рівнем
Тривожність	7 учнів (6 хлопців, 1 дівчини) (Журавльов С., Микитин М., Иванченко К., Стрельцов А., Иванець В., Козак В., Антошина К.)
Негативний настрій	4 учня (3 хлопців, 1 дівчини) (Синіцин Р., Стрельцов А., Иванець В., Азізян К.)
Агресія	2 учнів (2 хлопців, 0 дівчина) (Козак В., Лаптєв А.)

 

.

 

 

За результатами експерименту можна зробити висновок, що з 30 дітей, тільки 10 учнів мали тривожність, негативний настрій, агресію, яка яскраво виражена на малюнку і характеризує їх актуальний емоційний стан. Але це також можно зв’язати з причино - наслідковим станом, через тривожність до проходження методики. Їхніми психологічними особливостями.

2) Діагностика домінуючої емоційної модальності підлітків (Л.А.Рабинович в модификации Т.Г.Сирицо)

Для визначення модальної структури емоційності при спілкуванні з однолітками в групі в повсякденному житті та для діагностики рангів базальних емоцій підлітків під час спілкування в групі однолітків, ми скористалися «Чотиримодальним тестом-опитувальником» Л.А. Рабинович. Опитувальник вимірює частоту й інтенсивність переживання суб'єктом основних чотирьох емоцій, але в різних умовах.

При роботі з запитальником випробувані відзначали в стандартних бланках найбільш підходящі для себе варіанти наявних відповідей. Вибірку склали 30 підлітків — учні 8-9 класів Херсонської загальної школи. Вибірка орієнтована на підлітковий вік -13-15 років.

Обробка даних

Первинна обробка результатів проводилася роздільно для однієї модифікації опитувальника — визначення модальної структури емоційності при спілкуванні з однолітками в групі в повсякденному житті й іншої модифікації — спілкуванні при навчальній діяльності: для кожної із чотирьох основних емоцій підсумувалися набрані бали, що характеризують рівень переживання даної емоції, властивій суб'єкту в різних умовах. Відповідно до кількості балів емоції розміщалися в ранговій послідовності від домінуючої до вираженої мінімально. У такий спосіб складалися формули індивідуальної модальної структури емоційності в буквеному вираженні, типу РГСП, ГСРП, СГПР (радість, гнів, страх, печаль і т.д. (по початкових буквах назв основних емоцій). У формулах емоційності, отриманих для одного випробуваного в різних умовах, виявляються розходження, що підтверджує гіпотезу про специфіку прояву якісного аспекту емоційності в навчальному спілкуванні в порівнянні з повсякденним життям. Потім випробувані розбивалися на групи за критерієм домінування однієї з базальних емоцій. Було виділено чотири групи за даними для повсякденного життя й чотири групи за даними для навчального спілкування. Це дозволило одержати попередню картину кількісного співвідношення домінуючих емоцій в умовах повсякденного життя й навчального спілкування відносно всієї вибірки (див. табл. 1).

Таблиця 1

Домінування емоцій у модальній структурі емоціональності при спілкуванні підлітків у групі однолітків у повсякденному житті й у навчальному спілкуванні (%)

Домінуюча емоція в структурі емоційності	%
Радість Гнів Страх Печаль

 

 

Виходячи з чотирикомпонентної структури емоційності (типу РГСП), кожний компонент у відповідності зі своїм ранговим місцем в індивідуальній структурі був оцінений по 4-бальній шкалі. Якщо всі емоції, крім домінуючої, розподілені у вибірці випадково, то очевидно, що їхні значення будуть прагнути до середнього арифметичного, котре для кожної із трьох емоцій, що не займають домінуючу позицію, обчислюється за формулою:

Е = (3+2+1)/3 = 2.

Таким чином, Е описує передбачуване середнє значення (математичне очікування) кожної емоції, крім домінуючої, для всієї вибірки в повсякденному житті.

Результати, отримані в умовах навчального спілкування, зіставлялися з даними по емоційності чотирьох груп у повсякденному житті, оскільки важливо було простежити можливу залежність якісних проявів емоційності в навчальному спілкуванні від домінування тієї або іншої емоції в повсякденному житті. Домінуюча емоція в умовах навчального спілкування виявляється, таким чином, у рамках цих груп змінною величиною, вона варіює від випробуваного до випробуваного. Отже, математичне очікування для кожної емоції в рамках всієї вибірки в навчальних умовах описується середнім арифметичним, що включає значення всіх чотирьох компонентів структури емоційності:

Е_навч = (4+3+2+1)/4 = 2,5.

Далі необхідно було зрівняти ці очікувані результати з реальними значеннями емоцій у вибірці. Метод обчислення реальних середніх значень емоцій у вибірці для умов повсякденного життя показаний на прикладі емоцій радості.

Результати та їх обговорення

Загальна картина домінування основних емоцій у різних видах активності представлена в табл. 1.

Підлітків, що характеризуються стійкою схильністю до радісних переживань, які домінують і в повсякденному житті, і в навчальному спілкуванні, більше половини всієї вибірки. Емоція гніву в повсякденному житті домінує майже у чверті підлітків, а в навчальному спілкуванні її домінування трохи знижується. Незначно виражено в повсякденному житті домінування печалі, а в навчальному спілкуванні воно майже зникає зовсім, проявляючись лише в одиничних випадках. Інше співвідношення має емоція страху: представлена мінімально в порівнянні з іншими емоціями в повсякденному житті, вона різко зростає в навчальному спілкуванні.

Отримані дані (табл. 2) свідчать, що домінування радості в повсякденному житті має досить стійкі позитивні зв'язки із проявом гніву й негативні зв'язки із проявом печалі. У навчальному спілкуванні такі підлітки мають деяку тенденцію до підвищеного прояву радості й мало схильні до прояву печалі. Страх і гнів в «радісних» підлітків близькі до середнього очікуваного значення Е_навч. Отже, ці емоції індивідуально варіюють у широкому діапазоні значень і не мають закономірних зв'язків з домінуванням радості. Домінування гніву в повсякденному житті до деякої міри пов'язане зі зниженим проявом страху.

Становить інтерес той факт, що домінування гніву в повсякденному житті однозначно не обумовлює «гнівливість» підлітків у навчальному спілкуванні. У рамках навчальної діяльності гнів у них стійко прагне до середнього очікуваного значення, не виступаючи на передній план. У цьому випадку умови діяльності й соціальна роль підлітка зменшують ступінь прояву емоції, до якої суб'єкт схильний у повсякденному житті.

3)Тест «Кольоровий щоденник настрою»

У процесі дослідження ми такі результати:

- групи підлітків переважає роздратування

(7 чол), тобто. здебільшого (настрій оцінювалося щодня протягом тижня) підліток відчував роздратування, причому указувалися такі причини як нерозуміння батьків- 4 чол; напружені відносини з однолітками – 2 чол.; сварки з близькими) сестра, брат) – 1 чол. Відчуття радості стояло біля 4 чол. Відчуття напруги відчували – 12 чол. Як очевидно з результатів, в молодшій підлітків загальний емоційне тло невідь що сприятливий. Підлітки перебувають у напрузі та особливо це ж стосується відносин із оточуючими.

Більше старшим підліткам властиві сп риятливіші емоційні переживання

Результати дослідження узагальнили в таблиці:

Шкали	Підлітки
Емоційна стійкість	8 чол
Емоційна нестійкість	8 чол
Впевненість у собі	4 чол
Тривога	8 чол
Расслабленність	2чол
Напруженість	0 чол

ВИСНОВОК

Для підліткового віку характерні різка зміна настроїв і переживань, підвищена збудливісь, імпульсивність, надзвичайно великий діапазон полярних почуттів. У дітей в цьому віці спостерігається наявність «підліткового комплексу», який демонструє перепади настрої підлітків — часом від невтримного веселощів до зневірі і навпаки, і навіть низку інших полярних якостей, виступаючих поперемінно. Причому слід відзначити, що видимих, значимих причин для різкої зміни настроїв на такому віці може і не бути. Тому моєю задачею було діагностувати емоційну сферу підлітків. В нашому дослідженні ми виходили з припущення про те, що емоційна сфера є, перш за все, феноменом емоційного порядку, який характеризується емоційною експресивністю, емоційною саморегуляцією. Визначивши особливості цих властивостей, а також їх взаємозв’язки з іншими якостями особистості, ми отримали такі результати: у підлітків домінуючою реакцією на актуальну ситуацію є тривожність. Це виправданий результат, тому що для цього віку характерна підвищена тривожність особистості. Низький результат отримав показник впевненості в собі, це можна оцінити як, проекція підлітка до себе, критичне ставлення до своєї особистості, постійна оціночне ставлення до себе. Яскраво виражена конфліктність з оточуючими через те що, підлітки перебувають у напрузі з соціумом, через те, що ще не сформувалась стійка життєва позиція дитини.

Тому на мій погляд потрібно більш детальніше діагностувати емоційні особливості стану підлітка, тому що це допоможе більш конкретніше зрозуміти той кризис підліткового віку, та тих проблем з якими зіштовхуються підлітки.