Поняття середовища підприємництва

Тема 3. Підприємницьке середовище

1. Поняття середовища підприємництва

2. Формування підприємницького середовища

3. Вільне підприємництво та роль держави в економіці

4. Внутрішнє середовище організації

Поняття середовища підприємництва

Підприємницьке середовище - це комплекс умов і сил зовнішнього характеру, які впливають на можливості і кінцеві результати діяльності суб’єктів ринкових відносин. Воно охоплює зовнішнє і внутрішнє середовище.

Зовнішнє середовище – це передусім законодавча і нормативна бази, конкуренція, ринкова інфраструктура, стимули, особливості економічного розвитку держави, соціально-політичні умови тощо. Внутрішнє середовище - передбачає наявність стартового капіталу, системи ведення бізнесу (маркетинг, менеджмент). Підприємницьке середовище може бути сприятливим, або несприятливим. Рівень сприятливості підприємницького середовища залежить від ряду чинників:

- наявності в підприємця прав власності на засоби виробництва, його продукт і прибутки;

- наявність визначеної сукупності прав і свобод, вибору виду господарської діяльності;

- наявність сприятливого психологічного клімату;

- рівень розвитку ринково - конкурентного режиму;

- надійність захисту прав підприємця;

- рівень державної підтримки.

Несприятливе середовище складається при відсутності вищезгаданих умов. Частково сприятливе середовище виникає в разі нестійкості економіки і стану суспільства. Підприємницьке середовище постійно змінюється під впливом різноманітних циклічних і нециклічних впливів.

Циклічні чинники розділяються на еволюційні і хвильові, а нециклічні - постійно діючі і не постійно діючі. Еволюційні фактори це не обернені чинники, які при відсутності інших впливів діють в визначеному одному і тому же напрямку (наприклад, тенденція росту населення, зростання загального обсягу виробництва).

Хвильові чинники змінюють підприємницьке середовище в різні проміжки часу з однаковим або схожим збігом обставин (наприклад, продуктивність праці, ціни, відсотки на капітал, відсоток безробітних тощо). Постійно діючі нециклічні чинники займають зміну рівня економічного розвитку, науково-технічний прогрес, монополізацію, державне регулювання, мілітаризацію економіки, конкуренцію. Не постійно діючі - сезонні коливання, соціальні конфлікти, політичні кризи, стихійні катаклізми.

Зовнішнє середовище – це сукупність господарських суб'єктів; економічних, суспільних та природних умов; національних та міжнародних інституційних структур; інших зовнішніх (відносно підприємства) умов та чинників, що діють у глобальному оточенні.

Основними характеристиками зовнішнього середовища є:

- взаємозв'язок – рівень сили, з яким зміна одного фактора впливає на інші фактори зовнішнього середовища;

- складність – кількість факторів, на які підприємство має реагувати з метою свого виживання дуже велика;

- невизначеність – залежить від якості інформації, якою володіє підприємство з приводу конкретного фактора зовнішнього середовища;

- рухливість – це швидкість, з якою відбувають зміни в оточенні підприємства.

Зовнішнє середовище поділяється на мікросередовище (середовище прямого впливу на підприємство) та макросередовище (середовище опосередкованого впливу на підприємство). Склад мікро- та макросередовища наведений на рис.3.1.

Економічна обстановка зумовлює обсяги грошових коштів, які можуть витратити покупці, вона також визначає види товарів, що купують, та ту суму, яку покупці згодні сплатити.

Таким же чином економічна обстановка визначає наявність вільних робочих місць і, як наслідок, надлишок чи нестачу робочої сили, що в свою чергу впливає на рівень заробітної плати робітника при укладанні трудової угоди. Економічна обстановка визначає наявність та доступність грошових ресурсів, а звідси – доходи на інвестований капітал або заїм. Останнє впливає на величину заємних коштів, до яких готовий звернутися бізнес для фінансування своїх операцій.

На економічну обстановку впливає політична ситуація. В певному ступені спосіб управління економікою є результат політичних цілей та задач уряду, що знаходиться у влади.

Бізнес та його учасники діють в рамках відповідного правового середовища. Наприклад, бізнес може регулюватися положеннями законів про підприємство; в частині продажу товарів та послуг – законом про захист покупця, санітарно-гігієнічними нормами; в частині прийняття на роботу осіб - законом про працю та законом про охорону праці; наданням грошових коштів – законом про банки.

Види законів, що приймає парламент, можуть виявитися наслідком політичної обстановки та тиском опозиції, яка в свою чергу може відображати певні течії в соціальному та культурному житті.

 

 

Рис.3.1. Фактори мікро- та макросередовища

 

Соціально-культурне середовище визначає товари, які люди прагнуть купувати, що відповідають певним смакам та моді. Моральні норми залежать від соціально-культурного середовища та можуть безпосередньо впливати на спосіб життя споживачів та опосередковано – на попит на товари. Соціально-культурна обстановка може також впливати на відносини окремої особи до роботи, що в свою чергу впливає на величину заробітної плати та умови праці, які пропонуються бізнесом.

Технологічне середовище відображує рівень науково-технічного розвитку, який діє на підприємництво, наприклад, в області автоматизації обробки даних, інформаційних технологій.

Зрозуміло, що чим більше торгівельно-промислових операцій автоматизовано, тим менший попит на робочу силу, що безпосередньо впливає на рівень зайнятості та заробітної плати.

Інституційне організаційно-технічне середовище характеризується наявністю та різноманітністю інститутів за допомогою яких бізнес може встановлювати ділові взаємовідносини або вести комерційні операції.

Ці інститути включають:

- банки (надання фінансових послуг);

- оптових та роздрібних торгівців (надання послуг з розподілу товарів);

- спеціалізовані фірми та заклади (надають професійні послуги, такі як юридичні, бухгалтерські, аудиторські і т.д.);

- учбові заклади (навчання робітників та службовців);

- агентства з вивчення ринку (надання інформації про ринок);

- рекламні агентства (рекламна діяльність);

- агентства з працевлаштування (надання допомоги з пошуку робочої сили);

- транспортні компанії (доставка товарів);

- страхові компанії (майнове страхування, страхування життя);

- комунальні послуги (тепло-, водо- та енергозбереження, вивіз сміття);

- постачальники (забезпечення сировиною, запасними частинами, готовими виробами, машинами та обладнанням, оргтехнікою, канцтоварами)

- засоби зв'язку та передачі інформації (розміщення реклами та іншої інформації для широкого оповіщення).

Природне, або як його інколи називають географічне, середовище характеризує природні умови, в яких проводиться підприємництво. Тут мається на увазі доступність сировини, енергоресурсів, кліматичні, сезонні умови, наявність автомобільних доріг та магістралей, залізничних доріг, морських та повітряних шляхів сполучення. Ці фактори безпосередньо впливають на розміщення фірм, на витрати з доставки сировини, розподіл продукції та застосування робочої сили.

Демографічні фактори виявляють себе через кількість та щільність населення. Демографічне середовище має дуже високе значення для маркетологів, тому що ринки складаються з людей. Старіння населення, скорочення розмірів сім'ї та зменшення кількості новонароджених - всі ці фактори можуть бути розцвітом для одних галузей та загрозою для інших.

Наприклад, падіння народження призвело фірму «Джонсон енд Джонсон» до прояву намагань переконати дорослих користуватися її товарами, як то шампунями, олійками. Старіння населення країн призводить до зміну курсу туристичних агентств з екстремального відпочинку на сімейний, більш поміркований.

Міжнародне довкілля визначає напрямки та можливості розвитку зовнішньоторговельних операцій та міжнародного бізнесу. Розширення або звуження сегментів та ринків національних підприємств.

Екологічні фактори останнім часом займають все більш вагоме місце. Так з'явилися вимоги Євро-1,2,3 для транспортних засобів, які застосовуються при міжнародних перевезеннях. Жорсткі вимоги висуваються до екологічності продуктів та промислових виробів. Глобалізується проблема поховання відходів та застосування безвідходних технологій.

Всі фактори діють у безпосередньому зв'язку та не можуть зневажатися підприємством.