Величезних людських і матеріальних втрат, Україна зробила неоціненний внесок у перемогу над фашистською Німеччиною і її союзниками

Вересня 1658 р. І. Виговський разом з частиною старшини уклав з

Представниками Польщі Гадяцький договір. За цим договором Україна виходила із складу Російської держави і поверталася в межі Речі Посполитої. Три воєводства – Київське, Брацлавське і Чернігівське – мали скласти так зване Велике князівство Руське, яке об'єднувалося з Литвою і Польщею на рівних правах. Після підписання угоди Росія втрачала Україну. Це призвело до відновлення російсько-польської війни. Так, уже на початку 1659 р.

Розгорнулась війна між українськими і московськими військами. Московське 100-тисячне військо в червні 1659 р. під Конотопом було вщент розгромлено. Але І. Виговський не зміг скористатися з перемоги над російськими військами. Проти нього виступили народні маси і більшість козацької старшини. У другій половині вересня 1659 р. гетьман скликав військову раду в містечку Германівці на Київщині і склав булаву. Гетьманом знову був проголошений Юрій Хмельницький (1659–1663 рр.). На козацькій раді в Переяславі (жовтень 1659 р.) в присутності царського воєводи князя Трубецького, було підтверджено приєднання України до Росії з посиленням влади царизму в Україні.

13.2 23 серпня 1939р. – Радянсько- німецький пакт про ненапад (пакт Молотова – Ріббентропа) + таємний протокол, за яким СРСР передавалися Польська частина Західної України, Західна Білорусія, Латвія, Естонія, Фінляндія.28 серпня 1939р. – Договір про дружбу і кордон: додатково СРСР отримував Буковину, Бесарабію, Литву.1 вересня 1939р. – нападом Німеччини на Польщу почалася II світова війна.17 вересня 1939р. – Польський кордон перейшли Радянські війська, СРСР вступив до Другої світової війни.У жовтні 1939р. – закон про включення Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з Українською РСР.У серпні 1940р. до складу України ввійшли території Північної Буковини, Хотинського, Аккерманського й Ізмаїльського повітів Бесарабії.Радянізація – політика запровадження в усіх сферах життя населення нових територій Радянської моделі тоталітаризму. Проводилася із застосуванням репресій.

 

Посилення польського гноблення викликало хвилю повстань. З 1700 по 1704 pp. точилася визвольна боротьба правобережного козацтва на чолі з фастівським полковником Семеном Палієм. Повстанці звільнили від шляхти Київщину, Черкащину, Поділля. Цей рух був придушений спільними польсько-російськими зусиллями. Петро 1 пожертвував інтересами населення Правобережжя, щоб зберегти союз із Польщею війні проти Швеції. За його наказом участі у боротьбі з повстанцями взяли лівобережні полки І.Мазепи. У наступні роки на Правобережжі поширився рух гайдамаків. Серед гайдамаків були переважно селяни-втікачі, най бідніша частина міського населення, козацька сірома, наймити. Гайдамаки користувалися широкою підтримкою населення.

14.2 Захопивши Україну, нацисти, перш за все, знищили її цілісність. Територія України була розчленована нацистами на чотири частини.Нацисти установили на окупованих територіях жорстокий окупаційний режим. Вони перетворили Україну в німецьку колонію, стала джерелом сировини, продовольства, робочої сили. 85% усіх продуктів, вивезених у роки війни зі СРСР до Німеччини, були з України.Нацистами була створена ціла система грабіжницьких заготівельних органів. Нацисти обіцяли провести аграрну реформу, розвивати українську культуру, повернути солдатів додому, але це були способи морально-психологічного тиску.Великою трагедією для України стало вивезення людей, у першу чергу молоді, на роботу в Німеччину. У 1941-1944 pp. 2,8 млн чоловік були вивезені зі СРСР у нацистське рабство і 2,4 млн із них були з України.масового знищення населення, Масовий терор проти українського народу нацисти застосовували з особливою жорстокістю.знищували цілі села,також Гітлерівці організовували масове знищення військовополонених.Голокост - загибель значної частини єврейського населення Європи внаслідок нацистської політики планомірного й організованого фізичного знищення (геноциду) євреїв у Німеччині та на захоплених нею територіях у 1933-1945 pp.

Після смерті цариці Анни Іоанівни з 1741 по 1761 р. правила дочка Петра І Єлизавета Петрівна, при якій політику щодо України було пом’якшено. У 1744 р. вона приїжджала до Києва й прихильно поставилася до прохання старшини щодо обрання нового гетьмана Лівобережної України. Єлизавета Петрівна сама підібрала кандидатуру на гетьманство — Кирила Розумовського, якого було обрано в 1750 р. у Глухові гетьманом (1750–1764). Правління гетьманського уряду було ліквідоване, царських урядовців відкликано, владі гетьмана підпорядковано Запорізьку Січ. Новий гетьман діяв із волі цариці, роздавав багато земель українській старшині і російським дворянам, сприяв зміцненню козацької старшини як поміщиків-феодалів.

15.2 Фашисти дуже швидко просувалися Україною, тому в їхньому тилу залишалися цілі підрозділи радянських військ. Саме ці підрозділи стали базою радянського партизанського руху. Значну роль в руху Опору відіграли радянські Війського-організаційні центри:Центральний та Український штаб партизанського руху. У перший рік війни партизани діяли неорганізовано, бракувало фахівців та підготовлених. У1941р партизани мали тільки гвинтівки, револьвери-вибухівок та мін було обмаль. Більшість партизанів перехоплювали зброю у противника. Це склало80% усього озброєння.Партизани діяли активно та вели агітації серед населленя. Однак Сталін не довіряв діям народних мас і в січні1944р ЦШПР було повністю ліквідовано. Представники націоналістичного руху у роки війни намагалися відновити незалежність України. Вони воювали і проти фашистів, і проти радянських військ. Політичним центром була ОУН. До початку війни ОУН співробітничала з німцями, та надіялась на старі зв’язки. У них нічого не вийшло і всіх членів уряду було заарештовано. У відповідь керівники ОУН створювали партизанські загони, які у1942р називалися Укр. Повстанська Армія. Вони розраховували тільки на свої сили та підтримку населення. І радянські партизани, і ОУН—УПА намагалися зібрати і сконцентрувати українські сили в боротьбі проти завойовників. Рух Опору став справжнім Другим фронтом Великої Вітчизняної війни.

Уряди Росії та Австроугорщини здійснювали політику економічного пограбування укр.. земель. Українські землі – джерело дешевої сировини і робочої сили.Наддніпрянщина30-40 рр – 60-70рр 19 ст. – промисловий переворот.Причини:• Криза феодальних відносин.• Формування товарного виробництва, ринкових відносин.Наслідки:• Збільшення кількості промислових підприємств.• Зростання міст• Розвиток торгівлі (щорічно в Україні проводилося понад 2000 ярмарок)• Формування нових соціальних верств населення: підприємці і наймані робітники.У 60-70рр. в Російській імперії проводиться низка реформ:1864р. – судова реформа, земська реформа, шкільна.1861р. – скасовано кріпацтво1864-1883рр – запровадження цензури 1870-1876рр. – реформа місцевого самоврядування, створення міських дум.Західна Україна – аграрний регіон.В середині 19 ст. відбувається період до ринкових відносин.Промисловість представлена нафтовидобувною і деревообробною галузями. Розвиток промисловості вкрай повільний.

У ході визвольних операцій 1944 р. в Україні загинуло понад 3,5 млн. воїнів. Людські втрати України у війні склали понад 10 млн. військових і цивільних осіб. • Матеріальні втрати України досягли

Трильйонів крб. Було зруйновано: 714 міст і містечок, 28 тис. сіл, 16 150 промислових підприємств, 18 тис. медичних закладів, 33 тис. закладів освіти... • Зазнавши в роки другої світової війни

величезних людських і матеріальних втрат, Україна зробила неоціненний внесок у перемогу над фашистською Німеччиною і її союзниками.

Південне товариство» стало на позиціях єдиної і неподільної Росії. «товариство об’єднаних слов’ян» виступало за федерацію слов’янських народів(проте Україна входила до федерації не як самостійне рівноправне утворення, а в складі Росії). «Малоросійське товариство» виступало за відокремлення України від Росії і можливе об’єднання її з Польщею. Кирило –Мефодіївське братство відводило провідну роль у творення слов’янської федерації, столицею якої його ідеологи вбачали Київ.

Втрати Радянського Союзу в роки другої світової війни виявилися надзвичайно великими. Людські жертви, як серед військовослужбовців, так і мирних жителів, становили приблизно 27 млн. чоловік. Крім того, було знищено 1710 міст І селищ, 70 тис. сіл, 32 тис. підприємств. Поголів'я худоби скоротилося майже на половину. Складнішим було становище в галузі сільського господарства. 1946 р. в деяких регіонах, зокрема в Україні, внаслідок жорстокої посухи й серйозних прорахунків в управлінні колгоспами розпочався голод. У 1947 р. становище залишалося складним, але поступово колгоспи вийшли з кризи, хоч темпи зростання сільськогосподарського виробництва були надзвичайно низькими.

Західна Україна – аграрний регіон.В середині 19 ст. відбувається період до ринкових відносин.Промисловість представлена нафтовидобувною і деревообробною галузями. Розвиток промисловості вкрай повільний. «Південне товариство» стало на позиціях єдиної і неподільної Росії.«товариство об’єднаних слов’ян» виступало за федерацію слов’янських народів(проте Україна входила до федерації не як самостійне рівноправне утворення, а в складі Росії).«Малоросійське товариство» виступало за відокремлення України від Росії і можливе об’єднання її з Польщею. Кирило – Мефодіївське братство відводило провідну роль у творення слов’янської федерації, столицею якої його ідеологи вбачали Київ.

18.2 Голод 1932-1933 р. став для українців тим, чим був голок ост для євреїв і різанина 1915 р. для вірменів. Як трагедія, масштаби якої неможливо збагнути, голод травмував націю, залишивши на її тілі глибокі соціальні, психологічні та демографічні шрами, які вона носить до сьогодні. Кинув він і чорну тінь на методи й досягнення радянської системи. Найважливішим у трагедії голоду є те, що багато чого можна було уникнути. Інакше кажучи, харчів не бракувало. Проте держава систематично конфісковувала більшу їх частину для власного вжитку. Ігноруючи заклики й попередження українських комуністів, Сталін підняв план заготівлі зерна у 32 р. на 44%. Це рішення й та жорстокість, із якою режим виконував його накази, прирекли мільйони людей на смерть від голоду, який можна назвати не інакше, як штучний. Голодомор став найбільшою трагедією за всю історію існування українського народу. За своїм масштабом, жорстокістю, цинізмом і організованістю з боку влади та своїми наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства. Аналізуючи ці події, можна переконливо засвідчувати, що в українському селі мали місце всі елементи політики геноциду. Таке думку висунули і члени Міжнародної комісії з розслідування голодомору, Америка, Данія, Канада та ще багато інших парламентів світу. І тільки через сімдесят років після великої біди українського народу, свій громадянський обов’язок перед смертю мільйонів людей виконала верховна Рада України, визнавши голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу.

 

 

Упродовж 60-80-х pp. XIX ст. завершився промисловий переворот, тобто перехід від мануфактур до заводів і фабрик. Особливо швидкими темпами розвивалися вугільна, залізорудна і металургійна промисловість, зосереджена в Донецько-Криворізькому басейні. Нарощували виробництво традиційні для України галузі промисловості по переробці сільськогосподарської продукції - цукрова, винокурна, мукомельна. Машинобудування розвивалося повільно. Промисловому розвитку сприяло бурхливе будівництво залізниць. Йшов процес зростання міст.

19.2 Радянський уряд мав намір економічно розвивати СРСР,але хлібна криза(1927-1928)та брак валюти могли зірвати ці плани. Потрібен був такий механізм,який би постачав селянам хліб. Таким механізмом стали колгоспи. Ними було легше керувати,ніж роздробленими сел. гос-ми. Націоналізація землі(1917) позбавила державу сплачувати селянам компенсацію,якщо вони будуть вступати до колгоспів. Щоб уникнути опру села,були прийняті принципи кооперування селян:поступовість,добровільність,фінансова допомога селу.1929р Сталін назвав «роком великого перелому». У країні розпочалась суцільна колективізація -процес примусового об’єднання дрібних селянських селянств у великі соціалістичні господарства(колгоспи,радгоспи)Формолювання темпів колективізації вело насильницького злучення селян під загрозою розкуркулювання.Колективізація в Україні повинна була здійснитися за два роки.До кінця першої п’ятирічки було колективізовано70% селян,другої-90%. Виникло питання про долю заможних селян.До них застосували політику розселювання:обмежено оренду землі,збільшено оподаткування,заборонено використовувати найману працю.

20.1 У Російській імперії революційно-визвольний рух вилився в демократичну революцію 1905-1907рр., у якій населення України взяли активну участь. На Наддніпрянщині діяло 20 загальноросійських і національних партій.Основні революційні події в Україні відбулися у 1905 р..червень-збройне повсання «Потьомкін»жовтень-політичний страйк,змусивший Миколу II выдати Маніфест.листопад-повстання моряків Севастополя.грудень-збройні повстання робітників (Горлівки,Харкова і т.д)В Україні революція носила і національно-визвольний характер,так я к національне питання було на передньому плані боротьби.національний період мав свої плюси:відкривались українські школи,вчителя пробували викладати на українській мові,виникла культурно-освітня організація «Просвіта»яка мала філії у багатьох містах України.

20.2 Україна- це багатонаціональна держава. Тут мешкають не лише українці, а й росіяни, євреї, білоруси, молдовани, болгари, поляки, угорці, румуни, татари. С перших днів незалежності, Україна проголосила рівноправ’я всіх громадян, незалежно від їх національності. Розроблена законодавча база, яка регулює міжнаціональні відносини і виключає можливість виникнення міжнаціональних конфліктів. 1лист.1991р- Верховна Рада прийняла Декларацію прав національностей Украхни. Вона проголошувала всім народам і національним групам рівні політичні, економічні, соціальні і культурні права. Іншим важливим документом є закон «про національні меншини в Україні». Він зафіксував право кожного народу на культурно-національну автономію. Складною залишається повернення кримських татар на історичну батьківщину.

21.1 УРосії з 1906 по 1911 рр. з ініціативи П.Століпина проходила аграрна реформа яка передбачала:знищення общинного землекористування,і перетворення селян на фермерів;ліквідацію аграрної перенаселеності,шляхом переселення селян у східні райони Росії.По Росії реформа не досягла поставлених цілей,але в Україні вона мала найбільший успіх-з общін вийшла половина селянських гомподарст,що сприяло розвитку капіталізму на селі.Зросли посівні площи,валовий збір зернових,товарність сільського господарства. Але реформа не змогла послабити соціальну напруженість на селі,у 1914 р. кількість малоземельних селян сягнуло 2 млн., ці господарства залишалися малопродуктивними і мало товарними.

21.2 Після проголошення Акта про державну незалежність Україна вперше стала рівноправним суб'єктом у міжнародних відносинах. 5 грудня 1991 р. після Всеукраїнського референдуму Верховна Рада звернулася з Заявою до парламентів і народів світу, у якій наголошувалося, що Україна у повній відповідності з цілями і принципами ООН спрямовуватиме свою зовнішню політику на зміцнення миру і безпеки у світі, дотримуючись принципів міжнародного права. У липні 1992 р. Верховна Рада схвалила "Основні напрямки зовнішньої політики України". Документ визначив базові національні інтереси країни, обгрунтував засади та пріоритети її зовнішньої політики, серед яких - розширення участі в європейському регіональному співробітництві та в межах СНД

22.1 Світова війна велася між Троїстим,згодом Четвертним союзом(Німеччина,Австро-Угорщина,Туреччина,Болгарія) і Антантою(Росія,Англія,Франція,згодом приєдналася Італія,Румунія,США)характеристика становища України під час Першої світової війни.Західна і Наддніпрянська Україна опинилися по різні боки фронтів,оскільки Росія і Австро-Угорщина до протилежних блоків,і тому мобілізовані армії цих країн мусили битися друг проти друга;Війна розколола українські політичні сили і цим ослабила український рух.Відносно до війні українські партії мали різні позиції.Партія Західної України активно підтримувала Австро-Угорщину і Німеччину у війні з Росією,сподіваючись що у разі поразки Росії, держави переможці допоможуть українцям створити самостійну державу. В перший день війни 1 серпня 1914р.-вони обєдналися в Головну Українську Раду(ГУР)з метою мобілізувати сили українців для війни з Росією.У роки війни в Україні в рйоні Галичини,Закарпаття,Буковини,велися дуже запеклі бойові дії.Деякі держави мали агресивну роль щодо України:ігнорували національні інтересиЮ прагнули використати воєнне становище,щоб покінчити з національно-визвольним рухом українців.Таким чином Перша світова війна,стала справжньою національною трагедією для України.

22.2 Одним із головних напрямів зовнішньої політики України є процес європейської інтеграції (зближення з євросоюзом) У 1992р- Україна вступила до Організації з безпеки і співробітництва в Європі(ОБСЄ). В цьому ж році Україна вступила до міжнародного валютного фонду (МВФ), європейського стану, реконструкції і розвитку. 9лис.1995-Україна стала членом ради Європи (організація, що турбується про права людини). У1994р-Украіїна підписала угоду про партнерство і співробітництво з Євросоюзом. У2003р- Україна набула статусу «Країни-сусіда ЕС» 2005р-розроблено «дорожню карту»-план до вступу України до Євросоюзу. Досягнення європейських стандартів в усіх сферах життя.

 

23.1 після скількох невдач в українському уряді до влади в Україні збройним шляхом прийшли більшовики.вони почали згортання виробництв,почалась нестача харчів та палива,чисельне безробіття.Більшовики прагнули негайно встановити соціальний лад(провести з народом колишньої царської Росії жорстокий експеремент).Так навесні у 1919р. на території УСРР було проведено жорстоку економічну політику-політику «воєнного комунізму»,яка передбачала націоналізацію всієї землі,промислових підприємствЮторгівлі,а також фінансів.Нова влада заборонила діяльність банків,провела конфіскацію золота та інших цінностей.Державні підприємства в умовах розрухи,не діяли,що спичинило масове безробіття. Питання про хліб у більшовиків було найголовнішим,так як його не було.Більшовики комісари під охороной нападали на села та відбирали зерно,та інші продукти.Наслідками політики більшовиків став голод 1921-1923рр.Люди голодали,це спричинило багато смертей(1,5-2 млн людей)Становище визвало велике невдоволення з боку більшовиків. Що вилилось у військові заколоти,робітничі страйки,які охопили Україну і Росію.це і спичинило крах більшовиків.

23.2 Економіка України в першій половині 90-х років перебувала в кризовому стані. У1993р- купони-карбованці знецінилися у 103 рази. У1994р- в обігу з’явилися 500.000 купюри. В цей час в Україні була гіперінфляція. Валовий національний продукт скоротився на 44%. Економіка потребувала ……… заходів. У жовтні1994р- президент Кучма озвучив програму економічних реформ: 1)зниження податків;2)переведення банківської реформи;3)регульована державою лібералізація цін;4)децентралізація управління економікою;5)створення приватного сектору в економіці;6)соціальний захист. У1999р вперше спостерігалася економічна стабілізація. З 2000р зростає валовий внутрішній продукт.

НЕП – соціально – економічна політика більшовиків, що прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» та базувалася на елементах ринкової економіки. Елементи НЕПу: •Продподаток (15% від врожаю) •Дозвіл на приватну торгівлю•Грошова реформа у 1924 р. •Дозвіл орендувати землю, дрібні п/п

Особливості НЕПу в Україні:•НЕП запроваджено не в 1921р, а в 1922р.•Продподаток – 20%Формально Україна була суверенною республікою.1923-1924рр. – політика коренізаціі або «Українізації в Україні».

Проголошення незалежності започаткувало новий етап у стосунках України із світовою українською діаспорою. За межами своєї етнічної Батьківщини проживає нині від 10 до 13 млн. українців. Це - результат еміграції, спричиненої становищем українців спочатку в Австрійській (Австро-Угорській) та Російській імперіях, потім в Радянському Союзі. У 1993 р. створено міністерство України у справах національностей та міграції, сформована правова база, яка регулює стосунки держави і діаспори. У 1996 р. Кабінет міністрів України затвердив державну програму "Українська діаспора на період до 2000 року". Утвердженню національного солідаризму сприятиме розроблена у 2001 р. Національна програма "Закордонне українство на період до 2005 року", а також III Всесвітній форум українців у Києві. Україна все впевненіше налагоджує всебічні зв'язки з країнами світу, займає гідне її народу місце у світовому співтоваристві.

25.1 У 1990-ті за темпами промислового розвитку СРСР відставало від передових країн Європи.У 1925р на 14 з’їзді ВКП(б) було оголошено курс на проведення індустріалізації. Індустріалізація -це система заходів,спрямованих на створення великого машинного виробництва та прискорений розвиток промисловості, з метою зміцнення оборони країни. Причини проведення:1)необхідність створення матеріально-технічної база для економічної самостійності країни2)прагнення влади до зміни структури населення на користь збільшення кількості робітників. Складові:1)продаж за кордон нафти,газу2) примушення населення до придбання облігацій державної позики3)збільшення продажу горілчаних виробів4)широке використання праці в’язнів. Наслідки:1)було ліквідовано безробіття,але знизився життєвий рівень населення2)зміцнилась оборона країни3)відбулися зміни в промисловості:перевагу перейшла від легкої до важкої пром.4)створено нову модель керівництва економікою«адміністративно-командну»

25.2 У Радянському Союзі на момент його розпаду накопичилося багато негараздів в освіті, науці, літературно-художній творчості. З проголошенням незалежності України відродження національної культури стало державною справою. Для українців чи не вперше відкрилася перспектива вільного розвитку і набуття престижності своєї мови і культури. Для забезпечення духовного і соціально-економічного розвитку держави реформується система освіти. Освітня система стає більш демократичною, гнучкою та різноманітною. З'явилася велика кількість ліцеїв, гімназій, коледжів, профільних академій, університетських комплексів і т. п. Позитивні і негативні риси переплелися й у сфері художньої культури. Утвердження демократії сприяє оновленню літератури і мистецтва, гарантує плюралізм, свободу творчості, вільний розвиток усіх художніх стилів і жанрів.

26.1 На основі ленінського плану І з'їзд рад СРСР ЗО грудня 1922 р. прийняв рішення про утворення СРСР. До його складу ввійшли Російська Федерація, Українська РСР, Білоруська РСР, Закавказька Федерація (Грузія, Вірменія, Азербайджан). У документах, покладених в основу СРСР (Декларація і Договір), права центру превалювали над правами республік. Так, із 29 пунктів Союзного договору лише один стосувався прав республік. Формально кожна республіка мала право виходу із СРСР, але механізму такого виходу не було розроблено. Юридичне оформлення СРСР остаточно завершилося в 1924 p., коли була прийнята. Конституція СРСР позбавила союзні республіки права на зовнішню політику і торгівлю, прийняття власних рішень щодо розвитку транспорту, зв'язку, оборонної промисловості. Повноваження республік обмежувалися сільським господарством, внутрішніми справами, охороною здоров'я, соціальним забезпеченням. Але і ці повноваження зводилися нанівець керівництвом РКП(б), яке визначало внутрішню і зовнішню політику в цілому і кожної республіки зокрема

26.2 В україні з дореволюційних часів розвивалися галузі видобувної промисловості та металургії.Тому територія республіки забруднювалася відходами мінерально-сировинних підприємств вдесятеро інтенсивніше, ніж СРСР вцілому. Екологічна обстановка катастрофічно погіршилася після вибуху у квітні 1986р. четвертого енергоблока на Чорнобильській АЄС.Причинами цієї катастрофи була низька якість проектування, виготовлення та обслуговування техніки.наслідки:підвищення рівня ракових захворювань у людей; забруднення середовища; погіршення стану здоров’я людей вцілому

.27.1 Українізація або коренізація- це політика у національно-культурній сфері, яка здійснювалася радянським керівництвом на Україні в1920-ті роки. Українізація передбачала задоволення деяких національних вимог українського народу:1)висування українців на керівні посади;2)запровадження укр..мови в навчальних закладах, пресі;3)розвиток національної культури і т.д. Більшовики були змушені проводити цю політику, тому що прагнули підтримки всього населення України. Наслідки:1)У 1930р кількість шкіл, де навчання було укр.мовою досягло 85%, укр.мовою видавалося 90%газет та журналів. Кількість українців серед службовців держапарату зросла з 35 до 54%; 2)З еміграції повернулися деякі відомі діячі(Грушевський); 3)Відбувався бурхливий розвиток української культури: видавалося близько 55журналів, виникли чисельні літерат-худож. об’єднання, працювало 45 проф. театрів. Поступово політика Українізації стала виходити за дозволені межі. Сталін бачив у цьому свого конкурента. Від кінця 1020-х років Українізація поступово хгорталася. Сталін назвав місцевий націоналізм загрозою для єдності Радянського Союзу. Це означало кінець Українізації(всіх учасників було репресовано)

27.2 Процес десталінізації і лібералізації суспільного життя сприяв розвитку культури й духовного життя суспільства.цей період називася «відлига».у 1958р. була проведена шкільна реформа(було введено 8-річна освіта,організовувалися школи-інтернати,для дітей сіріт та інвалідів). У 1959р. був прийнят закон,який давав змогу батькам,вибирати мову для навчання своїх дітей. Лібералізація значно сприяла на розвиток гуманітарних дисциплін.появлялися суспільно-політичні,наукові,літературні журнали(«Прапор», «Всесвіт»).Розвитку української літератури сприяли твори М.Рильського,М.Стельмаха,М.Гончара(вони були відзначені Ленінською премією)Знаменною подією в Україні стало народження талановитих поколінь українських літераторів,письменників,літературних критиків.(В.Симоненко,М.Вінграновський,Ліна Костенко,Олійник, І. Драч, В. Коротич, І. Світличний, І.Дзюба, П. Заливаха, А. Горська та ін. Це були представники нової духовної течії — «шістдесятники».) «Шістедисятники» прагнули відкриту у своїй творчості стан душі людей,вільних від застарілих стереотипів,страху.у своїх творах вони відображали природне людське прагнення бути щирим, розкутим,індивідуальним і неповторним.

Жертвами репресій стали десятки тисяч діячів національної культури. Лише за один 1934 р. було розстріляно 28 письменників, серед них М. Зеров, Г. Косинка, К. Буревій та ін. Протягом 1934-1938 pp. було заарештовано більше половини членів і кандидатів у члени Спілки письменників України. Був розігнаний театр "Березіль", його керівник, драматург Лесь Курбас загинув у концтаборі. Культурний процес потрапив під контроль партійно-державних чиновників. Якщо 20-і pp. ввійшли в історію України як період" національного відродження", то 30-і pp. дослідники назвали "розстріляним відродженням". Чистка військових кадрів: був повністю знищений штаб Київського військового округу на чолі з Якіром, репресовано 150 чоловік командного складу Харківського військового округу на чолі з І.Дубовим... Репресії проти командного складу викликали гострий кадровий голод в армії. Напередодні війни лише 7% командирів мали вищу військову освіту.

28.2 Згідно з пактом і таємним протоколом радянські війська 17 вересня 1939 р. перейшли польський кордон і вступили в Західну Україну і Західну Білорусію. Офіційно радянське керівництво пояснило цей крок необхідністю запобігти фашистській окупації західноукраїнських і західнобілоруських земель. Східна Галичина і Західна Во-линь були зайняті Червоною армією майже без опору з боку Польщі за 12 днів. Агресія проти Польщі означала вступ Радянського Союзу у світову війну. Після возз'єднання західноукраїнських земель з Україною почалася їх активна радянізація - здійснення перетворень відповідно до радянського зразка. Перетворення носили суперечливий характер. Деякі заходи радянської влади отримали позитивну оцінку українського населення:• експропріація маєтків польських землевласників з обіцянкою перерозподілу землі між селянами;• українізація системи народної освіти, заходи з ліквідації неписьменності;• запровадження безкоштовного медичного обслуговування;• створення системи соціального забезпечення.Але, поряд з цим:• радянська влада принесла жорстокий репресивний режим• розпочалася примусова колективізація селян, націоналізація промисловості і банків;