Утворення та діяльність Української Центральної Ради

Особливості діяльності Кирило-Мефодіївського товариства ст 152-153

Кирило-Мефодіївське братство (товариство) діяло у Києві в 1845-1847 рр. це була перша суто укр. таємна політ. організація. Вона нараховувала 12 осіб, серед них такі визначні постаті – Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Василь Білозерський.

Вони мали свої завдання, які викладено в «Законі Божому» («Князі буття укр. народу»)

Основні цілі братства:

· Ліквідація самодержавства і кріпосного права

· Національне визволення України

· Утворення на демократичних засадах федерації слов’янських народів із центром у Києві.

Організація мала свої програмні документи,які наголошували на мирному характері

перетворень, досягненні стратегічних завдань через освіту та виховання, поширення літератури, залучення до своїх рядів нових членів. Але були в братстві і радикально налаштовані братчики до них входили і Тарас Шевченко. Поміркована програма братства була налаштована критично по відношенню до них.

Діяльність Кир-Меф товариства була першою спробою укр. інтелігенції перейти від культурного до політичного етапу боротьби за нац. визволення України. Але за доносом, членів братства заарештували і засудили до різних строків ув’язнення та заслання.

 

Україна в роки Першої світової війни.

Перша світова війна тривала з серпня 1914 - по листопад 1918 рр. Війна велася між Троїстим, згодом Четвертим союзом (до якого входили Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) і Антантою (Росія, Англія, Франція). У ході війни до Антанти приєдналися Італія, Румунія і США. Для всіх сторін війна мала загарбницький, несправедливий характер.

Охарактеризовуючи становище України під час війни, необхідно виділити такі обставини:

1. Зах. і Наддніпрянська Україна опинилися по різні боки фронтів, оскільки Росія і Австро-Угорщина належали до різних блоків, і українці були змушені битися один проти одного. В рос. армії нараховувалося 3,5 млн українців, а в Австрійській – 250 тис.

2. На Сх фронті театром

військових дій стала Галичина.

У період війни у Львові білу

створено представницький орган українців, Загальна укр. Рада на чолі з Костем Левицьким, вона закликала українців боротися за конституційну Австрію, яка б могла надати автономію України, але це було помилкове твердження.

Спеціалісти, що виїхали з Рос. імперії створили у Львові політичну організацію Союз Визволення України, яка закликала українців підтримувати Німеччину та Австрію у боротьбі проти Росії. Але з наступом радянських військ ці організації були змушені виїхати до Відня.

3. Партії Наддніпрянської України поставилися до війни неоднозначно:

· Більшість українців (партій) підтримували Росію у війні

· Частина ТУП (його Київська рада) пропонувала українцям дотримуватися у війні нейтралітету

· Частина УСДРП на чолі з Винниченком засудила війну і виступила за поразку Росії

4. Держави, за які воювали українці, ігнорували і дискримінували укр. нац. інтереси.

Кожна з сторін мала щодо України свої плани:

· Австро-Угорщина мала намір приєднати до своїх володінь Волинь і Поділля

· Німеччина прагнула створити у ході війни Пангерманський союз, включивши до нього й Україну

· Росія планувала приєднати до імперії Зх Україну. Уряди Росії та Австрії здійснювали масові репресії проти українства.

 

Утворення та діяльність Української Центральної Ради

Центральна Рада проіснувала з березня 1917 – по квітень 1918 рр. 6-8 квітня у Києві працював Укр. нац. конгрес, який надав ЦР повноваження представляти народ України. ЦР здобуває підтримку Всеукраїнського військового селянського з’їздів, зборів та мітингів.

10 червня ЦР прийняла Перший Універсал, який проголосив Україну як автономну державу у складі Росії. 15 червня був створений виконавчий орган ЦР – Генеральний секретаріат на чолі з В. Винниченком.

У кінці червня з метою налагодження взаємовідносин, відбулися переговори між ЦР і представниками Тимчасового уряду.

3 липня 1917 р. дотримуючись взятих на себе зобов’язань ЦР схвалила Другий Універсал, у якому виступила проти «Наміру самовільного здійснення автономії України».

Тимчасовий уряд відступився від прийнятих домовленостей і 4 серпня затвердив «Інструкцію Тимчасового уряду Генеральному Секретаріатові».

25-26 жовтня (7-8 листопада) 1917р. у Петрограді, більшовики, здійснивши державний переворот, захопили владу і утворили новий уряд – Раду народних комісарів на чолі з Леніним. Але ЦР засудила переворот і не визнали владу більшовиків.

31 жовтня ЦР прийняла рішення щодо поширення на території Харківщини, Катеринославщини, Херсонщини її повноважень.

7 листопада ЦР прийняла Третій Універсал, проголосивши утворення Української народної Республіки УНР, він призначив Україні установчі збори, яким ЦР мала надати владу. ЦР була головним суперечником більшовиків у боротьбі за владу. 4 грудня 1917 Раднарком з метою активізації боротьби проти ЦР надіслав їй ультиматум.

7 листопада ЦР виступила зі своїм Третім Універсалом; який проголосив УНР, -- це стало видатною подією в житті укр. народу.

(22) 25 січня 1918 було проголошено Четвертий Універсал, за яким Україна стала незалежною державою. Він став вершиною державо творчості ЦР. Але прийняття цього документу відбулося в кризовий момент революції і не врятувало УНР. 29 квітня 1918 р. у Києві відбувся з’їзд Союзу землевласників, який проголосив гетьманом усієї України Павла Скоропадського. У цей же день окупаційні власті розігнали ЦР і визнали владу гетьмана.

Українська ЦР проіснувала 13 місяців – з березня 1917 по квітень 1918 рр. Головний підсумок її діяльності – це відтворення укр. державності.