Любовний хід по вулиці Радянській

D C

Це хід весняних звірів, це парад лемурів,

G

Мальовані роти палкіші свіжих ран.

D C

Це час коли жага струмує навіть з мурів,

G

Це марш нагрітих тіл, жагучих мов коран.

 

D C

Це – танці потіпах під солодовим небом,

G

Ясновельможна кров темніє мов чифір.

D C

Дівчата з медучилищ пахнуть млосно медом,

G

Прозорі наче спирт, летючі як ефір.

 

G

Це вихід гультіпак під шелести акацій,

C

Похід під ліхтарі лоліток і моргух.

G

Мов піонерок плин у дні шкільних вакацій

C

Повз вигуки афіш про м’ясо і про дух.

 

D C

Повз біржу, казино, Мелодію, міліцію

G

Пастушки з вітражів, упирки з вар’єте,

D C

Дурепи осяйні, вогненні янголиці,

G

Ці малпи трохи мальви, кожна з них цвіте.

 

D C

Це час дерев і змій духмяний і такий,

G

Що виристає з ніг сурма хрипка і грішна.

D C

Вони ідуть, а ти, як той більярдний кий,

G

Не в силі проказати навіть Харе Крішна.

 

G

Або ось ти поет, улюбленець планет,

C

Що бачиш то щоку, то вухо або кліпсу,

G

Заряджений такий увесь, мов пістолет,

C

Готовий розрядитись влучно в першу ліпшу.

 

D C

Або ось ви вуйки, набичені буйтури,

G

Атлети з-під вітрин, деталі від скульптури.

D C

Або ось ти флейтист, весь голубий аж синій,

G

Що трешся між купців з якихось абісиній.

 

D C

Або хлоп’ята, ви, безвусі шкуродери,

G

Зелені королі вологі від жадань.

D C

Уродженки весни пантери і гетери,

G

Повз вас ідуть у сни в липку бездонну хлань.

G

І потім розтають, і недосяжні знов,

C

Тікають у гаї повітряних небес.

G

Над вулицею ніч, помада, туш і кров,

C

Я так, я так, я так, я так тебе, тебе.

І та любов

 

Я часто думаю, чому ти так самотня,

Одна з найкрасивіших доль у світі?

Ці сірі очі, пильні, сумовиті,

Чому ви не знаходите нікого, крім дзеркал?

А в дзеркалах себе і суть свою подвійну,

Ледь-ледь прикриту інеєм чекання,

Росою часу, терпінням дзвону,

Як іще мені тебе назвати?

 

Приспів:

І та любов, яка тебе знайде, |

Тебе ж і знищить. |

Я люблю тебе! | (2)

 

А може, ти загинеш, як сніжинка на долоні,

Коли чиєсь тепло зруйнує цю самотність.

І може ця самотність - лише форма

Твоєї ідентичності п'янкої.

 

C Am Em

 

 

ВОЛЬФ МЕССІНҐ. ВИГНАННЯ ГОЛУБІВ

 

Em C D

C Em D

 

Мав я прегарну здатність (чи то хворобу):

двійко голуб'ят у череповій коробці.

В ротову мою порожнину, від крику аж пурпурову,

зазирали медики, ворожбити та інші знаючі хлопці.

 

Як я вами пишався, мої крилаті кристали,

пернаті мої мучителі з давніх полотен!..

Ціле літо об мене крилами терли і туркотали,

заснувавши в моїм черепі містечко Туркотин.

 

 

А восени упав з неба миршавий ілюзіоніста.

Слухав мене стетоскопом — як вони там шурхочуть,

Збіглося на це подивитись ледь не півміста.

І тоді прояснів я: «Летіти хочуть».

 

Вилітали мені з голови крізь отвір у рані,

або крізь моє третє око (ніяк його не заплющиш).

А той миршавий пес мав у кишені браунінґ

та й одною кулею двох голубів розлущив…

 

Став я цілком сумирний, загнавсь у схови,

поводжуся без відхилень — чемно і ґречно.

Не тому, що вбиті колишні мої птахове,

а тому, що ношу в черепі тепле їхнє яєчко…

 

 

Амалія Неборака

 

Am Dm E Am

 

Adiós muchachos compañeros de mi vida,

Barra querida de aquellos tiempos,

Me toca a mí Hoy emprender la retirada,

Mi cuerpo enfermo, no resiste más.

 

А нгели Божі – й ті не знають птаха
М оїх безодень. Ти забрала кров.
А мур мене, як шмаркача, зборов.
Л икуй, мала! Я в серці маю цвяха.

 

І ти війною на Москву чи ляха –
Я ке це щастя супроти оков
Н удьги і туги. Я шалію, мов
Е фйоп скажений. Тоскно мені, бляха!

Б одай ти стала бабою старою,
О гидною, без носа і зубів,
Р ахубо моя, згубо біснувата!

 

А все, що маєш, – є лишень дірою,
К отру я, грішний дурень, полюбив.
А ну тебе до ката – твого тата!

 

 

Oh my dear Ukraine

 

Em G Hsus/F# H7

Цей твій сон не скінчиться ніколи

Em G Hsus/F# H7

Ти будеш одна

Em G Hsus/F# H7

Твій портрет завбільшки з долоню

Em G Hsus/F# H7

Розтане між хмар

G G/H Am7

Між дивних людей

C7M D

О-о-о О-о-о

 

Приспів:

G Am7 G/H Am7

Oh my dear Ukraine

G Am7 G/H H7/F#

Oh my dear Ukra- ine

Em D C Am7

Oh my dear Ukra- ine

Hsus4/F# H7

My love

 

Ти не будеш сумна чи весела

Між весняних дощів

Погляд твій і розплетені коси

Розтануть як дим

Між дивних людей

О-о

 

Приспів.

 

А коли вже не буде нікого

На білій землі

Лиш тоді ти відчуєш тривогу

І навіть любов

До дивних людей