Порядок формування фінансової звітності

 

Підприємства складають фінансову звітність, яка повинна містити повну, правдиву і неупереджену інформацію про стан активів, зобов'язань і капіталу і результати діяльності. Для забезпечення цих і інших вимог головний бухгалтер підприємства повинен організувати і виконати завершальні роботи перед складанням фінансової звітності. Обсяг цих робіт залежить від періоду, за який складається звітність. Найбільш значний обсяг цих робіт проводиться перед складанням річного фінансового звіту. Послідовність цих робіт наступна:

1. Вивчення працівниками бухгалтерій нових нормативно-правових документів, змін і доповнень до Законів, що діють, і нормативних документів, які стосуються змісту, структури і порядку складання і представлення звітності.

2. Підготовка головним бухгалтером наказу по підприємству, установі про інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків з визначенням складу робочих інвентаризаційних комісій, термінів проведення і визначення результатів інвентаризацій з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку.

Проведення такої інвентаризації передбачене постановою Кабінету міністрів України "Про порядок представлення фінансової звітності" (п.12), де відмічено, що інвентаризація активів і зобов'язань підприємства є обов'язковою.

Окрім цього необхідно дотримуватися вимог, передбачених Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів і розрахунків № 69.

Головний бухгалтер повинен простежити за своєчасним завершенням і визначенням результатів інвентаризацій і відображенням їх на рахунках обліку.

Матеріали інвентаризацій і рішення відносно регулювання розбіжностей затверджуються керівником підприємства, установи з включенням результатів в звіт за той період, в якому закінчена інвентаризація, а також в річний звіт.

Розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей і коштів з даними бухгалтерського обліку, встановлені при інвентаризації і інших перевірках, регулюються підприємством, установою в такому порядку:

- необоротні активи, коштовні папери, засоби і інше майно, які виявилися в надлишку, підлягають оприбутковуванню і зарахуванню відповідно на доходи діяльності підприємства з подальшим встановленням причин виникнення надлишку і винних в цьому осіб;

- втрата цінностей в межах норм списується за рішенням керівника підприємства відповідно на поточні витрати. Норми природного спаду можуть бути застосовані лише в разі виявлення фактичних нестач і після заліку нестач цінностей надлишками з пересортиці. За відсутності норм спаду нестача є наднормативною;

- наднормативні нестачі цінностей, а також втрати від псування цінностей відносяться на винних осіб за цінами, по яких обчислюється розмір збитку від розкрадання, нестачі, знищення і псування матеріальних цінностей;

- суми нестач і втрат від псування цінностей до ухвалення рішення про конкретних винуватців відображуються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

До складання річного бухгалтерського звіту обов'язково здійснюється вивіряння залишків на всіх рахунках в банках і вивіряння заборгованості за товари, роботи, послуги і нетоварні операції. Для цього головний бухгалтер складає графік проведення такого вивіряння і закріплює для цієї роботи працівників бухгалтерії. Результати вивірянь розглядаються керівником підприємства. Відхилення, виявлені в процесі вивіряння, мають відображуватися на рахунках бухгалтерського обліку.

3. Перевірка і уточнення показників періодичної і річної звітності на предмет їх порівнянності. Необхідність такої перевірки виникає у зв'язку з тим, що окремі закони і нормативні документи вводяться в дію не від дати їх затвердження, а з початку попередніх звітних періодів, а також у зв'язку із структурними змінами на підприємстві.

4. У сучасних умовах необхідно здійснювати переоцінку активів: дооцінка і зниження вартості необоротних активів.

Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкту істотно відрізняється від його справедливої вартості на дату Балансу. Якщо здійснюється переоцінка об'єкту основних засобів, то на ту ж саму дату слід провести переоцінку всіх об'єктів групи основних засобів, до якої відноситься цей об'єкт.

5. Узгодження доходів і витрат звітного періоду.

Однією з умов забезпечення реальності даних є дотримання принципу узгодженості доходів і витрат, які відносяться до звітного періоду. Тому необхідно нарахувати відповідні резерви, передбачені наказом про облікову політику, відкоригувати ті, які були створені, але не використані в звітному періоді, і їх залишки не переходять на наступний фінансовий рік.

Списати витрати майбутніх періодів, в частині, яка відноситься до звітного періоду, і відображувати всі доходи, які сприяли здобуттю прибутку звітного року. Закрити всі операційні (номінальні) рахунки, які відносяться до звітного періоду.

6. Завершення записів на рахунках аналітичного обліку та складання в необхідних випадках оборотних відомостей по окремих субрахунках до синтетичних рахунків. Така робота необхідна як для забезпечення достовірності даних, так і для заповнення форм звітності.

7. Завершення записів в Головній книзі і складання по синтетичних рахунках Головної книги звідної сторінки Головної книги при журнальній формі обліку для упевненості дотримання подвійного запису, або оборотно - сальдової відомості. Необхідно вивірити дані оборотної відомості по синтетичних рахунках з оборотними відомостями по аналітичних рахунках або реєстрах аналітичного бухгалтерського обліку.

8. Заповнення фінансової звітності за формами, передбаченими Міністерством фінансів України.

9. Перевірка взаємоузгодженості показників фінансової звітності в межах окремих форм і поміж окремими формами.

Методика узгодженості показників звітності розроблена Міністерством фінансів України і може уточнюватися і доповнюватися міністерствами, відомствами з врахуванням відомчої звітності.

10. Розглядання і затвердження річної фінансової звітності відповідно засновницьким документам підприємств, установ.

11. Подання фінансової звітності з супровідним листом за адресами, згідно з Порядком представлення фінансовій звітності № 419.

Фінансова звітність суб'єктами малого підприємництва і представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності складається в тисячах гривень з одним десятковим знаком, всі інші підприємства складають фінансову звітність в тисячах гривень.

До обов'язкових реквізитів форм звітності відноситься повна адреса підприємства і дата, на яку складається звітність.

Баланс (ф. № 1) і ф. № 1- М) на останній день звітного періоду:

- за 1 квартал - на 31 березня;

- за 2 квартал - на 30 червня;

- за 3 квартал - на 30 вересня;

- за рік - на 31 грудня.

У Балансі інформація подається на початок звітного періоду (року) і на кінець звітного періоду.

Всі інші форми фінансової звітності складаються за звітний період наростаючими підсумками з початку року.

Для порівнянності звітної інформації вона подається за два періоди, а саме, за звітний період і за аналогічний період попереднього року.

У Звіті про фінансові результати, Звіті про рух грошових коштів інформація подається за звітний період і за аналогічний період попереднього року.

У Балансі, Звіті про фінансові результати, Звіті про власний капітал показники, які розраховуються при підрахунку підсумків наводяться в дужках.

Рядки, в яких відсутня інформація, прокреслюються. Виправлення у формах звітності не допускаються.

Заповнені і перевірені форми звітності підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства при цьому підписи мають бути ідентифіковані, тобто вказуються прізвища осіб, що підписали.