Методика розрахунку обсягів туристичної діяльності

Методику розрахунку обсягів туристичної діяльності затверджено

наказом Державної туристичної адміністрації України і Державного комітету

статистики україни від 12 листопада 2003 р. № 142/ 394 й розроблена

відповідно до Закону України "Про туризм" та з урахуванням положень:

- Рекомендацій з статистики туризму Всесвітньої туристичної організації

(ВТО) і Стандартної міжнародної класифікації видов туристичної

діяльності (СІКТА), затверджених Статистичною комісією Організації

Об'єднаних Націй (Нью-Йорк (США), 1993 рік);

- документа "Допоміжний рахунок у туризмі (ДРТ): рекомендації щодо

методологічної структури", затвердженого Статистичним відділом

Секретаріату Організації Об'єднаних Націй (Нью-Йорк (США), 29 лютого -

3 березня 2000 року);

- Державного класифікатора України ДК 009-96: Класифікація видів

економічної діяльності;

- Державного класифікатора продукції та послуг України ДК 016-97:

Класифікація видів продукції та послуг.

Методика визначає систему показників, єдиних за змістом і порівнянних

на всіх рівнях державного управління в Україні й на міжнародному рівні, що

характеризують обсяги туристичної діяльності та вплив туризму на економіку

країни (регіону).

Методика застосовується для гармонізації на державному рівні

показників та джерел статистичної інформації, що визначають економічну й

соціальну вагомість туризму в Україні, для підрахунку розмірів туристського

споживання і залучених таким чином до обігу грошових коштів, інших вигод

від розвитку туризму.

Завданнями Методики є:

1. систематизація джерел статистичної інформації, що характеризує туризм;

2. визначення єдиної для всіх рівнів державного управління системи

показників туристичної діяльності;

3. гармонізація національної методології статистики туризму з міжнародною,

забезпечення порівнянності статистичних показників туризму на

міжнародному рівні;

4. затвердження алгоритму розрахунку показників, що характеризують

внесок туризму в економіку держави, але не підлягають статистичному

обліку, а також які неможливо виміряти в умовах відсутності чи

недостатності статистичної інформації;

5. визначення переліку показників, що характеризують туристичну

діяльність, для встановлення значень яких необхідне проведення

експертних оцінок, статистичних спостережень, досліджень туристичних

потоків, проведення анкетування внутрішніх та міжнародних відвідувачів

тощо;

6. визначення переліку видів економічної діяльності, що є характерними для

туризму;

7. визначення ступеня залежності між туристським попитом і пропозицією

товарів і послуг за окремими видами економічної діяльності.

За допомогою Методики вирішуються наступні питання:

1. узгодження принципів і методів вимірювання показників, що характери-

зують економічне значення туризму, та усунення відповідних протиріч на

міжвідомчому рівні шляхом отримання єдиних та порівнянних результатів

розрахунків;

2. розкриття сутності обсягів і структури споживчих витрат, зумовлених

туристичною діяльністю;

3. вимір обсягів туристського споживання окремо за внутрішнім, іноземним

(в'їзним) і зарубіжним (виїзним) видами туризму, визначення їх економіч-

ної ефективності й перспектив розвитку;

4. оцінка впливу туристського споживання на національну економіку в

цілому та її окремі сектори; підрахунок обсягу коштів, залучених до обігу

завдяки туристичній активності;

5. узгодження статистики туризму із статистикою інших видів економічної

діяльності;

6. створення бази даних на державному й регіональних рівнях для аналізу

ринку туристичних послуг, прогнозування і стратегічного планування

розвитку національної інфраструктури туризму, галузевих інвестицій,

розвитку людських ресурсів тощо;

7. створення бази даних для маркетингових і моніторингових досліджень у

економічній та соціальній сферах державного управління;

8. вимір у сукупних базових показниках впливу туризму на розвиток

економіки та соціальної сфери адміністративної одиниці або регіону будь-

якого масштабу;

9. оптимізація процесу прийняття управлінських рішень державного й

регіонального рівнів щодо планування обсягів і структури виробництва

товарів і послуг різних галузей економіки;

10. аналіз структури й обсягів експортно-імпортного балансу туристичних та

пов'язаних з ними послуг.

Головними складовими Методики є:

- визначення понять "відвідувач", "турист" і "одноденний відвідувач" та

засобів обчислення їх кількості;

- визначення структури й обсягів туристського споживання;

- визначення системи показників статистики туризму в Україні;

- визначення алгоритму розрахунків показників статистики туризму.

Питання для самоконтролю знань :

1. Назвіть та охарактеризуйте основні ліцензійні умови провадження

господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього,

зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності.

2. Які органи здійснюють контроль за додержанням ліцензійних умов?

3. Як здійснюється контроль за додержанням ліцензійних умов?

107__'я наполягати на припиненні участі в

подорожі, сході з маршруту.__