Судово-медична експертиза стану здоров'я, симуляції, агравації, штучних хвороб і самопомкодження

Судово-медична експертиза стану здоров'я проводить­ся в таких випадках:

1) при неявці особи за викликом слідчого або суду і відмові дати свідчення через хворобу, наявність якої викликає сумніви;

__________——— 475 •——————————————

д-'-д Експертиза потерпілих та звинувачуваних -у»

2) при відмові засудженого працювати і наявності у нього скарг на стан здоров'я;

3) в разі відстрочки виконання вироку при засудженні особи до позбавлення волі, виправно-трудових робіт або інших видів покарання внаслідок тяжкої хворо­би до її вилікування,

4) при ухиленні від чергового призову на дійсну військо­ву службу та в інших випадках.

Судово-медична експертиза стану здоров'я проводить­ся, як правило, комісією за участю лікарів кількох спе­ціальностей в умовах стаціонарного лікувального закла-

ДУ.

Під час медичних обстежень, а також проведення судо­во-медичної експертизи лікарям доводиться стикатися з різного роду обманом обстежуваних щодо їхнього стану здоров'я. Розрізняють такі види обману щодо стану здо­ров 'я або походження хвороби: симуляцію, дисимуляцію та агравацію, штучну хворобу і калічення членів.

До кримінальної відповідальності винні в цих видах Обману особи притягуються лише у випадках, коли він здійснюється навмисно, з корисливою метою і порушен­ням закону.

Симуляція—відтворення неіснуючої хвороби. Може бути навмисною і патологічною. Навмисна симуляція має корисливу мету, а патологічна такої мети не має і може спостерігатися при деяких нервових і психічних хворобах, наприклад, істерії.

Симуляція може здійснюватись тільки імітацією хворо­би або поєднуватись з прийманням деяких нешкідливих для здоров'я речовин. Симулянт — це здорова людина, і, видаючи себе за хворого, не має намірів досягти цього за рахунок розладу здоров'я.

д-'-д Експертиза потерпілих та звинувачуваних "Т^

Цілком симулювати весь комплекс симптомів хвороби неможливо, а тому симулюються окремі її ознаки, пере­важно у вигляді суб'єктивних патологічних відчуттів, а також деяких об'єктивних ознак шляхом приймання різ­них лікарських засобів, хімічних або інших речовин або домішуванням деяких речовин до виділень організму, які здаються на дослідження до лабораторії. Наприклад, до мокротиння може домішуватись кров, до сечі — цукор, білок з яєць.

Найчастіше спостерігається симуляція хвороб органів кровообігу, дихання, травлення, нирок і сечових шляхів.

Симуляція функціональних порушень діяльності серця досягається шляхом приймання різних збуджувальних за­собів (кава, чай, тютюн) у значних дозах, що може спричи­нити аритмію. Підвищення артеріального тиску виникає внаслідок приймання лікарських засобів гіпертензивної

дії.

Хвороби нирок симулюють шляхом домішування до сечі крові, яєчного білку, сироватки, випивання великої кількості рідини для утворення набряків.

Спостерігаються також інші види симуляції різних хво­роб. Лікарями різних спеціальностей розроблено певні прийоми і методи виявлення симуляції, які детально вик­ладено в спеціальних посібниках.

Завдяки використанню сучасних медико-інструмен-тальних, технічних і лабораторних методів діагностики в більшості випадків лікарям вдається розпізнати симуля­цію хвороби. Проте при деяких хронічних хворобах, якщо обстеження проводиться в стадії ремісії, неможливо віро­гідно встановити або виключити наявність хвороби, а тому до обстежуваного потрібно ставитись як до звичайного хворого, не виказуючи сумнівів щодо наявності у нього

_________————^! 477 ——————————————'

д і д Експертиза потерпілих та звинувачуваних -чрї

хвороби. В таких випадках потрібно через деякий час провести повторне обстеження.

Довести наявність симуляції означає встановити відсутність хвороби або й симптомів, на які вказує обсте­жуваний. Потрібно виключити можливість патологічної симуляції. Усі скарги обстежуваного мають обов'язково перевірятися за допомогою об'єктивних методів дослід­ження для виявлення або виключення патологічних змін, якими вони можуть бути зумовлені. Клінічне обстеження завжди має бути повним і вичерпним. Обов'язковою умо­вою клінічного обстеження для виявлення симуляції є організація постійного непомітного нагляду. Якщо симу­лянт впевнений, що за ним не спостерігають медичні працівники, він може поводитись зовсім по-іншому: куль­гавий починає ходити рівно, незрячий — бачити тощо. Недаремно кажуть, що симулянт менше бачить ніж сліпий, гірше чує ніж глухий, кульгає більше ніж кривий.

Перед клінічним обстеженням потрібно ретельно зібра­ти анамнез і вивчити всю наявну медичну документацію за попередні роки. Бажано користуватись оригіналами доку­ментів, а не копіями. До аналізу даних, які містяться у документах, слід ставитись критично, тому що не виключе­на можливість підроблення різних виписок, довідок то­що.