Тема 4. Оцінка рівня стратегічних капітальних вкладень

(2 години)

Мета: Навчитись визначати оптимальну та критичну точку стратегічних капітальних вкладень в СЗГ

План

4.1. Визначення конкурентного статусу фірми (КСФ)

4.2. Критична точка об’єму стратегічних капітальних вкладень

4.3. Оптимальна точка об’єму стратегічних капітальних вкладень

4.4. Види стратегічних капітальних вкладень

4.5. Практичне завдання

 

 

Конкурентний статус фірми в СЗГ є результатом взаємодії трьох факторів:

1) відносного рівня стратегічних капіталовкладень фірми в ту чи іншу зону господарювання, що забезпечують конкурентний статус на підставі ефективності масштабів випуску окремих видів продукції, а також ефективності діяльності фірми в цілому (капітал відносний – достатньо чи недостатньо, в запланованій кількості);

2) конкурентної стратегії. Яка дозволяє розмежувати позиції фірми, та її суперників (фірма повинна вирішити, що виробляти, скільки, де продавати, тобто головна ідея фірми);

3) мобілізаційних можливостей фірми, суть яких полягає в тому, що в стратегії забезпечується ефективна підтримка на рівнях планування і виконання планів, а також підтримка у вигляді добре налагодженої оперативної роботи після того, як стратегія прийнята (здатність фірми ефективно використати 1 і 2).

Наукові дослідження свідчать про те, що рентабельність діяльності фірми в даній СЗГ буде пропорційна, зробленим в цю зону капіталовкладенням. Досвід свідчить, що рентабельність опису криву, подібну тій, яка показана на рисунку, де по горизонталі відкладається повний об’єм ресурсів, що витрачаються в даній СЗГ: це не лише вкладення в будинки, споруди і обладнання, але і витрати на розробку продукції, забезпечення ринкових пропозицій, а також підтримки – управлінської, виробничої, ринкової, збутової і т.д.

 

Рис.4. Конкурентний статус фірми і стратегічні капіталовкладення

Як видно з рисунка, в кожній СЗГ є мінімальний рівень капіталовкладень – критична точка об’єму – що знаходиться на границі прибутків і збитків. Як би блискуче не була розроблена стратегія фірми, які б не були високі її мобілізаційні можливості, стратегічні капіталовкладення нижче критичної точки об’єму не дадуть віддачі.

Критична точка об’єму погано піддається оцінці, і до останнього часу вона не була в центрі уваги менеджерів. В результаті чого, спроби увійти в нові СЗГ здійснені з найкращими намірами, часто зазнавали поразки – просто тому, що фірма, як правило, із запізненням виявила, що вона не в змозі виділити засоби для капіталовкладень вище критичної точки об’єму.

Крива приведена на рисунку, показує, що існує також точка оптимального об’єму – той рівень капіталовкладень, при перевищенні якого віддача починає знижуватись, як у зв’язку із запізнілою реакцією великої організації, так і в силу бюрократизації фірми.

В якості показника для визначення стану фірми в концентрації, використовують співвідношення між фактичною рентабельністю роботи фірми в СЗГ і оптимальним рівнем можливої рентабельності в майбутньому.

Таким чином, ми можемо оцінити майбутній конкурентний статус фірми (КСФ) в тій мірі, в якій він обумовлюється стратегічними капіталовкладеннями, по слідуючій формулі:

, де

Р_F – рентабельність фактична;

P_O – рентабельність оптимальна;

I_F – рівень стратегічних капіталовкладень фірми;

I_K – критична точка об’єму;

I_O – точка оптимального об’єму.

Праву частину рівняння називають рівнем стратегічних капіталовкладень. Ця формула означає, що при умові оптимальної стратегії і мобілізаційних можливостей фірми, її конкурентний статус буде визначатись відношенням її вкладень в дану СЗГ до того рівня, який потрібен для оптимальної рентабельності. Але дуже часто стратегія і мобілізаційні можливості фірми не оптимальні. В такому випадку при визначенні конкурентного статусу слід робити поправку на фактор , про який буде йти мова далі.

При оцінці рівня стратегічних капіталовкладень в стратегічну зону господарювання, які форма здійснює фактично, а також для визначення оптимальної маси цих капіталовкладень, необхідно приймати до розрахунків такі критерії витрат:

1. Вкладення в потужності. Це вартість будинків і обладнання для забезпечення потрібної потужності виробничих споруд, збутової системи, маркетингу, науково-дослідних і експериментально-конструкторських розробок.

2. Вкладення в стратегію. Сюди входять затрати на стратегічне планування, дослідження ринків, розробку нової продукції, запуск нової продукції в серійне виробництво.

3. Вкладення в потенціал фірми, тобто підбір та навчання персоналу, придбання технології, затрати на створення функціональних служб.

Отже, першим кроком при оцінці майбутнього конкурентного статусу фірми в СЗГ є визначення її відносних інвестиційних позицій в перспективі, а саме: оцінка стратегічних капіталовкладень, які фірма робить і планує фактично; оцінка критичної точки об’єму і точки оптимального об’єму в майбутньому; визначення співвідношення фактичних капіталовкладень фірми з оптимальними вкладеннями згідно формули, що наведена вище.

 

Практичне завдання

Оцініть конкурентний статус фірми у наступних стратегічних зонах господарювання та порівняйте його з конкурентним статусом конкурента (табл.4).

Таблиця 4

Вихідні дані для розрахунку КФС

Види СЗГ	Фірма	Конкурент
Іо, тис. ум. од.	Ік, тис. ум. од.	Іф, тис. ум. од.	Іо, тис. ум. од.	Ік, тис. ум. од.	Іф, тис. ум. од.
СЗГ №1
СЗГ №2				6,5
СЗГ №3
СЗГ №4
СЗГ №5	2,5	1,5				1,5

 

Модуль 2