Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Психологічна класифікація пацієнтів




З точки зору клінічної психології (науки про закономірності розвитку і функціонування психіки хворої людини) існують різноманітні класифікації типів пацієнтів. У медичному середо­вищі поширеною є така клінічна класифікація:

1. Тривожний пацієнт, який завжди хвилюється. Стиль по­ведінки цих пацієнтів відрізняється підвищеною три­вожністю. Зазвичай розрізняють ситуаційну тривогу, пов'я­зану з конкретною ситуацією (наприклад, тривога перед іспитами, будь-якою життєво важливою подією), і так звану особисту тривожність, що є індивідуальною властивістю особистості. Дуже часто такі пацієнти мають тривожний тип особистості. Вони відрізняються боязкістю, покірністю, не­впевненістю в собі, їхня надмірна боязкість часто вира­жається в так званій соматизації страху: у них легко вини­кають різноманітні вегето-судинні реакції (непритомність) при проведенні діагностичних і лікувальних процедур. З ни­ми необхідно провести підготовчу психокорекцію, іноді звернувшись за допомогою до спеціаліста — медичного психолога.

2. Пацієнт, який має підвищені безпідставні підозри. Стиль поведінки цих пацієнтів відрізняється насторо­женістю і підозрілістю стосовно медичного персоналу і ліку­вання в цілому. Якщо з'ясовується, що таким же чином ці люди поводяться й у повсякденному житті, цілком можливо, що мова йде про так звану психопатію. Тоді потрібна кон­сультація спеціаліста в галузі медичної психології. У будь-якому випадку перш ніж починати лікування, необхідно по­долати бар'єр недовіри і відчуженості пацієнта.

3. Демонстративний пацієнт. Цей пацієнт намагається справити враження на навколишніх, відчуває постійну по­требу у співчутті та увазі. Він насолоджується своїми страж­даннями, відчуває "нестерпні муки" і вимагає до себе під­вищеної уваги. Демонстративний характер поведінки тако­го пацієнта, перебільшений опис своїх скарг, самовихва­ляння можуть викликати негативне ставлення до нього на­вколишніх, бажання довести, що він "далеко не вмираю­чий". Проте при роботі з таким пацієнтом не варто "викри­вати" його, краще апелювати до "героїзму" і стійкості його характеру. Нехай пацієнт одержить від вас необхідну част­ку визнання.

4. Депресивний пацієнт. Такий пацієнт пригнічений, ізольо­ваний від оточуючих, відмовляється від розмови з іншими пацієнтами і персоналом, погано вступає в контакт. Він має вкрай песимістичний настрій, тому що втратив віру в успіх лікування і видужання. З цим типом поведінки ви можете зустрітися у важко і невиліковно хворих. Проте депресивна

поведінка може бути обумовлена й іншими причинами, що лежать поза колом фізичного захворювання. В роботі з та­кими пацієнтами обов'язково бере участь медичний психо­лог, але це не означає, що сестринський персонал не мо­же допомогти такому хворому. Чинники психологічного впливу всіх медичних працівників: сестер, молодшого ме­дичного персоналу є дуже важливими, навіть якщо зовнішньо це не виявляється в реакціях хворого. Оптимізм медичного персоналу, віра у видужання пацієнта мають для нього велике значення. Дуже корисними є стимуляція ак­тивності хворого, залучення його до догляду за іншими хво­рими, виконання нескладних доручень.

5. Іпохондричний пацієнт. Цей пацієнт надмірно уважний до свого здоров'я, цікавиться аналізами всіх лабораторних досліджень, необгрунтовано припускає наявність у собі найрізноманітніших захворювань, читає спеціальну літера­туру. Варто пам'ятати, що іпохондрія — поняття збірне. Іпо­хондрична реакція як надмірна занепокоєність своїм здо­ров'ям не завжди обумовлена соматичним захворюванням, іпохондричний синдром може бути і невротичного поход­ження. У цьому випадку фізичні скарги є симптомом невро­зу і не мають органічної основи, висловлюючи "страждання душі на мові органа". Існує поняття і ятрогенної іпохондрії, коли пацієнт перекручено витлумачує сказане персоналом або медичний працівник дійсно був необережний, розмов­ляючи з тривожним хворим про важкий діагноз його захво­рювання, і викликав при цьому нездорову фіксацію уваги пацієнта на своїх тілесних відчуттях, посилюючи страх втра­ти здоров'я або смерті.

Залежно від поведінкових реакцій розрізняють такі типи пацієнтів: впевнений у собі, невпевнений у собі, агресивний (табл. 7).

Впевнені індивіди не допускають у собі гніву, оскільки во­ни виражають як позитивні, так і негативні почуття. Впев­нені індивіди спроможні прийняти позитивну енергію від інших і робити компліменти, якщо вони заслужені.

Агресивна людина ігноруг: прана інших. Вона переконана, що кожна людина ІІовинІкІ (троїмся за свої власні інтере­си, життя - цс (»)|к н І.(>;І. ЛІ |»'сипний індивід позбавлений вповіїомосіі н <:<»(>! Нін у сиікжій манері тисне на інших,

дот-сій І ні по Іис| І'ми. 11. І 11І,<>(> приховати свою власну

МИСТЕЦТВО СПІЛКУВАННЯ





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-09-06; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 572 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Неосмысленная жизнь не стоит того, чтобы жить. © Сократ
==> читать все изречения...

2438 - | 2156 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.