Семіотика уражень органів травної системи. На методичній нараді

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

 

 

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри педіатрії

медико-психологічного

факультету

Завідувач кафедри

_________професор В.Д. Лукашук

“______” _____________ 2007р.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

 

 

Навчальна дисципліна	Пропедевтика педіатрії
Модуль №
Змістовний модуль №
Тема заняття	Симптоми уражень органів травлення. Семіотика основних захворювань органів травлення у дітей. Синдром „гострого живота”. Лабораторно-інструментальні методи дослідження.
Курс
Факультет	Медичний 4

 

 

Київ 2007

1. Актуальність теми: З ахворювання травної системи займають провідне місце в структурі дитячої соматичної захворюваності. Своєчасна і правильна діагностика захворювань травної системи у дітей багато в чому визначається анамнестичними і клінічними даними дослідження. Від даних анамнестичного і клінічного обстеження дитини залежить призначення необхідних параклінічних досліджень, яке може визначити не тільки правильну діагностику, але й адекватне лікування.

2. Конкретні цілі:

§ Продемонструвати методику об’єктивного обстеження органів травлення у дітей різного віку (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)

§ Класифікувати симптоми і синдроми, які найчастіше спостерігаються при захворюваннях органів травлення у дітей

§ Скласти план додаткових методів дослідження органів травного тракту у дітей

§ Трактувати лабораторно – інструментальні методи дослідження органів травлення у дітей

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
1. Кафедра медичної біології	Ідентифікувати збудника захворювань органів травної системи
2. Кафедра фармакології	Застосовувати медичні препарати для стимуляції секреторної функції органів травлення
3. Кафедра медичної хімії	Розраховувати необхідну концентрацію дезінфікуючого розчину для обробки засобів інструментального дослідження органів травлення
4. Кафедра психології	Застосовувати знання психології дитячого віку при спілкуванні з дитиною
5. Кафедра рентгенології	Описувати рентгенологічні знімки органів ШКТ

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

1. Дисфагія   2. Одинофагія     3. Регургітація     4. Румінація     5. Відрижка   6. Печія   7. Закреп   8. Діарея   9. Тенезми     10. Жовтяниця   11. Анорексія 12. Булімія

Порушення проходження їжі по стравоходу Біль за грудиною пов’язана з прийомом їжі або при зміні положення тіла дитини Відрижка великою кількістю незміненої їжі, виникає без попередньої нудоти під час їжі Пережовування, повторне заковтування їжі, що надійшла зі шлунка в порожнину рота Мимовільні різкі викидання в порожнину рота з порожнини стравоходу або шлунка невеликої кількості їжі або повітря Пекуче відчуття за грудиною або в надчеревній ділянці Відсутність щоденного спорожнювання кишечнику Дефекація більше 3 разів на день неоформленими випорожненнями Відчуття неповного спорожнення кишечнику   Забарвлення слизових оболонок, склери, шкіри в жовтий колір Відсутність апетиту Підвищений апетит

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Особливості секреторної і евакуаторної функції системи травлення у дітей різного віку

2. Симптоми і синдроми, які найчастіше спостерігаються при захворюваннях органів травлення у дітей

3. Методика об’єктивного обстеження органів травлення у дітей різного віку (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)

4. Лабораторно-інструментальні методи дослідження системи органів травлення.

 

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Зібрати анамнез у дитини та її батьків.

2. Провести об’єктивне обстеження органів травлення у дітей різного віку (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)

3. Призначити необхідні лабораторно – інструментальні методи дослідження і оцінити отримані результати.

4. Провести обгрунтування попереднього діагнозу.

Зміст теми:

За даними додаткових методів дослідження – оцінюють клінічні, біохімічні, імунологічні, серологічні дані досліджень крові, морфологічні дослідження фрагментів слизової оболонки шлунку, ДПК і товстої кишки, копрологічне і бактеріологічне дослідження калу, біохімічне дослідження жовчі, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, ендоскопічне дослідження стравоходу, шлунку, ДПК, товстої кишки, рентгенологічне дослідження органів ШКТ, дослідження шлункової секреції за допомогою внутрішньошлункової рН-метрії або добового рН-моніторінгу.

МЕТОДИКА ОБ’ЄКТИВНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ У ДІТЕЙ (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)

Під час об’єктивного обстеження органів травлення у дітей необхідно звернути особливу увагу на такі моменти:

1. Скарги: біль приступоподібний, ниючий, мойніганівський ритм болю, спастичний характер, пов’язаний з прийомом їжі: ранній (30 хв. після їжі) і пізній (через 1-1,5 години після їжі); голодний, нічний, біль пов’язаний з актом дефекації; дисфагія, одинофагія, регургітація, відрижка, румінація, печія, нудота, блювота, тенезми, метеоризм, свербіж шкіри, жовтяниця, закрепи, діарея.

2. Дані анамнезу життя: перинатальний анамнез, спадковість, особливості вигодовування дитини на першому році життя і харчування дітей старшого віку; анамнезу хвороби: початок захворювання (гострий або поступовий), розвиток і послідовність захворювання, тривалість захворювання, зв’язок захворювання з аліментарними порушеннями чи кишковими захворюваннями, психоемоційним перевантаженням, оцінка ефективності попереднього лікування

3. Під час огляду – оцінити положення хворої дитини (активне, пасивне); фізичний розвиток (зниженого або підвищеного харчування); колір шкіри (телеангіоектазії, пальмарна і плантарна еритема), висипка; склер (блідість, іктеричність); слизову порожнини рота, язика, стан зубів, мигдаликів; розмір і форму живота, наявність венозної сітки на передній стінки живота.

4. Під час пальпації живота: напруження, тонус м’язів передньої черевної стінки, грижеві випинання, болючість при пальпації в пілородуоденальній, епігастральній зонах, правому і лівому підребер’ї, правій і лівій здухвинній ділянках, позитивні міхурові симптоми (симптом Кеpa – Образцова, симптом Захар'їна, симптом Харитонова, симптом Яновера, симптом Ортнера-Грекова, симптом Мюссі - Георгіївського), симптоми ураження підшлункової залози (симптом Керте, Дежардена, Мейо-Робсона, Кача). Для проведення диференційної діагностики із захворюваннями шлунку, підшлункової залози і кишечнику проводять пальпацію живота по Гроту (три позиції). Під час пальпації паренхіматозних органів визначають розміри печінки і селезінки, щільність, рухливість, болісність. При пальпації товстого кишечнику оцінюють поверхність, щільність кишкової трубки, розмір, рухливість, болісність.

5. За допомогою перкусії визначають розміри печінки за Курловим, симптом Менделя.

СЕМІОТИКА УРАЖЕНЬ ОРГАНІВ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ

Гастроезофагеальний рефлюкс – це мимовільне затікання або закид шлункового вмісту у стравохід у результаті функціональної недостатності нижнього стравохідного сфінктеру. Зустрічається у абсолютно здорових дітей дошкільного і шкільного віку, відзначається після прийому їжі, не має клінічних еквівалентів, не приводить до формування рефлюкс- езофагіту.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба - хронічне захворювання, обумовлене гастроезофагеальним рефлюксом, що призводить до розвитку рефлюкс-езофагіту або протікає без нього та супроводжується характерними стравохідними (печія, регургітація, дисфагія, одінофагія, кисла відрижка) і позастравохідними симптомами (легеневі: стійкий виснажливий кашель, захриплість голосу, отит, розвиток аспіраційної пневмонії, ”рефлюкс-індукована бронхіальна астма”; кардіоваскулярні прояви: брадикардія, аритмія.

Пілороспазм - уповільнене спорожнювання шлунку внаслідок спазму пілоричного сфінктеру шлунку. Це захворювання є проявом вегето-вісцеральних дисфункцій, що розвиваються у дітей з перинатальним ураженням нервової системи.

Функціональна диспепсія – це симптомокомплекс, що включає в себе біль локалізований в пілородуоденальній області, диспептичні прояви: раннє насичення, метеоризм, нудота, блювота, при лабораторно-інструментальному обстеженні пацієнта не вдається виявити органічне захворювання органів гастродуоденальної зони.

Хронічний гастродуоденіт – хронічне рецидивуюче стадійне запалення СОШ і ДПК, що супроводжується больовим, диспептичним, астено-вегетативним синдромами, розладом секреторної, моторної функції шлунку та ДПК і поступовим розвитком атрофії і метаплазії залозистого апарату шлунку та ДПК,

Виразкова хвороба - хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується формуванням виразкового дефекту в шлунку і (або) ДПК на фоні запальних змін слизової оболонки шлунку і ДПК.

Дисфункціональні розлади біліарного тракту – комплекс клінічних симптомів, що розвивається в результаті моторно-тонічних порушень жовчного міхура, міхурових протоків і сфінктерного апарату.

Гострий та хронічний холециститохолангіт - хронічний рецидивуючий запальний процес жовчного міхура і внутрішньопечінкових жовчних ходів, що супроводжується порушенням моторики жовчовивідних шляхів і змінами фізико-хімічного складу жовчі.

Жовчнокам'яна хвороба у дітей – захворювання гепатобіліарної системи, що обумовлене порушенням обміну холестерину і білірубіну, характеризується утворенням каменів у жовчному міхурі і (чи) жовчних протоках.

Гострий та хронічний панкреатит – полі етіологічне захворювання підшлункової залози, яке характеризується структурними змінами ацинарної тканини, порушенням екзокріної та ендокріної функції підшлункової залози.

Синдром роздратованого кишечнику - функціональний розлад рухової діяльності кишечнику тривалістю понад 3 місяці, основними клінічними симптомами якого є біль у животі, метеоризм, закреп або діарея.

За даними додаткових методів дослідження – оцінюють клінічні, біохімічні, імунологічні, серологічні дані досліджень крові, морфологічні дослідження фрагментів слизової оболонки шлунку, ДПК і товстої кишки, копрологічне і бактеріологічне дослідження калу, біохімічне дослідження жовчі, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, ендоскопічне дослідження стравоходу, шлунку, ДПК, товстої кишки, рентгенологічне дослідження органів ШКТ, дослідження шлункової секреції за допомогою внутрішньошлункової рН-метрії або добового рН-моніторінгу.

 

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю:

Тести:

1. Стан слизової оболонки шлунку та ДПК оцінюють при проведенні:

А. рН-метрії

Б. ендоскопічного дослідження;

В. біліметрії

Г. рентгенологічного дослідження.

2. Клінічний симптом, не властивий захворюванню жовчного міхура:

А. Кера

Б. Харитонова

В. Менделя

Г. Ортнера

3. Який фермент бере участь в розщепленні жиру грудного молока:

А. сичужний фермент

Б. ліпаза підшлункової залози

В. лактаза

Г. ліпаза грудного молока

Задачі для самоконтролю:

Задача №1

Дитина 12 років, протягом 3 тижнів скаржиться на біль в верхньому відділі живота, ниючого характеру, який виникає після їжі через 1 годину, нудоту, слабкість. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації: живіт м’який, болючий в пілородуоденальній зоні, позитивний симптом Менделя. Які необхідно призначити додаткові методи обстеження для верифікації діагнозу?

 

Відповіді на тести:

1 – В; 2 – В; 3 - Г

Відповідь до задачі:

Фіброгастродуоденоскопічне дослідження

 

Література.

 

1. Педіатрія. Навчальний посібник / За ред. О.В. Тяжкої – К.: Медицина, 2005. – 550 с.

2. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми. – Київ 2002. Знання України. Майданник В.Г., Дука К.Д., Бурлай В.Г.

3. Мазурин А.В., Воронцов И.В. Пропедевтика детских болезней.- СПб.: Фолиант, 1999. - 928 с.

4. Ю.В. Белоусов - Детская гастроэнтерология – Харьков: Консум, 2000 - 528 с.