Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

 

 

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри педіатрії №1

 

Завідувач кафедри

Професор О.В. Тяжка__________

“______” _____________ 2007 р.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

 

 

Навчальна дисципліна
Модуль №
Змістовний модуль №
Тема заняття	Вікові анатомо-фізіологічні особливості системи травлення у дітей. Методика клінічного обстеження органів травлення (огляд, пальпація, перкусія, аускультація). Симптоми уражень органів травлення. Семіотика основних захворювань органів травлення у дітей. Синдром „гострого живота”. Лабораторно-інструментальні методи дослідження.
Курс
Факультет

 

 

Київ 2007

1. Актуальність теми: Анатомо – фізіологічні особливості органів травлення у дітей обумовлюють особливості перебігу захворювань травної системи, які займають провідне місце в структурі дитячої соматичної захворюваності. Своєчасна і правильна діагностика захворювань травної системи у дітей багато в чому визначається анамнестичними і клінічними даними дослідження. Від даних анамнестичного і клінічного обстеження дитини залежить призначення необхідних параклінічних досліджень, яке може визначити не тільки правильну діагностику, але й адекватне лікування.

2. Конкретні цілі:

§ Знати анатомо – фізіологічні особливості ротової порожнини, стравоходу, шлунку, тонкого і товстого кишечнику, органів гепатобіліарної системи, підшлункової залози, сфінктерного апарату ШКТ

§ Пояснити особливості секреторної і евакуаторної функції системи травлення у дітей різного віку

§ Проаналізувати особливості перетравлювання і всмоктування білків, жирів, вуглеводів в різних відділах травного тракту

§ Вміти зібрати скарги хворої дитини, анамнез життя, анамнез хвороби

§ Продемонструвати методику об’єктивного обстеження органів травлення у дітей різного віку (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)

§ Класифікувати симптоми і синдроми, які найчастіше спостерігаються при захворюваннях органів травлення у дітей

§ Скласти план додаткових методів дослідження органів травного тракту у дітей

§ Трактувати лабораторно – інструментальні методи дослідження органів травлення у дітей

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
1. Кафедра анатомії та фізіології	Знати будову та функцію органів травного тракту. Зобразити схематично проекцію органів травного каналу на передню стінку живота.
2. Кафедра медичної біології	Ідентифікувати збудника захворювань органів травної системи
2. Кафедра медичної фізики	Розраховувати основні параметри секреторної і евакуаторної функції системи травлення
3. Кафедра фармакології	Застосовувати медичні препарати для стимуляції секреторної функції органів травлення
4. Кафедра медичної хімії	Розраховувати необхідну концентрацію дезінфікуючого розчину для обробки засобів інструментального дослідження органів травлення
6. Кафедра психології	Застосовувати знання психології дитячого віку при спілкуванні з дитиною
5. Кафедра рентгенології	Описувати рентгенологічні знімки органів ШКТ

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

1. Дисфагія   2. Одинофагія     3. Регургітація     4. Румінація     5. Відрижка   6. Печія   7. Закреп   8. Діарея   9. Тенезми     10. Жовтяниця   11. Анорексія 12. Булімія

Порушення проходження їжі по стравоходу Біль за грудиною пов’язана з прийомом їжі або при зміні положення тіла дитини Відрижка великою кількістю незміненої їжі, виникає без попередньої нудоти під час їжі Пережовування, повторне заковтування їжі, що надійшла зі шлунка в порожнину рота Мимовільні різкі викидання в порожнину рота з порожнини стравоходу або шлунка невеликої кількості їжі або повітря Пекуче відчуття за грудиною або в надчеревній ділянці Відсутність щоденного спорожнювання кишечнику Дефекація більше 3 разів на день неоформленими випорожненнями Відчуття неповного спорожнення кишечнику   Забарвлення слизових оболонок, склери, шкіри в жовтий колір Відсутність апетиту Підвищений апетит

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Анатомо – фізіологічні особливості ротової порожнини, стравоходу, шлунку, тонкого і товстого кишечнику, органів гепатобіліарної системи, підшлункової залози, сфінктерного апарату ШКТ

2. Особливості секреторної і евакуаторної функції системи травлення у дітей різного віку

3. Особливості перетравлювання і всмоктування білків, жирів, вуглеводів в різних відділах травного тракту.

4. Симптоми і синдроми, які найчастіше спостерігаються при захворюваннях органів травлення у дітей

5. Методика об’єктивного обстеження органів травлення у дітей різного віку (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)

6. Лабораторно-інструментальні методи дослідження системи органів травлення

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Зібрати анамнез у дитини та її батьків.

2. Провести об’єктивне обстеження органів травлення у дітей різного віку (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)

3. Призначити необхідні лабораторно – інструментальні методи дослідження і оцінити отримані результати.

4. Провести обгрунтування попереднього діагнозу.

Зміст теми:

АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ У ДІТЕЙ.

§ порожнина рота відносно мала, добре розвинуті жувальні м'язи і м'язи губ, в товщі щік добре виражені щільні жирові подушечки – комочки Біша, що забезпечує пристосування до акту смоктання

§ вхід у гортань лежить високо над нижньо-заднім краєм м'якого піднебіння і з'єднаний з порожниною рота, рух їжі відбувається по боках від виступаючої гортані, що забезпечує можливість здійснювати подих і проковтувати їжу одночасно, не перериваючи смоктання

§ парні слинні залози (привушна, підщелепна, під'язична) функціонують з перших днів життя, однак секреція слини недостатня і посилюється з 2 - 3 місяців життя – це так звана фізіологічна слюнотеча, що виникає внаслідок незрілого автоматизму ковтання.

§ бактерицидні властивості слини у дітей виконує лізоцим, імуноглобулін А і виражені недостатньо, з чим пов’язані часті захворювання дітей першого року на стоматит, гінгівит, глосит.

§ недорозвиненість залоз стравоходу

§ фізіологічна недостатність нижнього стравохідного сфінктеру: первинна недостатність обумовлена віковою незрілістю шлунку і воротаря, і вторинна (халазія) обумовлена недорозвиненістю нервово-м'язового апарату нижнього стравохідного сфінктеру або порушення гормональної регуляції, що призводить до частих зригувань серед дітей першого року життя

§ відзначається низька кислотність шлункового соку до 2 річного віку, а кисла реакція шлунку підтримується молочною кислотою

§ бар'єрна функція шлунку у дітей першого року життя знижена за рахунок малої кількості келихоподібних клітин, які приймають участь в утворенні захисного шару слизу

§ активність ферментів шлункового соку знижена за рахунок недостатньої кількості обкладових клітин, які виділяють соляну кислоту і забезпечують кисле середовище шлунку

§ велика довжина брижів тонкого кишечнику у дітей обумовлює більш частий розвиток у них заворотів та інвагінацій кишечнику

§ слабкість баугінієвої заслінки призводить до закиду вмісту сліпої кишки до здухвинної кишки з можливим розвитком запального процесу в її термінальному відділі

§ недостатньо розвинений м'язовий пласт, слабка фіксація слизової і підслизової оболонок прямої кишки у дітей раннього віку створюють передумови до її випадання

§ низька ферментативна активність підшлункової залози, кишкового соку, що обумовлює превалювання мембранного травлення над порожнинним

§ ендокринна функція підшлункової залози більш розвинута, ніж екзокринна. Максимального розвитку екзокринні функції підшлункової залози досягають у 2 - 3 роки. Ліполітична активність підшлункової залози у дитини досягає рівня дорослого тільки біля 12 років.

 

МЕТОДИКА ОБ’ЄКТИВНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ У ДІТЕЙ (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)

Під час об’єктивного обстеження органів травлення у дітей необхідно звернути особливу увагу на такі моменти:

1. Скарги: біль приступоподібний, ниючий, мойніганівський ритм болю, спастичний характер, пов’язаний з прийомом їжі: ранній (30 хв. після їжі) і пізній (через 1-1,5 години після їжі); голодний, нічний, біль пов’язаний з актом дефекації; дисфагія, одинофагія, регургітація, відрижка, румінація, печія, нудота, блювота, тенезми, метеоризм, свербіж шкіри, жовтяниця, закрепи, діарея.

2. Дані анамнезу життя: перинатальний анамнез, спадковість, особливості вигодовування дитини на першому році життя і харчування дітей старшого віку; анамнезу хвороби: початок захворювання (гострий або поступовий), розвиток і послідовність захворювання, тривалість захворювання, зв’язок захворювання з аліментарними порушеннями чи кишковими захворюваннями, психоемоційним перевантаженням, оцінка ефективності попереднього лікування

3. Під час огляду – оцінити положення хворої дитини (активне, пасивне); фізичний розвиток (зниженого або підвищеного харчування); колір шкіри (телеангіоектазії, пальмарна і плантарна еритема), висипка; склер (блідість, іктеричність); слизову порожнини рота, язика, стан зубів, мигдаликів; розмір і форму живота, наявність венозної сітки на передній стінки живота.

4. Під час пальпації живота: напруження, тонус м’язів передньої черевної стінки, грижеві випинання, болючість при пальпації в пілородуоденальній, епігастральній зонах, правому і лівому підребер’ї, правій і лівій здухвинній ділянках, позитивні міхурові симптоми (симптом Кеpa – Образцова, симптом Захар'їна, симптом Харитонова, симптом Яновера, симптом Ортнера-Грекова, симптом Мюссі - Георгіївського), симптоми ураження підшлункової залози (симптом Керте, Дежардена, Мейо-Робсона, Кача). Для проведення диференційної діагностики із захворюваннями шлунку, підшлункової залози і кишечнику проводять пальпацію живота по Гроту (три позиції). Під час пальпації паренхіматозних органів визначають розміри печінки і селезінки, щільність, рухливість, болісність. При пальпації товстого кишечнику оцінюють поверхність, щільність кишкової трубки, розмір, рухливість, болісність.

5. За допомогою перкусії визначають розміри печінки за Курловим, симптом Менделя.

6. За даними додаткових методів дослідження – оцінюють клінічні, біохімічні, імунологічні, серологічні дані досліджень крові, морфологічні дослідження фрагментів слизової оболонки шлунку, ДПК і товстої кишки, копрологічне і бактеріологічне дослідження калу, біохімічне дослідження жовчі, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, ендоскопічне дослідження стравоходу, шлунку, ДПК, товстої кишки, рентгенологічне дослідження органів ШКТ, дослідження шлункової секреції за допомогою внутрішньошлункової рН-метрії або добового рН-моніторінгу.