Самостійна робота
Методи визначення фінансових потреб підприємства.
Методи планування фінансових показників»
План
1. Методи визначення фінансових потреб підприємства.
2. Методи планування фінансових показників.
Література:
1. Л. 1 с. 325 – 340
Методи визначення фінансових потреб підприємства.
Фінансове планування – визначення обсягів надходження відповідних видів фінансових ресурсів (прибутку, амортизації тощо) і їх розподілу за напрямками використання в запланованому році (періоді).
Фінансове планування є необхідним елементом управління економікою. Якщо фінанси охоплюють усі аспекти діяльності підприємств, то фінансове планування виражає їх у відповідних фінансових показниках, що використовуються в управлінні економікою. Без фінансового планування неможливо досягти рівня управління економікою, що забезпечить підприємству підвищення ефективності, успіх на ринку, розширення матеріальної бази, успішне вирішення соціальних питань і матеріального стимулювання працівників. У цьому зв’язку в умовах ринку потрібен значно вищий, ніж існує нині, Набоков обґрунтований рівень планування фінансово-господарської діяльності підприємств.
Призначення фінансового планування полягає у визначенні сукупної потреби підприємства в такій кількості фінансових ресурсів, щоб забезпечувалося фінансування розширення виробництва, виконання фінансово-кредитних зобов’язань перед бюджетом, банками тощо, розв’язання соціальних завдань і матеріального стимулювання працівників підприємства. Крім того, фінансове планування сприяє запобіганню понаднормативних і понад планових витрат товарно-матеріальних цінностей і фінансових ресурсів як за окремими видами заходів, так і по підприємству загалом.
2. Методи планування фінансових показників.
Методи фінансового планування – це конкретні способи планових розрахунків. Планування фінансових показників здійснюється за допомогою кількох методів. До них належать:
1. балансовий;
2. нормативний;
3. розрахунково-аналітичний;
4. оптимізація планових розрахунків;
5. економіко-матемтичне моделювання.
Балансовий метод – полягає в тому, що балансуються не тільки підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрт зазначаються конкретні джерела покриття. Застосовується при прогнозі надходжень і виплат їх грошових фондів, квартального планцу доходів і витрат, платіжного календаря та ін..
Нормативний – полягає в тому, що на основі встановлених норм та техніко-економічних нормативів (ставки податків, ставки тарифів, зборів та внесків коштів) розраховується потреба господарського суб’єкта у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів.
Розрахунково-аналітичний – планові показники розраховуються на основі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та індексів їх зміни у плановому періоді.
Оптимізація планових розрахунків – полягає у складанні кількох варіантів планових розрахунків. З метою отримання найоптимальнішого варіанта планових рішень проводять їх оптимізацію. Для цього можуть використовуватись різні критерії вибору:
ü максимум прибутку на грошову одиницю вкладеного капіталу;
ü мінімум фінансових витрат;
ü мінімум поточних витрат;
ü мінімум вкладень капіталу за максимально ефективного результату;
ü максимум абсолютної суми одержавного прибутку.
Економіко-математичне моделювання – дає змогу знайти кількісне вираження взаємозв’язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель – це поточний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються за допомогою математичних прийомів.
