Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент під час підготовки до заняття

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри педіатрії

медико-психологічного

факультету

 

Завідувач кафедри

_________професор В.Д. Лукашук

“______” _____________ 2007р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів при підготовці

до практичного (семінарського заняття)

Навчальна дисципліна	Пропедевтична педіатрія
Модуль №
Змістовний модуль	6 Система дихання у дітей
Тема заняття	Анатомо-фізіологічні особливості системи дихання у дітей. Методика клінічного обстеження органів дихання у дітей.
Курс	III
Факультет	Медичний № 4

Київ-2007

 

1. Актуальність теми: дихальна система інтенсивно розвивається в постнатальний період у морфофункціональному плані. Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання в дітей зумовлюють особливості перебігу респіраторної патології, яка посідає одне з провідних місць у структурі захворюваності дітей.

2. Конкретні цілі:

Знати анатомо-фізіологічні особливості кожного відділу системи органів дихання

та газообміну в дітей різного віку.

Проаналізувати, яке клінічне значення мають вікові анатомо-фізіологічні особливості органів дихання.

Оволодіти методикою проведення об’єктивного обстеження дихальної системи у дітей.

Вмітиоцінити одержані результати дослідження стану дихальної системи.

Оцінювати результати додаткових лабораторно-інструментальних досліджень органів дихання.

Знати семіотику порушень системи органів дихання та найчастіші синдроми ії ураження.

Базовий рівень підготовки

Назви попередніх дисциплін	Отримані навички
1. Нормальна анатомія	Знання анатомічних особливостей органів дихання: а) носової частини глотки; б) гортані, трахеї, бронхів; в) будови грудної клітки, тип дихання; г) будови легеневої тканини, плеври.
2. Нормальна фізіологія	Знання фізіологічних особливостей органів дихання: а) регулювальний вплив дихального центру і кіркової речовини великого мозку; б) дренажна функція бронхів; в) газообмін у легенях
3. Біологія та генетика	Значення генетичних факторів для росту і розвитку дитини
4. Основи догляду за дітьми	Догляд за системою органів дихання у здорової та хворої дитини
5. Гістологія	Знання гістологічної будови дихальних шляхів

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент під час підготовки до заняття.

Термін

Визначення

Анатомічні та функціональні особливості дихальної системи     Методика оцінки дихальної системи

Анатомічні особливості системи дихання у дітей: а) відсутність приносових пазух: б) вузькість просвіту і м’якість хрящів гортані, трахеї, бронхів; г) горизонтальне розташування ребер; г) недостатній розвиток еластичної тканини: д) багата васкуляризація пухкого підслизового шару та інтерстиція, де мало еластичної та сполученої тканини; е) слизова оболонка тонка, суха з недорозвиненими залозами. Фізіологічні особливості системи дихання у дітей: а) недостатній регулювальний вплив дихального центру й кіркової речовини великого мозку; б) низькі дренажна і захисна функції бронхіального дерева; в) схильність слизових оболонок і підслизового шару до набрякання і гіперсекреції; г) часте виникнення ателектазів; д) швидкий розвиток дихальних розладів і недостатності; е) часте дихання; ж) мала екскурсія грудної клітки, черевний тип дихання; з) пуерильне дихання до 3 років. Газообмін у дітей більш інтенсивний завдяки багатій васкуляризації легень, великій швидкості кровообігу, високим дифузійним можливостям 1. Збираючи анамнез — на початок захворювання, появу перших патологічних симптомів, їх розвиток та послідовність провести деталізацію скарг, оціни­ти анамнез захворювання та життя. 2. Під час огляду — оцінити положення хворої дитини, стан шкіри та зіва, наявність ціанозу, форму грудної клітки, голос, кашель. 3. Під час пальпації — на болючість під час її проведенні, характер голосового тремтіння, деформації грудної клітки, симетричність тов­щини шкірної складки, набряк і вибухання міжребрових проміжків, наявність шуму тертя плеври. 4. Під час перкусії — на характер легеневого звуку та його зміни, наявність патологічних симптомів, зміни меж легень. 5. Під час аускультації — на вид дихання, появу патологічних типів дихання, на наявність і характер додаткових патологічних шумів. Студенти повинні зосередитися на особливостях дослідження органів дихання у дітей: а) підрахунок дихальних рухів через фонендоскоп за дихальними шумами, під час сну (за 1 хв); б) застосування „тихої” безпосередньої перкусії; в) аускультація дитячим фонендоскопом.

4.2. Теоретичні питання до заняття

1. Які анатомо-фізіологічні особливості мають порожнина носа та приносові пазухи, їхнє клінічне значення?

2. Які анатомо-фізіологічні особливості має лімфоатичне кільце глотки у дітей, їх клінічне значення?

3. Які анатомо-фізіологічні особливості має гортань і в чому полягає їхне клінічне значення?

4. Які анатомо-фізіологічні особливості мають трахеї та бронхи, у чому полягає клінічне значення цих особливостей?

5. Які анатомо-фізіологічні особливості мають легенева тканина та плевра, у чому клінічне значення цих особливостей?

6. У чому полягають особливості збирання анамнезу за патології дихальної системи?

7. Які особливості має огляд під час оцінки дихальної системи?

8. Як за допомогою пальпації оцінюють стан дихальної системи?

9. Опишіть методичні особливості перкусії легень у дітей?

10. У чому полягає методика визначення стану трахео-бронхо-легеневих лімфатичних вузлів?

11. Які вікові особливості має аускультативна картина легень?